
‘Шпигунство’ та ‘зрада’ ворога
Так званий “Запорізький обласний суд”, розташований в окупованому Мелітополі, відправив за ґрати медичну сестру енергодарського пологового будинку. Як повідомив міський голова Енергодара Дмитро Орлов, 57-річну Ларису Маловичко засудили до 11 років колонії за “шпигунство на користь іноземних спецслужб”. Жінку викрали ще у вересні 2023 року. Тримали на російській території, а потім в окупованому Криму. Коли офіційно було оформлено арешт і її справа надійшла до “суду”, неясно. Вирок було винесено в середині листопада цього року.
Пресслужба “судового органу” розповіла, що мешканка Енергодару є прибічницею проукраїнських поглядів, не підтримувала “СВО”, тому вирішила діяти проти російських військових: “У травні 2022 року вона вступила до електронного листування з особою, яка діє на користь іноземної розвідки, і отримала від нього завдання збирати та передавати дані про місця дислокації підрозділів протиповітряної оборони ЗС РФ, розташованих в Енергодарі”. За версією слідства, жінка визначала, за якою технікою стежити, за намальованою на кабіні літерою “Z”.

“‘Шпигунство’ та ‘державна зрада’ — основні статті, за якими росіяни найчастіше звинувачують наших громадян на ТОТ. Проти затриманих окупанти застосовують репресії і тиск, піддають тортурам і утримують у полоні, змушують підписувати зізнання, — зазначив Дмитро Орлов. — Кожен такий незаконний вирок по сфабрикованих справах — чергове свідчення масових злочинів, яких продовжує зазнавати цивільне населення на окупованих територіях”.
Також минулого тижня стало відомо, що окупаційний “суд Запорізької області” засудив за “шпигунство” мешканця Бердянська. Прізвище засудженого не називають. Про вирок повідомила Бердянська міська військова адміністрація. За версією “слідства”, в лютому 2023 року чоловік передавав збройним силам України відомості про розташування російської протиповітряної оборони в окупованому місті. Інформацію, відео та фото нібито передавав на спеціальний, створений для мешканців Бердянська чат-бот.

“Окупанти… акцентують на тому, що бердянець у 1994-1996 роках проходив строкову військову службу у військах ППО Збройних сил України, тому ‘розумів, що його дії спрямовані проти безпеки Російської Федерації’”, — зауважують в Бердянській ОВА. За “передачу противнику та збирання з метою передачі противнику відомостей, які можуть бути використані проти ЗС РФ” бердянця засудили до 12 років ув’язнення в колонії суворого режиму.
Той самий “судовий орган” відправив за ґрати на 16 років у колонії суворого режиму мешканця тимчасово окупованого Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області — за обвинуваченням у держзраді. За версією обвинувачення, Юрій Зінченко ще у березні 2022 року, листуючись зі знайомим “представником СБУ”, погодився “надавати допомогу в діяльності проти Росії”, а потім, мовляв, їздив на своїй “Таврії” по окупованому регіону і фотографував блокпости. Пресслужба “прокуратури” повідомляє, що “у грудні 2023 року він зібрав відомості про дислокацію особового складу та військової техніки Управління Росгвардії по Запорізькій області в місті Енергодарі та відправив їх представнику іноземної розвідки”. Видається, чоловік мав російський паспорт, інакше б його судили за “шпигунство”, як Ларису Маловичко, а не за “державну зраду”. Схожий вирок отримав в середині жовтня і мешканець Чернігівського району Запорізької області: за “держзраду” його відправили за ґрати на 14 років.
Відсутність теплих почуттів до окупантів
Крім того, пресслужба того ж Запорізького “суду” повідомляла про вирок безробітному мешканцю села Скельки Василівського району: “З березня до квітня 2025 року чоловік публікував на відеохостингу коментарі, в яких закликав до скоєння насильницьких дій, в тому числі убивств, стосовно військовослужбовців РФ, а також неправдиву інформацію про діяльність керівництва Російської Федерації”. Його дії окупанти кваліфікували як “публічний заклик до екстремістської діяльності” та “публічне розповсюдження неправдивої інформації про використання військових сил РФ”. Якщо перекласти це з бюрократично-тоталітарної мови, то вийде “просто не любив окупантів і не приховував цього”. За такий гріх чоловіка запроторили за ґрати на п’ять з половиною років. За “публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності, скоєні з використанням інформаційно-телекомунікаційних мереж Інтернет” судять окупанти і 28-річну мешканку тимчасово окупованого села Велика Знам’янка Василівського району. При чому коментар “правоохоронці” відкопали далеко не свіжий: аж трирічної давнини. Справу нещодавно передали до суду.
