Звіт за результатами моніторингового візиту до Полтавської установи виконання покарань №23

23.10.2025 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, з урахуванням положень Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України “Відвідування установ виконання покарань”, групою моніторів Харківської правозахисної групи та ГО “Захист в’язнів України” здійснено відвідування державної установи “Полтавська установа виконання покарань №23” (ПУВП-23, установа, заклад). Здійснено черговий плановий візит без попередження.

Попередній візит відбувся 30.04.2025 року.

Під час візиту було досліджено всі об’єкти установи. Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень ув’язнених та засуджених, а також їхніх родичів, матеріали попередніх візитів, звіт моніторів Національного превентивного механізму при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (НПМ).

Візит проведено в межах проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY (Данський інститут проти катувань).

Відвідування здійснили монітори:

• Діденко Андрій — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, монітор НПМ, член координаційної ради НПМ, має досвід моніторингових візитів з 2014 року;
• Зуйков Сергій — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, монітор НПМ, член громадської організації “Захист в’язнів України”, має багаторічний досвід моніторингових візитів;
• Цвілий Олег — член громадської ради при Міністерстві юстиції України, керівник громадської організації “Захист в’язнів України”, має великий досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях катувань, жорстокого та нелюдяного поводження.

Під час моніторингового візиту до ПУВП-23 зафіксовано окремі позитивні зрушення, насамперед проведення масштабних ремонтних робіт у підвальних і коридорних приміщеннях. Демонтаж застарілих конструкцій, очищення приміщень від будівельного сміття, оновлення стін і заміна комунікацій свідчать про намір адміністрації модернізувати інфраструктуру установи та в перспективі покращити умови тримання, у тому числі шляхом потенційного облаштування більш безпечних укриттів і технічних зон.

За умови належного завершення цих робіт і дотримання будівельних та санітарних норм такі зміни можуть позитивно вплинути на рівень безпеки й матеріально-побутове забезпечення ув’язнених і засуджених осіб.

Водночас результати візиту засвідчили наявність численних і системних порушень національного законодавства та міжнародних стандартів у сфері поводження з особами, позбавленими волі. Серед ключових проблем — хронічне переповнення камер і недотримання мінімальної норми житлової площі, порушення принципів роздільного тримання різних категорій ув’язнених, неналежні матеріально-побутові умови у збірному відділенні, камерах і прогулянкових двориках, зокрема відсутність належної вентиляції, природного освітлення, ізоляції санвузлів, доступу до питної води, належних лазне-пральних і перукарських послуг.

Зафіксовано дефіцит безпечних укриттів: основне укриття перебуває в ремонті, а тимчасові приміщення не відповідають вимогам цивільного захисту. Організація праці засуджених та ув’язнених супроводжується грубими порушеннями трудових прав: відсутній облік робочого часу, трудові договори мають формальний характер, оплата праці фактично не здійснюється, а значна частина зароблених коштів повністю утримується.

У сфері охорони здоров’я виявлено неналежну фіксацію тілесних ушкоджень, порушення конфіденційності медичних оглядів, відсутність умов для осіб з інвалідністю, недостатній інфекційний контроль, проблеми з доступом до діагностики та лікування, а також невідповідність температурного режиму, вимог протипожежної безпеки й матеріального забезпечення медичної частини вимогам законодавства.

Сукупність цих факторів створює реальні ризики нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження та може призводити до нових звернень до Європейського суду з прав людини за статтею 3 Конвенції.

Загальна інформація

Установа виконує функції слідчого ізолятора. У закладі утримуються особи, що обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень і стосовно яких за рішенням суду обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заклад розташований за адресою: 36014, Полтавська область, м. Полтава, вул. Юліана Матвійчука, 91.

Керівник установи — підполковник внутрішньої служби Єгоров Андрій Вікторович.

Установа розташована в центральній частині Полтави та є однією з найстаріших пенітенціарних установ регіону. За даними державного архіву, перші згадки про місцеве виправне арештантське відділення датуються 1872 роком; після Жовтневого перевороту воно функціонувало як Будинок примусових робіт. У 1940-х роках діяли тюрми №1 (ліміт — 360 осіб) і №2 (ліміт — до 275 осіб), у яких в окремій частині утримували осіб, обвинувачених у “контрреволюційній діяльності”, з єдиним керівництвом для обох установ.

З 1960-х років здійснювалося розширення інфраструктури: у 1964 році збудовано навчально-виробничі майстерні площею понад 700 м², а у 1982-1993 роках — третій режимний корпус, який нині є основним місцем тримання ув’язнених та засуджених. Площа установи становить близько 1,2 га. Як юридична особа установа зареєстрована 16.12.1994 року, основний вид діяльності — “діяльність у сфері юстиції та правосуддя”.

Заклад складається з чергової частини, збірного відділення, харчоблоку, камер для тримання слідчо-заарештованих чоловіків, жінок і неповнолітніх, сектору максимального рівня безпеки для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, транзитних камер, дільниці господарського обслуговування, карцерів, медичної частини, лазне-прального комбінату, кімнат для побачень, крамниці, бібліотеки, кімнати отримання передач, адміністративних приміщень.

За даними адміністрації установи штатна чисельність персоналу становить 213 посад, фактична чисельність — 189 посад. Загальний некомплект персоналу по установі — 24 співробітники. Планове наповнення закладу — 700 осіб. Фактична кількість осіб, які утримуються в установі, — 491, з них 431 — ув’язнений і 60 — засуджених.

У закладі наявні 112 камерних приміщень, ще 2 камерні приміщення перебувають у стадії ремонту. В установі працюють 3 психологи. Протягом 2025 року до закладу прибули 1829 осіб. У 2024 році померли 4 особи, у 2025 році — 4 особи. Працевлаштовано 55 осіб. На оперативно-профілактичному обліку в установі перебували: схильні до самогубства — 21 особа, у поточному році зафіксовано 1 акт самогубства; схильні до членоушкодження — 23 особи; схильні до втечі — 1 особа.

