‘Свідомий удар РФ по Чорнобильській АЕС є одним із найтяжчих воєнних злочинів’, — Greenpeace

20 березня пресслужба організації “Greenpeace Україна” розповіла про відвідини Чорнобильської АЕС. Спеціальна місія українського Грінпісу поїхала на ЧАЕС, аби дослідити, в якому стані нині перебуває Новий Безпечний Конфайнмент (НБК).

Нагадаємо, що Росія атакувала ЧАЕС 14 лютого цього року, а російський безпілотник пробив дах укриття та спричинив значні пошкодження й пожежі. Протягом майже двох тижнів підрозділи ДСНС приборкували горіння й тління у міжоболонковому просторі конфайнменту.

Як повідомив начальник цеху експлуатації Чорнобильської АЕС та об’єкта “Укриття” Артем Сірий, від спричиненої російським безпілотником пожежі постраждали 50% північного даху, а також південний дах і бічні стіни Чорнобильської АЕС. Крім того, були серйозно пошкоджені облицювання даху й критично важливі конструкції, у тому числі кранова система. Щобільше, через потрапляння снігу та води під арку ЧАЕС є загроза корозії. Унаслідок цього всього конструкція більше не функціонує так, як це було передбачено проєктом і ліцензією.  

“Свідомий удар РФ по Чорнобильській АЕС є потенційно одним із найтяжчих воєнних злочинів, скоєних проти України. НБК був побудований за величезні кошти міжнародної спільноти, щоб захистити навколишнє середовище від радіоактивних матеріалів, що містяться всередині. Він також мав забезпечити можливість обережного демонтажу чорнобильського саркофага та реактора протягом щонайменше 100 років. Наразі процес аналізу збитків ще не завершився, але первинна оцінка свідчить, що майбутнє всього проєкту в кращому випадку є невизначеним”, — говорить Ян Ванде Путте, фахівець з ядерної енергетики українського Грінпісу. На думку Путте, не виключено, що до здійснення ремонтних робіт увесь Чорнобильський НБК доведеться перемістити залізницею назад до місця, де він був побудований.

Крім того, ще у лютому команда Greenpeace звернулася до колишніх британських військових фахівців McKenzie Intelligence Services з проханням проаналізувати російську атаку на ЧАЕС. Як показав аналіз, по ЧАЕС завдав удару російський безпілотник “Герань-2” (типу “Шахед”). Цей безпілотник використовують виключно російські війська. Щобільше, майже напевно безпілотник попередньо запрограмували для удару по ЧАЕС.

Українські правоохоронці, які порушили кримінальну справу за фактом атаки російського безпілотника, підтверджували, що Росія атакувала ЧАЕС безпілотником “Герань-2”, який виробляють в РФ. “Ця цілеспрямована атака на об’єкт, що містить небезпечні сили, однозначно є воєнним злочином, і розглядається нами як частина загальної політики російського керівництва зі знищення нашої країни. Водночас, з огляду на можливі наслідки таких атак, цілком очевидно, що ця політика становить загрозу для всієї світової спільноти”, — цитували в Greenpeace Юрія Бєлоусова, керівника Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генпрокурора України.

Шон Берні, фахівець з ядерної енергетики українського Грінпісу, казав, що неспроможність міжнародної спільноти покарати Росію за її ядерні воєнні злочини, включно з окупацією Чорнобиля та Запорізької атомної електростанції у 2022 році та масовими ракетними та безпілотними атаками на електромережу України, заохотила Росію завдати удару по ЧАЕС. “Це має припинитися. Європейський Союз повинен застосувати нові всеосяжні санкції проти Росії, у тому числі проти її злочинної державної ядерної корпорації ‘Росатом’, яка причетна до цих злочинів”, — наголошував Шон Берні.

Нагадаємо, що у статті 56 першого додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 1977 року чітко зазначено, що “установки і споруди, що містять небезпечні сили, а саме: греблі, дамби й атомні  електростанції, — не повинні ставати об’єктами нападу навіть у тих випадках, коли такі об’єкти є воєнними об’єктами, якщо такий  напад може викликати звільнення небезпечних сил і наступні тяжкі втрати серед цивільного населення”, а “сторони, що перебувають у конфлікті, повинні прагнути уникати розміщення будь-яких воєнних об’єктів поблизу установок або споруд”.

Передісторія

На початку березня Міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук сповіщала, що з адміністративного бюджету Рахунку міжнародного співробітництва спрямують 400 тисяч євро для дослідження пошкодження укриття четвертого енергоблока ЧАЕС. “Це — перший крок на шляху нашої співпраці з партнерами щодо відновлення функціонування арки НБК у штатному режимі після російської атаки 14 лютого. Кошти будуть спрямовані на експертну оцінку наслідків влучання російського БПЛА в захисну оболонку арки”, — зазначала Гринчук.

18 березня цього року представники Європейського банку реконструкції та розвитку відвідали Чорнобильську АЕС, аби детально оглянути пошкодження, спричинені атакою російського дрона на Арку НБК. Провідні менеджери Департаменту ядерної безпеки ЄБРР оглянули технологічну будівлю НБК, простір під Аркою та північний гараж системи основних кранів, а також провели робочу нараду із представниками адміністрації ЧАЕС.

Раніше ми писали, що після удару РФ конфайнмент може не виконувати покладеної на нього бар’єрної функції. ХПГ детально висвітлювала подробиці російського удару по ЧАЕС та інші випадки енергетичного та ядерного терору РФ, у тому числі шантаж і викрадення працівників Запорізької атомної електростанції.