“Сувеніри”
А мешканця селища Мирного поблизу Мелітополя засудили за те, що у вересні, бувши на підпитку, знайшов обабіч дороги “предмет циліндричної форми”. Чоловік забрав незрозумілу штуку додому й залишив у гаражі, а незабаром до нього увірвалися “співробітники поліції” з обшуком. Знали що й де шукати: знахідка виявилася боєприпасом: “кумулятивно-уламковим пострілом марки HEDP M433 40×46 мм промислового виготовлення, виробництва США, призначеним для ураження цілей”. Незрозуміло, чи окупанти стежили за українцем, чи самі залишили при дорозі той “циліндричний предмет” — для покращення звітності щодо розкриття злочинів. Так чи інакше, “Мелітопольський міжрайонний суд” був швидким: уже у листопаді визнав його винним у “незаконному придбанні та зберіганні вибухового пристрою” і засудив до шести років і трьох місяців позбавлення волі в колонії загального режиму, а також до штрафу — десять тисяч рублів.
Слід зазначити, що таких вироків на окупованих територіях ухвалюється чимало. Наприкінці жовтня “Бердянський міжрайонний суд” відправив за ґрати на шість років жителя Чернігівського району, який торік нібито знайшов серед сміття протипіхотну міну. “Виявлений вибуховий пристрій він приніс у двір за місцем проживання і сховав у гаражі, нібито як сувенір”, — повідомляє пресслужба “суду”. А влітку цьогоріч “абсолютно випадково” до чоловіка на обійстя прийшли окупанти зі службовою собакою. І — о диво! — знайшли той “сувенір”.
А мешканець села Новомлинівка, за версією обвинувачення, знайшов зброю, коли ловив рибу: в очереті побачив 12 каністр з набоями і торбу з ручними гранатами. Все, що знайшов, мовляв, сховав у покинутій будівлі. У травні до нього в межах “оперативно-розшукових заходів” завітали “правоохоронці”і запропонували “добровільно віддати зброю”, але чоловік відмовився (напевно, і сам не підозрював, що вона в нього є). Але співробітники ФСБ пішли в сусідню будівлю і все швиденько виявили. Пологівський міжрайонний суд вже засудив чоловіка до ув’язнення терміном на шість років і два місяці. Шість з половиною років присудили чоловіку з Чернігівського району Запорізької області, який нібито під час збирання хмизу знайшов автомат АК-12 з набоями, а також інші боєприпаси. До нього теж спочатку прийшли “вєжлівиє люді” і спитали, чи не зберігає він, бува, зброю. А коли той сказав “ні”, одразу все самі знайшли.
Вироки “судів” на інших тимчасово окупованих територіях
24 листопада на Луганщині до 15 років колонії загального режиму за “держзраду” засудили мешканку Біловодського району. Її ім’я пресслужба так званого “Верховного суду ЛНР” не називає, як не розкриває і деталі справи. В тому ж регіоні за “шпигунство” 14 років отримав 25-річний Сергій Гончаров.
На окупованій частині Херсонщини так званий “обласний суд” виніс вирок Миколі Голодному — 12 років колонії суворого режиму. Чоловіка звинуватили в тому, що у 2023 році він збирав інформацію про дислокацію російської військової техніки.
Міжнародні організації неодноразово вказували, що часто кримінальне переслідування окупаційною владою українських цивільних порушує норми міжнародного гуманітарного права. Російська влада піддає затриманих українців катуванням, тримає в нелюдських умовах, вивозить за тисячі кілометрів від домівки. Обвинувачення часто ґрунтується на самообмовлянні, отриманому через тиск і тортури, а також на підроблених доказах. Відомі випадки, коли обвинуваченим просто вкладали в руки вибухівку і боєприпаси, щоб на них з’явилися потрібні відбитки пальців. Одразу після затримання багатьох українців тримають інкомунікадо — без зв’язку з рідними і можливості отримати адекватну правову допомогу.
Парламентська асамблея Ради Європи вимагала надати для українців, яких судять російські та підконтрольні РФ суди, повний доступ до правового захисту, а для міжнародних спостерігачів — доступ до судових засідань, забезпечивши процесуальні та судові гарантії, а також право на справедливий суд. Коаліція правозахисних організацій в рамках кампанії “PEOPLE FIRST!” вимагає звільнення усіх ув’язнених внаслідок російської агресії проти України.
Публікація цього матеріалу стала можлива завдяки підтримці міністерства закордонних справ Нідерландів