Протягом 2024 року зафіксовано 3 скарги на неналежне надання медичної допомоги, протягом 2025 року — 6 таких скарг. У власному користуванні засуджені мають 8 планшетів. Протягом 2024 року зафіксовано 142 випадки тілесних ушкоджень під час прибуття та 35 випадків під час перебування в установі; у поточному році — 115 випадків тілесних ушкоджень під час прибуття та 44 випадки під час перебування в установі.

Групою моніторів проведено опитування близько 189 осіб з-поміж ув’язнених і засуджених під час відвідування камер та загальних розмов з наданням консультацій, відповідей на запитання, опитування щодо можливих порушень прав людини, а також індивідуальні спілкування із засудженими, у тому числі на умовах анонімності.

Варто зазначити, що адміністрація установи адекватно реагує на скарги ув’язнених і засуджених щодо дій або бездіяльності адміністрації. Також адміністрація не приховує випадки порушень прав людини, що може свідчити про відкритість і прозорість діяльності, а також належне та адекватне реагування.

Позитивний досвід

Під час візиту моніторингова група відзначила проведення в установі масштабних ремонтних робіт, що охоплюють підвальні та коридорні приміщення. Візуально зафіксовано демонтаж застарілих конструкцій, очищення приміщень від будівельного сміття, оновлення стін і підготовку поверхонь до подальших будівельних етапів.

У частині приміщень встановлено нові комунікації або триває їх заміна, що свідчить про намір модернізувати внутрішню інфраструктуру. Характер ремонтних робіт має системний, а не точковий характер, що дає підстави говорити про реалізацію більш масштабного плану відновлення будівель.

Такі роботи є важливою передумовою для покращення умов тримання, оскільки спрямовані на усунення старих пошкоджень, зміцнення конструкцій і підвищення рівня безпеки. Водночас вони створюють можливості для подальшого переоблаштування приміщень під нові функціональні потреби, зокрема для облаштування безпечніших укриттів або технічних зон. Загальна динаміка ремонтних процесів свідчить про прагнення адміністрації поступово оновлювати матеріально-технічний стан установи. У разі належного завершення робіт і дотримання будівельних стандартів такі зміни можуть позитивно вплинути на умови тримання та рівень безпеки в установі.

Виявлені порушення національного та міжнародного законодавства

У ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушення прав ув’язнених і засуджених осіб:

1. Так само як і під час попереднього відвідування, у ході здійснення моніторингового візиту до установи було зафіксовано низку системних порушень, серед яких — недотримання встановлених законодавством норм житлової площі, передбаченої для тримання осіб, узятих під варту, у камерних приміщеннях, а також інші порушення, що свідчать про неналежні умови тримання ув’язнених.

Такі умови можуть бути розцінені як нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження та можуть призвести до подання нових заяв проти України до Європейського суду з прав людини у зв’язку з порушенням статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у порушення статті 11 Закону України “Про попереднє ув’язнення” та правила 13 Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями (Правила Нельсона Мандели), у камерному приміщенні №151 перебувало 6 осіб, тоді як, згідно з актом вимірювання площі приміщень структурних дільниць установи, воно розраховане на утримання лише 4 осіб (площа приміщення згідно з актом — 11,8 м²). Таким чином, фактична площа, що припадала на одного ув’язненого, становила лише 1,96 м², що не відповідає мінімальній нормі 2,5 м², визначеній для осіб, узятих під варту.

Аналогічні порушення виявлено в камерних приміщеннях №№126, 129, 134, 136 тощо. Крім того, у порушення пункту 1 глави 2 розділу III Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 року №1769/5 (далі — ПВР СІЗО), встановлено, що в низці камерних приміщень фактична кількість спальних місць перевищує допустиму для забезпечення передбаченої законодавством норми площі на одну особу. Зокрема, порушення зафіксовано у камерах №№126, 129, 132, 134, 136, 148, 151 тощо.

Зазначене порушення створює умови для можливих зловживань з боку адміністрації та персоналу установи в контексті дотримання норми житлової площі на одну особу та не забезпечує належного особистого простору утримуваним особам у камерних приміщеннях. У пункті 13 Сьомої загальної доповіді Європейського комітету з питань запобігання катувань або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання (далі — Комітет) зазначається, що проблема переповнених камерних приміщень призводить до негігієнічних умов, постійної відсутності приватності, перевантаження медичних служб та інфраструктури установи, і Комітет доходить висновку, що доволі часто негативний вплив перенаселення має наслідком нелюдські або принизливі умови утримання в’язнів (CPT/Inf (97) 10).

Крім того, у доповіді за результатами візиту до України у 2023 році Комітет вкотре закликає українську владу вжити заходів, відповідно до давньої рекомендації Комітету, для перегляду чинних правових норм щодо житлової площі для осіб, узятих під варту, з метою гарантування щонайменше 4 м² на особу в камерах для кількох осіб (без урахування площі, зайнятої туалетами в камерах) (CPT/Inf (2024) 20) пункт 38).

2. У порушення статті 8 Закону України “Про попереднє ув’язнення” та пункту 17.2 Європейських пенітенціарних правил моніторами встановлено випадки порушення вимог щодо роздільного тримання ув’язнених. Так, під час вибіркової перевірки встановлено, що у приміщенні для тимчасового перебування осіб, узятих під варту, збірного відділення №3 утримувалася особа, яка раніше відбувала покарання у місцях позбавлення волі, разом з особами, які вперше притягуються до кримінальної відповідальності.

Крім того, встановлено факти тримання осіб, обвинувачених або підозрюваних у вчиненні тяжких злочинів, пов’язаних із насильством, або таких, що спричинили потерпілому тілесні ушкодження чи смерть, а також особливо тяжких злочинів, спільно з іншими особами, які перебувають під вартою. Так, у камерному приміщенні №51 особа, яка притягується до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України, утримувалася разом з особою, яка притягується до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України.

