Окуапнти відправляють за ґрати співробітників ЗАЕС
Як повідомляє Медиазона, Південний окружний військовий суд виніс такий вирок у справі про “міжнародний тероризм, замах на теракт, участь у терористичній спільноті, незаконний обіг і виготовлення вибухівки та зброї, а також навчання терористичній діяльності”. Перші п’ять років покарання мешканець Енергодара проведе в тюрмі, решту часу — в колонії суворого режиму. Крім того, суддя призначив йому штраф — 700 тисяч рублів.
Окупати обвинувачували Вадима Трачука в тому, що він вже у березні 2022 року “вирішив стати активним учасником спільноти української розвідки”, тоді ж, мовляв, він отримав завдання убити місцевого гауляйтера Андрія Шевчика.
“Трачук отримав завдання вилучити зі схованки на території міського парку електронний ключ від дверей під’їзду, після чого оглянути під’їзд на наявність у ньому місця для закладки [пристрою], що підсудний і зробив. Після цього Трачук отримав відомості про час та місце прибуття потерпілого в під’їзд, помістив [пристрій] в електричну шафу під’їзду, залишивши собі пульт управління”, — цитує Медиазона пресслужбу суду.
22 травня від вибуху постраждали сам Шевчик і двоє його охоронців, усі вижили.
У квітні 2023 року, за версією “слідства, Вадим Трачук отримав наказ підірвати “заступника директора з персоналу ЗАЕС”. Але встановлений у поштову скриньку пристрій помітили і знешкодили. Викрали Вадима Трачука 16 квітня 2023 року, а справу передали до суду наступного року в червні.
“Цивільну людину мирної професії — водія, на чверть століття позбавили свободи просто тому, що комусь у тій нелюдській, спотвореній окупантами реальності потрібна була ще одна зірочка на погони, ще одне пропагандистське відео про ‘зухвалих терористів та боротьбу із ними’, ще одна показова жертва для залякування всіх інших, хто перебуває в окупації. І, на жаль, таких поламаних й покалічених доль дуже багато. Десятки енергодарців та енергодарок, з вироками чи без них, позбавлені волі та права на гідне життя, на лікування”, — відреагував на вирок у своєму телеграм-каналі міський голова Енергодара Дмитро Орлов.
У середині травня в “Енергоатомі” повідомляли про 13 співробітників Запорізької атомної електростанції, незаконно позбавлених волі окупаційним режимом. “З них сімох ‘засудили’ до ув’язнення, троє досі перебувають у тюрмах в очікуванні фейкових вироків, — йшлося в повідомленні. — Доля ще трьох залишається невідомою — вони вважаються зниклими безвісти. Крім того, на початку повномасштабного вторгнення росія закатувала до смерті водолаза ЗАЕС Андрія Гончарука”.
Серед засуджених, наприклад, 56-річна Наталія Шульга, яку в березні цього року росіяни засудили до 15 років позбавлення волі та штрафу в пів мільйона рублів за обвинуваченням у “замаху на диверсію у змові зі співробітниками СБУ”.
За версією російських спецслужб, пані Наталія нібито намагалася торік “підірвати лінію електропередачі в Енергодарі, щоб пошкодити електропостачання 3-го мікрорайону”. Жінку викрали 12 липня 2024 року. Як звичайно, зняли постановне відео “затримання терористки, що саме готує диверсію”. “Очевидно, що поширене на їх ресурсах відео ‘з доказами злочину’ було знято в різних місцях та з різних ракурсів самими окупантами вже після затримання жінки, — писав міський голова Енергодара Дмитро Орлов. — Такі цинічні постановки за примусової участі цивільних полонених вони роблять часто. А сценарій та режисура подібних ‘кіно’ зазвичай мало чим відрізняється між собою”. Про те, через що довелося пройти Наталії Шульзі під час “розслідування”, можна зрозуміти, порівнявши два фото. На світлині з суду бачимо виснажену схудлу жінку.
А 26 березня до 19 років неволі окупанти засудили інженера ЗАЕС Сергія Потинга — за “незаконне зберігання зброї та спробу підірвати автівку представника силових структур Росії”. Його викрали 23 червня 2023 року. До того тричі забирали й катували його дружину. Спочатку чоловіка тримали у відділку поліції Енергодару, потім перевели до Мелітополя, Маріуполя, і нарешті до СІЗО Ростова, де тримають чимало українських бранців.
Торік у вересні росіяни засудили 62-річного працівника ЗАЕС Сергія Спартесного. “У липні 2023-го до будинку чоловіка вдерлися загарбники: помешкання незаконно обшукали, а Спартесного вивезли до місцевого відділку поліції”, — розповідали про нього журналісти Медійної ініціативи за права людини. Російські спецслужби звинуватили чоловіка у шпіонажі: буцімто він збирав інформацію про марки та реєстраційні знаки автівок працівників правоохоронних органів РФ. За це його засудили до 12 років позбавлення волі.
Також повідомлялося про незаконні вироки працівнику енергоремонтного підрозділу ЗАЕС Олександру Матюхіну: у вересні 2024 року його засудили на 13 років позбавлення волі за “шпигунство”. До 11 років у колонії суворого режиму отримав від окупантів охоронець Олег Морочковський.
За інформацією Центру журналістських розслідувань, у полоні перебувають також інженер засобів радіо та телебачення Центру засобів диспетчерського і технологічного керування в енергосистемах ЗАЕС Руслан Лаврик, інженер служби фізичного захисту ЗАЕС Олексій Бражник, електромонтер Роман Матвійченко. Крім того, Олег Гумовський, пенсіонер, який раніше працював на атомній станції, вважається зниклим безвісти.
Коаліція правозахисних організацій в рамках кампанії PEOPLE FIRST! вимагає звільнення усіх ув’язнених внаслідок російської агресії проти України, зокрема і засуджених російськими судами цивільними: “Відповідно до норм міжнародного права, усі українські цивільні, захоплені та незаконно утримувані російськими збройними силами, включаючи засуджених російськими судами, мають бути негайно звільнені без будь-яких умов із наданням можливості повернутися додому. Тим людям, чий дім знаходиться на територіях, контрольованих Росією, має бути надана можливість виїхати на підконтрольну українській владі територію країни, якщо вони того забажають”.