Терористична загроза усьому світові

Про влучання розповіла Державна служба з надзвичайних ситуацій і повідомив Президент України.

“Це укриття Україна будувала разом з іншими країнами Європи та світу, разом з Америкою — з усіма, хто хоче справжньої безпеки для людей. Єдина держава у світі, яка може атакувати такі обʼєкти, окуповувати територію атомних станцій та вести бойові дії, взагалі не рахуючись із наслідками, — це сьогоднішня Росія. І це терористична загроза всьому світові”, — наголосив Президент. На офіційній фейсбук-сторінці Володимир Зеленський також виклав відео з камери спостереження, що зафіксувало момент влучання. 

У Міжнародному агентстві з атомної енергії (МАГАТЕ) підтвердили, що вночі на Чорнобильській АЕС пролунав вибух, і зазначили, що дрон врізався в дах саркофага ЧАЕС.

Як повідомили в ДСНС, через російську атаку зайнялися пожежі. Нині радіаційний фон не підвищується, ситуацію відстежують. За попередньою інформацією, пошкодження укриття суттєві, писала ДСНС в офіційному телеграм-каналі. У Держатомрегулюванні сповіщали, що через удар російського дрона та пожежі було пошкоджено цілісність зовнішньої оболонки Нового Безпечного Конфайнменту й обладнання в гаражі технічного обслуговування кранів (Згодом зʼясувалося, що була пошкоджена і внутрішня оболонка). За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, на проммайданчику ЧАЕС було зафіксовано 0,57 мкЗв/год, що не перевищує допустимих значень.

Речниця ДСНС Світлана Водолага розповіла, що в Україні діє автоматизована система моніторингу радіаційного фону, яка налічує 153 автоматизовані прилади. 40 із них розташовані безпосередньо в зоні відчуження. Дані приладів надходять до Центру прогнозування радіаційних аварій Гідрометцентру та МАГАТЕ, тож, за словами речниці ДСНС, “навіть якби хтось хотів приховати якісь показники, це б не вдалося”. Автоматизована система моніторить ситуацію щосекунди, а на додачу фахівці роблять заміри вручну, пояснювала пані Світлана.

За словами Водолаги, через російську атаку в самому укритті також виникло кілька ушкоджень. Визначати їхні масштаби та вплив на герметичність самої конструкції будуть спеціалісти, що працюватимуть на місці. “Наразі ми можемо говорити, що відкритий вогонь, який виник внаслідок атаки, рятувальники загасили. Зараз залишилося тління в одному осередку, над ліквідацією якого працюють рятувальники”, — казала речниця ДСНС.

Посадовиця також розповіла, що рятувальники отримали повідомлення про влучання о 2:08. На місце влучання прибули перші підрозділи, які чергують на самій АЕС і в пожежній частині міста Чорнобиля. До них долучилися рятувальники з Київської області та Києва, в тому числі верхолази, які прибирають ушкоджені конструкції.

Крім того, оскільки на місці влучання виявили бойову частину, туди прибули й піротехнічні підрозділи. “Треба було працювати піротехнікам, щоб забезпечити безпеку самих рятувальників, які ліквідовували пожежу”, — пояснювала Водолага.

О 13:47 у ДСНС повідомили, що станом на цей час триває розбір захисного покриття укриття над зруйнованим четвертим енергоблоком для виявлення осередків тління. На місці працюють, зокрема, рятувальники-верхолази. Радіаційний фон у нормі, а надзвичайники проводять постійні заміри.

Крім того, інформацію про наслідки російського удару та оперативну ситуацію на ЧАЕС вже передали до Координаційного центру реагування на надзвичайні ситуації Євросоюзу в системі механізму цивільного захисту. 

Доповнено: Як зазначав головний інженер Державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська АЕС” Олександр Тітарчук, якби російський дрон відхилився на 15 чи 20 метрів — він би влучив у старий саркофаг енергоблока. Тоді наслідки були б набагато гіршими.