Зазначене свідчить про системне недотримання адміністрацією установи вимог щодо забезпечення належного контролю за розміщенням ув’язнених, не відповідає принципам динамічної безпеки та призводить до порушення прав в’язнів на особисту безпеку, що суперечить національному законодавству та міжнародним стандартам, зокрема статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

3. Під час відвідування приміщень збірного відділення встановлено, що їх облаштування не повною мірою відповідає вимогам Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарського призначення слідчого ізолятора, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), а також правилам 13, 14, 22.2 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).

Так, у збірному відділенні відсутні такі приміщення: кімната відділу режиму і охорони; фотолабораторія; процедурна; перукарня; приміщення для роздягання; приймальня дезінфекційної камери; душова; приміщення для одягання; камери карантину; камери для хворих (камера-ізолятор); кімнати для роздачі їжі, зберігання харчових продуктів та миття столового посуду.

Відсутність камери карантину та камери для хворих (камери-ізолятора) у збірному відділенні установи створює умови для поширення інфекційних захворювань серед новоприбулих осіб, підвищує ризик епідеміологічних спалахів та ускладнює своєчасне виявлення й ізоляцію хворих, що може становити загрозу як для утримуваних осіб, так і для персоналу установи.

До приміщень для тимчасового перебування осіб, узятих під варту, збірного відділення №№1, 2 природне освітлення не проникає через відсутність вікон, що може створювати додатковий психологічний тиск на ув’язнених через відсутність будь-якого, навіть візуального, зв’язку із зовнішнім світом. У приміщеннях не працює припливно-витяжна вентиляція. Усупереч вимогам правила 22.5 Європейських пенітенціарних правил та Норм забезпечення камерні приміщення не оснащені баками для питної води.

Разом із тим Комітет у своїй 11-й загальній доповіді зазначає, що заходи безпеки ніколи не повинні передбачати позбавлення ув’язнених природного світла та свіжого повітря, право на які має кожний в’язень. До того, відсутність сонячного світла і свіжого повітря створює умови, сприятливі для поширення хвороб, зокрема туберкульозу (пункт 30 (CPT/Inf (2001) 16). У приміщенні для тимчасового перебування осіб, узятих під варту, №3 збірного відділення моніторинговою групою встановлено наявність вікна, обладнаного тонованим (затемненим) склом, через що природне освітлення практично не проникає в приміщення. У доповіді за результатами візиту до України у 2020 році Комітет уже звертав на це увагу та рекомендував вжити заходів для перегляду дизайну вікон у камерах з метою надання можливості ув’язненим бачити, що знаходиться поза межами камери (CPT/Inf (2020) 40) пункт 48).

4. У кімнаті для обшуку збірного відділення моніторинговою групою зафіксовано встановлену камеру відеоспостереження. Водночас згідно з пунктом 8 розділу VII Порядку використання технічних засобів нагляду і контролю у виправних та виховних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26.06.2018 року №2025/5 (далі — Порядок використання технічних засобів нагляду і контролю), забороняється використання відеокамер і портативних відеореєстраторів у приміщеннях (камерах), де проводяться медичні обстеження (огляди) засуджених, особисті обшуки з роздяганням, а також у палатах медичних частин.

5. У камерних приміщеннях виявлено порушення правил 13, 14, 15, 17, 21 і 22.2 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели), а також статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на повагу до приватного життя. Зокрема, санвузли в окремих камерах не обладнані достатніми перегородками або дверцятами, які забезпечують можливість усамітнення, що порушує правило 19.3 Європейських пенітенціарних правил (камери №№131, 132, 140, 143, 146, 147, 150, 151, карцерні приміщення №№2, 3, 5 тощо).

Всупереч правилу 18.1 Європейських пенітенціарних правил, в окремих камерних приміщеннях (№№148, 149, 150, камера карантину №1 тощо) ліжка розташовані впритул одне до одного, що позбавляє ув’язнених особистого простору (фото 18,19,20,21,22,23). Через надмірну заґратованість вікон у камерних приміщеннях не забезпечено належного рівня природного освітлення. Крім того, усупереч правилу 22.5 Європейських пенітенціарних правил та вимогам Норм забезпечення камерні приміщення не оснащені баками для питної води або такі баки не наповнюються водою, у зв’язку з чим ув’язнені змушені вживати технічну воду з централізованого водопостачання.

Усупереч вимогам статті 11 Закону України “Про попереднє ув’язнення” та пункту 1 глави 4 розділу IX ПВР СІЗО ув’язненим не забезпечуються належні матеріально-побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни. Зокрема, в камерних приміщеннях ув’язнені змушені прати та сушити одяг, що свідчить про неналежну організацію лазне-пральних послуг. Окремі камери потребують ремонту із заміною санітарно-технічного обладнання та електромережі. У приміщеннях наявні неприємний запах і антисанітарія, на стелях і стінах окремих камер спостерігається надмірна сирість і пліснява через затікання води, значна захаращеність особистими речами, а постільна білизна та матраци потребують заміни.

Заходи з дезінсекції, вжиті адміністрацією установи, є недостатніми, про що свідчать скарги ув’язнених на наявність тарганів у камерах. Крім того, радіофікація в камерних приміщеннях не функціонує, що суперечить вимогам пункту 2 глави 3 розділу VIII ПВР СІЗО. Разом із тим у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році Комітет закликав українську владу вжити необхідних заходів для поліпшення матеріальних умов тримання під вартою, зокрема зменшити наповнюваність камер таким чином, щоб на одну особу, взяту під варту, припадало щонайменше 4 м² житлової площі (без урахування площі, зайнятої внутрішньокамерними туалетами), утримувати всі місця розміщення засуджених і осіб, взятих під варту, включно із санітарними приміщеннями, у належному ремонтному та гігієнічному стані, забезпечити регулярне та часте проведення дезінсекції, достатній доступ до природного освітлення і вентиляції в камерах, а внутрішні санітарні приміщення повністю обладнати перегородками від підлоги до стелі (CPT/Inf (2024) 20) пункт 58).