За словами Тітарчука, 14 лютого російський безпілотник пробив Арку конфайнменту й вибухнув усередині. На сайті ДСП “Чорнобильська АЕС” також було зазначено, що російський дрон пошкодив як зовнішню, так і внутрішню обшивку (оболонку) Арки Нового Безпечного Конфайнменту (НБК), а також обладнання системи основних кранів. Через атаку РФ відбулося локальне загоряння зовнішньої та внутрішньої обшивок Арки НБК.

Голова Держагентства з управління зоною відчуження Григорій Іщенко уточнював, що, крім працівників ДСНС, до ліквідації наслідків російського удару були долучені працівники держспецпідприємства “Чорнобильська АЕС”.

Вже о 21:30 14 лютого вдалося локалізувати загоряння заповнювача зовнішньої обшивки Арки конфайнменту, повідомляла міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук. За її словами, увечері 14 лютого радіаційний фон у зоні відчуження був у нормі. Гринчук також згадувала автоматизовану систему моніторингу, що працює у безперервному режимі. “Дані цілодобово надходять до диспетчерського центру раз на годину, а в умовах надзвичайної ситуації — щохвилини”, — писала міністерка на своїй фейсбук-сторінці.

Реакція на удар

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль назвав удар російського дрона по укриттю зруйнованого 4-го енергоблока Чорнобильської атомної станції “терористичним актом”, який свідчить про “жорстокість Кремля і його байдужість до людських життів”. “Удар по укриттю, яке береже від радіаційної загрози, це виклик усьому світу, — заявив Шмигаль. — Ворог розуміє лише силу. Тому закликаємо партнерів запровадити рішучі санкції проти Росії, зокрема її ядерної галузі. Маємо максимально ослабити агресора”.

Відреагували на удар по ЧАЕС і в МАГАТЕ, де заявили, що вже не лишилось підстав “для самозаспокоєння”. У Державній службі з надзвичайних ситуацій також зауважили, що Росія “не змінює своєї божевільної антилюдської державної риторики”, а це свідчить про те, що Путін не готується до перемовин. “Він готується й надалі обманювати світ. Саме тому потрібен обʼєднаний тиск усіх, хто цінує життя, — тиск на агресора. Росія повинна нести відповідальність за те, що вона робить”, — наголосили в ДСНС.

Володимир Зеленський заявив, що Росія могла цілеспрямовано атакувати ЧАЕС, адже російський дрон летів на тій висоті, на якій його не можуть зафіксувати радари. Цей удар розслідуватимуть, казав Президент України і звертав увагу на те, що Росія вдарила по “найбільш небезпечному об’єкті у Європі” в день початку Мюнхенської конференції з питань безпеки.

Верховна представниця ЄС з питань зовнішньої політики Кая Каллас також прокоментувала удар Росії по укриттю четвертого енергоблока ЧАЕС. “Такі атаки на цивільні атомні об’єкти є неприйнятними. Це показує, що Росія не шукає миру”, — заявила Каллас.

Ядерний терор РФ

Ще восени минулого року Зеленський казав журналістам ABC News, що Росія використовує китайські супутники для фотографування українських атомних електростанцій, імовірно, для того, аби потім вдарити по них. Як розповідали в “Енергоатомі”, лише за кілька тижнів вересня 2024-го над українськими АЕС зафіксували рух понад 70 російських дронів і 30 крилатих ракет, які випустили російські військові. “Такі дії Росії становлять безпрецедентну загрозу не лише для України, а й для всього континенту. До цього жодна держава в світі не створювала подібних загроз атомним об’єктам”, — зазначала пресслужба “Енергоатома” в офіційному телеграм-каналі 13 вересня 2024 року.

Ще раніше, а саме у травні 2024-го, Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляло, що російські окупанти використовують дрони-камікадзе над ядерними реакторами захопленої Росією Запорізької атомної електростанції. За даними ГУР, представники РФ обладнали пускові майданчики для своїх БПЛА безпосередньо біля шостого реактора ЗАЕС. У листопаді 2023-го в МАГАТЕ повідомляли, що росіяни можуть запускати ракети з реактивної системи залпового вогню (РСЗВ), розташованої неподалік Запорізької АЕС.