6. У порушення пункту 3 глави 2 розділу III ПВР СІЗО окремі прогулянкові дворики не обладнані достатнім укриттям від атмосферних опадів. Водночас у прогулянкових двориках №№10, 11, 12, 13 встановлено козирки, які повністю блокують доступ природного освітлення, що призводить до утримання осіб у постійній темряві або напівтемряві. Разом із тим Комітет неодноразово рекомендував переглянути дизайн і розмір прогулянкових двориків, “звідки в кращому випадку відкривається вид на небо” (пункти 122, 127 (CPT/Inf (2014) 15). 

7. Під час відвідування сектору максимального рівня безпеки встановлено, що біля зовнішніх дверей камер для тримання засуджених до довічного позбавлення волі розміщувалися поіменні картки з інформацією про короткий опис злочинів, учинених особами, які утримуються в цих камерах. У своїй доповіді за результатами візиту до України у 2020 році Комітет наголосив на необхідності припинення такої практики, оскільки вона не переслідує жодної обґрунтованої мети та, окрім стигматизуючого ефекту, негативно впливає на взаємовідносини між ув’язненими та персоналом установи (CPT/Inf (2020) 40, пункт 52). Адміністрацією установи під час візиту було вжито заходів та усунено зазначене порушення.

8. У секторі максимального рівня безпеки не забезпечено наявності кабінету лікаря для амбулаторного прийому хворих, що суперечить вимогам Норм забезпечення та створює перешкоди для надання своєчасної медичної допомоги особам, які там утримуються. Крім того, у секторі відсутні приміщення для відправлення релігійних обрядів, що порушує вимоги пункту 3 глави 5 розділу VIII ПВР СІЗО та Норм забезпечення.

9. Приміщення відділення соціально-психологічної служби (далі — СПС) для засуджених, залишених для роботи з господарського обслуговування, не повною мірою відповідають вимогам Норм забезпечення. Зокрема, відсутні такі приміщення: кімнати для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; кімната побуту; сушарка; кімнати для занять фізичною культурою; кімнати для зберігання харчових продуктів.

Відсутність необхідних приміщень призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм. Так, неналежна організація зберігання особистих речей ускладнює підтримання чистоти та порядку в приміщеннях, де утримуються засуджені, що погіршує загальну санітарну ситуацію в установі.

10. Адміністрацією установи не в повному обсязі забезпечено право засуджених на доступ до Інтернету, а порядок надання такого доступу лише частково відповідає встановленим вимогам. Зокрема, на території відділення СПС для засуджених, залишених для роботи з господарського обслуговування, відсутні умови для реалізації засудженими права на доступ до Інтернету, передбаченого частиною сьомою статті 110 Кримінально-виконавчого кодексу України, шляхом користування планшетами. Точка доступу Wi-Fi на території відділення не функціонує.

11. У порушення вимог пункту 14 розділу V Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2021 року №2160/5 (далі — Положення про організацію продовольчого забезпечення), їжа ув’язненим та засудженим з їдальні установи доставляється у пластикових відрах, а не у промаркованих термосах.

12. Згідно з пунктом 7 розділу III Положення про організацію продовольчого забезпечення під час переміщення осіб, які забезпечуються харчуванням в установах, таким особам видається набір сухих продуктів, зокрема засудженим та ув’язненим, які переміщуються з одного слідчого ізолятора до іншого, зі слідчого ізолятора до місця відбування покарання, з одного місця відбування покарання до іншого, а також особам, звільненим від відбування покарання, що прямують до місця проживання, та у випадках, коли приготування гарячої їжі є неможливим.

Відповідно до пункту 6 глави 4 розділу IV ПВР СІЗО ув’язнені та засуджені перед відправленням для участі в кримінальному провадженні за межами СІЗО повинні отримати набір харчових продуктів. Однак за результатами аналізу службової документації та опитування ув’язнених моніторинговою групою встановлено, що в більшості випадків видача продовольчих наборів особам, які вибувають з установи, фактично не здійснюється.

13. Згідно з пунктом 17 розділу V Положення про організацію продовольчого забезпечення в їдальні установи щодня повинні залишатися добові проби кожної страви раціону. Відбір проб здійснюється кухарем із казана у присутності медичного працівника закладу охорони здоров’я у чистий посуд із кришкою (попередньо помитий та перекип’ячений) до видачі їжі.

Добові проби зберігаються в холодильнику їдальні при температурі від +4°C до +8°C та мають зберігатися протягом доби до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня. Водночас у порушення зазначених вимог під час огляду холодильника їдальні моніторинговою групою встановлено відсутність проб страв вечері за 22.10.2025 року, а також сніданку та обіду за 23.10.2025 року за нормою №8Б.

14. Під час відвідування установи від ув’язнених надходили скарги на обмежений асортимент харчових продуктів в крамниці установи. Крім того, моніторинговою групою встановлено, що в крамниці установи відсутні тютюнові вироби, наявність яких передбачена додатком 5 до ПВР УВП.

15. Моніторинговою групою встановлено низку порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. Так, у порушення пункту 2.14 розділу II Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.06.2021 року №849/5 (далі — Положення), в установі не забезпечено надання перукарських послуг засудженим та ув’язненим. У порушення вимог пункту 2.11 розділу II Положення у приміщеннях лазні та пральні не працює примусова припливно-витяжна система вентиляції.

Нагляд за дотриманням порядку під час миття засуджених та ув’язнених у лазні, а також контроль за проведенням прибирання, дезінфекції приміщень і здійснення медичного огляду, передбачені пунктами 3.10 та 3.11 Положення, черговим медичним працівником фактично не забезпечуються. Камерні приміщення №№153, 154, 159, які використовуються для тримання ув’язнених (засуджених) жінок, не обладнані відповідно до вимог Норм забезпечення, зокрема не облаштовані піддоном з душовою сіткою на гнучкому шлангу, у зв’язку з чим не забезпечуються належні умови для підтримання особистої гігієни ув’язнених (засуджених) жінок.

16. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує із засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки. Водночас згідно з абзацом восьмим пункту 8 глави 1 розділу V ПВР СІЗО носіння персоналом СІЗО спеціальних засобів у межах території СІЗО, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення.

Крім того, Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті з в’язнями, не носили спеціальні засоби (зокрема гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями, оскільки таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями (пункт 85 (CPT/Inf (2011) 29), пункт 23 (CPT/Inf (2013) 23), пункт 166 (CPT/Inf (2014) 15)). 

17. Згідно з наданою адміністрацією інформацією, з початку 2025 року (станом на 23.10.2025 року) у Державній установі “Полтавська установа виконання покарань №23” засудженим було надано 623 короткострокові побачення, з яких 607 відбувалися у безконтактний спосіб — через суцільне розмежувальне скло з використанням переговорного пристрою. Водночас у доповіді Уряду України за результатами візиту у 2023 році Європейський комітет із запобігання катуванням наголошує, що для всіх категорій засуджених відкриті побачення (наприклад, за столом) мають становити правило, а закриті — виняток, застосування якого допускається лише на підставі обґрунтованих і вмотивованих рішень після індивідуальної оцінки потенційного ризику конкретного засудженого.

У зв’язку з цим Комітет закликає українську владу переглянути порядок проведення короткострокових побачень у пенітенціарних установах з метою забезпечення їх проведення, як правило, у відкритих умовах (CPT/Inf (2024) 20) пункт 99).

18. Відповідно до службової документації некомплект персоналу по установі станом на 23.10.2025 року становить 24 штатні одиниці. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою. Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими.

Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість і рівень заходів, що пропонуються засудженим, та ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення й соціальної реабілітації. У зв’язку з цим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу в пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості, з метою посилення присутності персоналу служб охорони та нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинним змінам персоналу, який несе службу (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

19. Моніторинговою групою встановлено, що у ПУВП-23 наявні кілька визначених місць для укриття, однак їх фактичний стан і можливість використання не відповідають вимогам безпеки та нормативам цивільного захисту. Адміністрація установи повідомила, що основне протирадіаційне укриття (фото 48), яке має використовуватися для захисту ув’язнених і персоналу, перебуває у процесі ремонту. На момент візиту укриття було недоступне для використання, оскільки виконувалися ремонтні роботи, що унеможливлює перебування людей у приміщенні під час повітряної тривоги.

Підтверджених строків завершення ремонту адміністрація не надала, що створює ризики для безпеки осіб, які перебувають під контролем держави. У зв’язку з недоступністю основного укриття адміністрація використовує як тимчасове укриття збірне відділення. Приміщення частково може забезпечити базовий рівень захисту від уламків і небезпечних факторів вибуху, однак не відповідає вимогам до фонду захисних споруд цивільного захисту (відсутні достатня місткість, вентиляція, санітарно-гігієнічні умови, герметичність).

Переміщення ув’язнених до збірного відділення у разі оголошення повітряної тривоги має здійснюватися персоналом, проте фактична місткість приміщення є недостатньою для розміщення всіх осіб, що створює ризик скупчення та порушення безпечних умов утримання. Адміністрація зазначила, що у випадку гострої потреби може бути використаний підземний перехід, розташований на території установи або поруч із нею (залежно від специфіки розміщення). Це приміщення не є офіційним укриттям, однак може слугувати тимчасовим способом зниження ризиків у разі неможливості використання інших варіантів.

Водночас такий підхід не може вважатися належним рівнем захисту, оскільки підземний перехід не має статусу захисної споруди, не обладнаний відповідно до вимог ДБН В.2.2-5:2023 та не забезпечує мінімальних норм тривалого перебування людей. Таким чином, поточний стан укриттів у ПУВП-23 свідчить про відсутність належного рівня безпеки для ув’язнених і засуджених у разі повітряної тривоги чи ракетної небезпеки.

Зафіксовано: основне укриття недоступне через ремонт; тимчасове укриття у вигляді збірного відділення не відповідає вимогам цивільного захисту; підземний перехід може використовуватися лише як вимушений резервний варіант. Це становить ризик порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині обов’язку держави забезпечити життя і безпеку осіб під її контролем.

20. У ПУВП-23 засуджені та ув’язнені залучаються до двох основних напрямів робіт. Засуджені зазвичай виконують завдання з господарського обслуговування, зокрема працюють на харчоблоці, у котельні, здійснюють прибирання та ремонтні роботи, а також виконують функції кухарів, вантажників чи слюсарів.

Натомість до робіт у виробничих майстернях залучаються переважно ув’язнені, які виконують механоскладальні та слюсарні операції. На момент моніторингового візиту в майстернях працювала 31 особа з-поміж ув’язнених. Переважна кількість як засуджених, так і ув’язнених працює фактично на постійних робочих місцях, що за своєю суттю створює трудові правовідносини, до яких мають застосовуватися норми трудового законодавства.

Організація праці в установі має системний характер порушень. Найбільш проблемною є повна відсутність фіксації тривалості робочого часу. В установі не ведеться жодного журналу, який дозволив би встановити, коли особа з-поміж ув’язнених розпочала роботу і коли її завершила; також відсутні талони або інші форми обліку виведення ув’язнених із камер. Наявні рознарядки, що складаються щотижня, лише надають дозвіл на виведення конкретних осіб, але не засвідчують, чи справді вони працювали, який вид робіт виконували та скільки часу перебували на робочому місці. За таких умов неможливо визначити тривалість робочого дня, оцінити дотримання норм трудового законодавства або перевірити правильність нарахування заробітної плати, що створює високі ризики прихованої трудової експлуатації.

Трудові договори, які укладаються адміністрацією із засудженими та ув’язненими, є формальними та не містять істотних умов праці. У них відсутні чіткий перелік обов’язків, графік роботи, тарифний розряд, кваліфікаційні вимоги та конкретні умови оплати. Виявлено випадки фактичного допуску осіб до роботи без належного оформлення. Так, під час візиту на харчоблоці працювала особа, яка не була внесена до журналу медичних оглядів, журналу видачі інвентарю чи переліку офіційно допущених працівників, що свідчить про порушення вимог безпеки праці та санітарних норм.

Відповідно до журналів огляду лікарем і журналів видачі колючо-ріжучих предметів особи, які працюють на харчоблоці, залучаються до роботи без вихідних і святкових днів, що порушує їх право на відпочинок, гарантоване статтею 45 Конституції України, а також вимоги статей 50-52, 67 Кодексу законів про працю України та статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України щодо тривалості робочого часу і щотижневого безперервного відпочинку.

На цьому ж харчоблоці працював засуджений С., який мав укладений договір, проте адміністрація не надала жодного підтвердження проходження ним інструктажу або медичного огляду, а вся його заробітна плата була утримана, унаслідок чого сума до видачі становила 0 грн. Подібні проблеми зафіксовано у виробничих майстернях. За наданими відомостями, відрядні нарахування у значної кількості ув’язнених повторюються до копійки, що суперечить природі відрядної оплати праці, оскільки зазвичай кожен працівник виконує різний обсяг робіт. Так, у Б. зазначено 5098,49 грн нарахувань, у К. — 4413,49 грн, у Т. — 5098,49 грн, і в усіх випадках сума до видачі становить 0 грн.

В аналогічний спосіб оплачується праця Ш., якому нараховано 4413,49 грн, але всі кошти повністю списано на депозит. При цьому адміністрація не змогла підтвердити, які саме роботи він виконував у дні, за які здійснено нарахування, оскільки облік виконаних робіт не ведеться. Схожа ситуація спостерігається у К., щодо якого неможливо перевірити фактичне виконання робіт: під час візиту він був відсутній у майстерні, а в рознарядці зазначено лише його прізвище без будь-яких деталей. У Ц. нараховано 5089,49 грн, які також повністю утримано, при цьому адміністрація не надала жодного підтвердження реального виконання ним робіт.

Повторюваність сум у декількох працівників свідчить про можливу формальність нарахувань, а не про реальну відрядну систему оплати праці. Аналіз розрахунково-платіжних відомостей за вересень 2025 року демонструє системні порушення фінансових гарантій: у всіх працівників, незалежно від виду робіт, тривалості зайнятості чи обсягу виробітку, сума до видачі становить 0 грн, оскільки весь заробіток переводиться на депозит із застосуванням утримань у розмірі 25%, 50% або 100%.

Такий порядок фактично позбавляє засуджених та ув’язнених можливості користуватися власними коштами, що суперечить праву на винагороду за працю. Нарахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору також викликає застереження з огляду на особливий правовий статус засуджених та ув’язнених і критику подібної практики з боку міжнародних інституцій. Повторюваність сум у відрядних нарахуваннях і відсутність будь-якого залишку до видачі підтверджують недостовірність системи оплати праці.

У документації відсутні відомості про надання відпусток, оплату тимчасової непрацездатності чи будь-які інші форми соціального захисту працівників. Працівники не забезпечені засобами індивідуального захисту, не проходять документально підтверджених інструктажів, а оцінка професійних ризиків не здійснюється. Виявлені факти свідчать про те, що праця засуджених та ув’язнених у ПУВП-23 організована формально, без дотримання вимог трудового законодавства, без гарантій безпеки, без забезпечення належної оплати та без можливості реалізувати право на соціальний захист. Сукупність цих факторів створює високі ризики трудової експлуатації та системного порушення прав людини.

Полтавська міська медична частина №23 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Полтавській області

Завідувачка Полтавської міської медичної частини №23 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Полтавській області — Бабич Юлія Григорівна.

У штаті медичної частини вакантною залишається посада лікаря-невропатолога — 1 штатна одиниця. Під час моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушення прав ув’язнених і засуджених осіб:

1. У порушення вимог пункту 3 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №511/о “Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.02.2024 року №186, встановлено два випадки, коли примірники довідки за формою №511/о не долучалися до форми первинної облікової документації №025/о “Медична карта амбулаторного хворого”, а зберігалися окремо.

2. Під час вивчення медичної документації встановлено, що до медичних карток амбулаторного хворого за формою №025/о не додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень до форми первинної облікової документації №511/о “Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.02.2024 року №186, як це передбачено пунктом 2.11 розділу II Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я ДКВС України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 10.02.2012 року №239/5/104 (далі — Порядок взаємодії закладів охорони здоров’я).

Водночас Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що будь-які травматичні ушкодження, виявлені під час медичного огляду, повинні детально фотографуватися, а фотографії разом зі схемами тіла мають зберігатися в індивідуальній медичній картці особи (CPT/Inf (2024) 20) пункт 82).

3. У порушення вимог пункту 2.11 розділу II Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я та Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №511/о “Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень” медичні працівники не складають довідки належним чином. Зокрема, у більшості випадків пункт 8 форми, який передбачає зазначення обставин отримання тілесних ушкоджень, заповнюється формально, без конкретизації, наприклад: “з власної необережності”, що не дає змоги ідентифікувати фактичні обставини події.

Відсутність повноцінного документування обставин травмування та неналежна фіксація тілесних ушкоджень не відповідають пункту 60 рекомендацій Комітету (CPT/Inf (93) 12-part), у якому зазначено, що медичні служби у місцях позбавлення волі можуть зробити свій внесок у запобігання насильству щодо осіб, яких тримають під вартою, шляхом систематичної реєстрації тілесних ушкоджень, а також, за необхідності, шляхом інформування відповідних органів влади.