Як зауважували в Офісі Генерального прокурора, Росія “нехтує всіма нормами міжнародного гуманітарного права, дозволяючи собі захоплювати об’єкти, які містять небезпечні сили”, зокрема Чорнобильську АЕС і Запорізьку АЕС. Як підкреслював заступник начальника Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генпрокурора Тарас Семків, значну роль у цьому відіграють представники “Росатома”. 

Крім того, вже цього лютого Росія зірвала міжнародні домовленості про ротацію технічних експертів МАГАТЕ на тимчасово захопленій Запорізькій АЕС. Як повідомляли в ГУР, уранці 12 лютого 2025 року штурмові групи російської окупаційної армії, які налічували 13 людей, атакували позиції українських оборонців у районі села Кам’янське Запорізької області. Саме там мав пролягати маршрут технічних експертів МАГАТЕ. За даними ГУР, ротацію зірвали військові зі 135 мотострілецького штурмового полку 19-ї мотострілецької дивізії 58-ї армії Південного військового округу російських Збройних сил. Такі дії Росії вчергове свідчили про навмисне і показове нехтування державою-агресором досягнутих домовленостей, наголошували в Головному управлінні розвідки України.

Понад рік тому, у січні 2024-го, росіяни не пускали експертів МАГАТЕ до реакторних залів ЗАЕС. У травні 2023 року стало відомо, що російські військовослужбовці укріплюють оборону навколо ЗАЕС, мінують навколишню територію та обладнують вогневі позиції на деяких будівлях атомної електростанції. Тоді мешканці Енергодара та працівники станції розповідали про це журналістам агентства Reuters. Крім того, наприкінці липня 2023-го експерти МАГАТЕ виявили протипіхотні міни на периферії майданчика Запорізької АЕС. Міни були розташовані у буферній зоні між внутрішнім і зовнішнім бар’єрами майданчика ЗАЕС. У МАГАТЕ також повідомляли, що 22 липня 2023 року на певній відстані від ЗАЕС було чути серію детонацій.

Як неодноразово відмічали в “Енергоатомі”, представники РФ регулярно порушують умови експлуатації на ЗАЕС, що постійно призводить до аварійних ситуацій. “Кожного разу ми кидаємо кубик. І якщо ми дозволимо цьому продовжуватись раз у раз — то одного дня удача відвернеться від нас”, — казав Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Ґроссі у березні 2023-го та закликав створити зону безпеки навколо Запорізької АЕС. Зайве казати, що цього так і не сталося. Натомість у жовтні 2023-го російські дрони були зафіксовані біля Хмельницької АЕС.

Щобільше, російські військові обстрілювали Національний науковий центр “Харківський фізико-технічний інститут” (ХФТІ), у якому розміщені єдина у світі ядерна підкритична установка “Джерело нейтронів” і сховище ядерних матеріалів. У 2022 році російські Збройні сили здійснили 74 прицільні удари по цьому ядерному об’єкту. Для цього російські військові використовували різні види зброї: авіабомби, осколково-фугасні снаряди ствольної артилерії, осколково-фугасні та касетні снаряди реактивних систем залпового вогню “Град”, “Ураган”, “Смерч”. “Крім того, рашисти обстрілювали цивільний ядерний об’єкт з важкої ствольної артилерії типу ‘Піон’, ‘Мста-С’, ‘Акація’ та мінометів”, — зазначали в Службі безпеки України. Минулого року українські правоохоронці уперше оголосили підозру російському генерал-полковнику та чотирьом його підлеглим, які наказували обстрілювати цей науково-дослідний центр атомної промисловості та ядерної енергетики. “Це буде перший у світі випадок кримінального переслідування за злочин екоциду, вчинений під час війни”, — казав тодішній Генпрокурор України Андрій Костін.

Правовий вимір

Нагадаємо, що у статті 56 першого додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 1977 року чітко зазначено, що “установки і споруди, що містять небезпечні сили, а саме: греблі, дамби й атомні  електростанції, — не повинні ставати об’єктами нападу навіть у тих випадках, коли такі об’єкти є воєнними об’єктами, якщо такий  напад може викликати звільнення небезпечних сил і наступні тяжкі втрати серед цивільного населення”, а “сторони, що перебувають у конфлікті, повинні прагнути уникати розміщення будь-яких воєнних об’єктів поблизу установок або споруд”.