4. Порядок приймання ув’язнених та засуджених до установи не повною мірою відповідає вимогам пункту 9 глави 2 розділу II ПВР СІЗО. Під час відвідування приміщень збірного відділення та спілкування з ув’язненими встановлено, що медичний огляд новоприбулих осіб проводився в умовах, які не забезпечують приватність і конфіденційність, зокрема у присутності персоналу установи та/або представників інших правоохоронних органів.

Це свідчить про отримання співробітниками установи та іншими особами конфіденційної інформації щодо стану здоров’я цих осіб під час медичного огляду. Зазначене порушує вимоги пункту 7 глави 2 розділу X ПВР СІЗО, статті 391 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я, а також пункту 9 розділу I Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572.

5. Диспансерний нагляд здійснюється за 15 особами, які мають інвалідність, з них: I група — 2 особи, II група — 7 осіб, III група — 6 осіб. Водночас у порушення вимог Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями та наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

Під час вивчення медичної документації встановлено, що не всі особи з інвалідністю мають індивідуальну програму реабілітації (далі — ІПР). Крім того, рекомендації ІПР не виконуються, у зв’язку з чим зазначені особи не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів.

6. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення” в медичній частині не створено належних умов для утримання осіб з інвалідністю. 

7. У порушення пункту 37 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №285 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики” в медичній частині відсутній висновок, що підтверджує вільний доступ до будівель і приміщень медичного закладу для маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

8. У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при вірусному гепатиті C у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.07.2025 року №1178, не всі особи з підозрою на вірусний гепатит C проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їх здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених осіб.

9. У порушення вимог Заходів і засобів щодо запобігання інфікування при проведенні догляду за пацієнтами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.2020 року №1777, у медичній частині обладнано лише один ізолятор для інфекційних хворих, що унеможливлює одночасне розміщення хворих на небезпечні інфекційні захворювання окремо один від одного та від інших засуджених.

Крім того, ізолятор для осіб з інфекційними захворюваннями не відповідає санітарно-гігієнічним нормам і вимогам Державних будівельних норм України В.2.2-10:2022 “Заклади охорони здоров’я. Основні положення”. Так, палата, призначена для утримання таких пацієнтів, не обладнана душовою кабіною, що змушує інфекційних хворих користуватися спільними санітарними приміщеннями разом з іншими утримуваними особами, які перебувають на лікуванні у стаціонарі медичної частини.

Крім того, в ізоляторі пошкоджена розетка, електричні дроти належним чином не ізольовані, що може призвести до ураження ув’язнених або персоналу медичної частини електричним струмом та інших негативних наслідків. Відсутність належних умов унеможливлює ефективну ізоляцію пацієнтів, сприяє поширенню інфекційних захворювань і створює загрозу здоров’ю як засуджених, так і медичного персоналу.

10. У порушення вимог пункту 1 розділу II Стандарту інфекційного контролю для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу хворим на туберкульоз, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01.02.2019 року №287, у медичній частині не дотримано вимог щодо ізоляції хворих на туберкульоз: палати використовуються для розміщення більш ніж однієї-двох осіб (палати-камери №№161, 162 — по 4 ліжко-місця у кожній); двері палат не оснащені ущільненим порогом та ущільнювачами по краях; відсутня витяжна механічна вентиляційна система тощо.

11. Під час візиту медичним персоналом повідомлено, що палата №164, у якій одночасно перебували дві особи, використовується як ізолятор для осіб із розладами психіки. Облаштування цього приміщення не відповідає вимогам пункту 9 Правил застосування фізичного обмеження та (або) ізоляції при наданні психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 року №240, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.2016 року за №570/28700, а також пункту 8.3.4 Державних будівельних норм України В.2.2-10:2022 “Заклади охорони здоров’я”.

Зокрема, приміщення розраховане на перебування більш ніж однієї особи, що не узгоджується з принципами ізоляції; елементи обладнання мають гострі кути, що створює потенційну небезпеку для пацієнтів; відсутні припливно-витяжна вентиляція та бачок із питною кип’яченою водою.

12. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини позбавлений можливості здійснювати запити на телемедичне консультування та отримувати консультації для надання медичної допомоги ув’язненим і засудженим особам з технічних причин.

13. У порушення вимог Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 року №158, у медичній частині відсутній дентальний рентген-апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасне надання належної стоматологічної допомоги.

14. У порушення вимог Норм належності постільних речей, спеціального одягу та спеціального взуття (інвентарне майно) для засуджених, які проходять лікування у лікувально-профілактичних закладах, закладах на правах лікувальних та в медичних частинах при установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 20.02.2012 року №280/5, засуджені та ув’язнені у стаціонарі не отримують госпітальне майно (костюм, халат та капці госпітальні).

15. У кабінетах лікарів відсутнє гаряче водопостачання, а робочі місця медичних працівників не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують статтю 19 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” і статтю 13 Закону України “Про охорону праці”.

16. У медичній частині, зокрема у палатах, моніторинговою групою зафіксовано порушення температурного режиму. Так, на час перевірки температура повітря в окремих приміщеннях становила +15°C, що не відповідає вимогам розділу VI Державних санітарних норм і правил, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.04.2013 року №259, та пункту 1 розділу XXII ПВР УВП, відповідно до якого у холодну пору року температура в жилих приміщеннях установ виконання покарань має підтримуватися на рівні не нижче +18°C.

17. У порушення вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації (окрім аптеки та кабінету ЗПТ).

Рекомендації

1. Забезпечити приведення кількості осіб у камерних приміщеннях у відповідність до вимог законодавства щодо мінімальної житлової площі, демонтувати надлишкові ліжка та не допускати перевищення місткості камер.

2. Припинити практику спільного тримання осіб різних категорій та забезпечити дотримання вимог щодо роздільного тримання ув’язнених відповідно до статті 8 Закону України “Про попереднє ув’язнення” та міжнародних стандартів.

3. Забезпечити збірне відділення всіма необхідними приміщеннями, передбаченими Нормами забезпечення, зокрема карантинними камерами, ізоляторами для хворих, процедурною, приміщенням для роздягання та іншими функціональними зонами.

4. Забезпечити природне освітлення та належну вентиляцію у всіх приміщеннях збірного відділення, замінити тоноване скло у вікнах, встановити баки для питної води та організувати їх регулярне наповнення.

5. Облаштувати санвузли в камерах перегородками або дверцятами, забезпечити мінімальний особистий простір між ліжками, зменшити надмірну заґратованість вікон, відновити вентиляцію та забезпечити регулярну дезінфекцію, дезінсекцію і проведення ремонтних робіт у камерах.

6. Обладнати прогулянкові дворики навісами, що не перекривають доступ природного світла, та переглянути конструкцію козирків у двориках, де вони повністю блокують освітлення.

7. Усунути камери відеоспостереження у приміщеннях, де проводяться медичні огляди або обшуки з роздяганням, а також закріпити відмову від практики розміщення карток з описами злочинів на дверях камер.

8. Дообладнати приміщення відділення соціально-психологічної служби для засуджених, залишених для господарського обслуговування, відповідно до Норм забезпечення, забезпечити належні санітарно-побутові умови та впорядкований порядок зберігання особистих речей.

9. Відновити роботу точки доступу Wi-Fi у відділенні соціально-психологічної служби та забезпечити реальну можливість користування Інтернетом відповідно до статті 110 Кримінально-виконавчого кодексу України.

10. Припинити доставляння їжі у пластикових відрах, забезпечити транспортування страв у промаркованих термосах, налагодити системний відбір і зберігання добових проб, а також забезпечити видачу сухих пайків усім особам, які вибувають з установи.

11. Забезпечити належну роботу вентиляції у лазні та пральні, організувати надання перукарських послуг, забезпечити участь медичного працівника у контролі санітарного стану та облаштувати душові місця для жінок відповідно до встановлених нормативів.

12. Заборонити відкриту демонстрацію спеціальних засобів персоналом у місцях утримання ув’язнених та посилити навчання співробітників щодо дотримання принципів динамічної безпеки.

13. Переглянути порядок надання короткострокових побачень, забезпечити пріоритет побачень у відкритих умовах і застосовувати безконтактні побачення виключно у виняткових випадках на підставі індивідуальної оцінки ризиків.

14. Вжити заходів для зменшення некомплекту персоналу, зокрема шляхом залучення додаткового фінансування та проведення конкурсних відборів, а також відмовитися від практики 24-годинних змін.

15. Завершити ремонт основного укриття та забезпечити його відповідність вимогам цивільного захисту; до завершення ремонтних робіт визначити тимчасовий порядок евакуації та мінімізувати ризики скупчення осіб у наявних приміщеннях; не використовувати підземний перехід як основне укриття.

16. Запровадити фіксацію робочого часу всіх засуджених та ув’язнених, залучених до праці, із зазначенням часу початку і завершення роботи, виду робіт та відповідальної особи.

17. Привести трудові договори у відповідність до вимог КЗпП України, забезпечити включення всіх істотних умов праці, заборонити допуск до роботи без проведення медичних оглядів та інструктажів.

18. Забезпечити дотримання норм тривалості робочого часу та права на відпочинок, припинити практику безперервної роботи без вихідних і святкових днів.

19. Переглянути систему оплати праці, забезпечити реальний доступ засуджених до частини зароблених коштів, усунути практику необґрунтованого спрямування 100% заробітку на депозит, забезпечити прозорість утримань.

20. Забезпечити реальне функціонування відрядної системи оплати праці у майстернях, фіксацію обсягу виконаних робіт, провести перевірку повторюваних сум нарахувань та усунути виявлені порушення.

21. Забезпечити надання соціальних гарантій, передбачених трудовим законодавством, включно з відпустками, оплатою тимчасової непрацездатності, забезпеченням засобами індивідуального захисту, проведенням інструктажів з охорони праці та оцінкою професійних ризиків.

22. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у Полтавській міській медичній частині №23 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Полтавській області.

23. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я ДКВС України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 10.02.2012 року №239/5/104, Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572, та інших нормативно-правових актів.

24. Забезпечити укомплектування штату медичної частини лікарями-спеціалістами відповідно до реальних потреб.

25. Забезпечити своєчасну та належну фіксацію тілесних ушкоджень у засуджених та ув’язнених осіб.

26. Забезпечити проведення медичних оглядів новоприбулих без присутності немедичного персоналу з метою дотримання права на медичну таємницю, збереження гідності ув’язнених та недопущення втручання у незалежність медичних висновків.

27. Забезпечити всім особам з підозрою на вірусний гепатит C доступ до ПЛР-тестування у найкоротші строки та організувати необхідне противірусне лікування для осіб з підтвердженим діагнозом.

28. Виконати вимоги пункту 37 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №285 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”.

29. Забезпечити проведення індивідуальної реабілітації осіб, які її потребують, відповідно до індивідуальних програм реабілітації.

30. Забезпечити доступність будівель установи відповідно до вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”.

31. Забезпечити належну роботу телемедичного комплексу для здійснення лікарями запитів на телемедичне консультування.

32. Забезпечити обладнання ізолятора для осіб з розладами психіки та поведінки відповідно до встановлених вимог.

33. Обладнати ізолятори для хворих на небезпечні інфекційні захворювання з метою запобігання їх поширенню серед інших ув’язнених.

34. Забезпечити дотримання заходів інфекційного контролю у медичній частині.

35. Забезпечити медичну частину необхідним діагностичним обладнанням.

36. Забезпечити дотримання вимог щодо ізоляції осіб, хворих на туберкульоз, відповідно до встановлених стандартів.

37. Забезпечити дотримання встановленого температурного режиму в палатах медичної частини шляхом невідкладного приведення температури повітря у відповідність до вимог Державних санітарних норм і правил та пункту 1 розділу XXII ПВР УВП.

38. Забезпечити медичну частину госпітальним майном (костюм, халат та капці госпітальні).