

“Мене дуже вразили люди, з якими ми зустрілися. Попри біль, невизначеність і тривале очікування, вони не втратили віри. Вони живуть надією на повернення своїх синів і чоловіків, вірять у перемогу України та дивляться вперед. Саме ця сила духу справила на мене найбільше враження”, — цитує Євгена Захарова видання Березнегуватської селищної громади “Народна трибуна”.
Селище Березнегувате було сильно зруйноване у 2022 році. Лінія фронту тоді проходила неподалік. Ворог гатив “градами”, “смерчами”, ракетами. Було сильно пошкоджено районну лікарню, суд, магазини, житлові квартали, ліцей. Серед загиблих цивільних були й діти…

“Історія Березнегуватого могла б залишитися лише трагічним переліком руйнувань, якби не самі його мешканці. Громада показала дивовижну незламність. Щойно лінія фронту відсунулася, селище почало крок за кроком відновлювати життя, вперто лікуючи завдані рани, — поділився своїми враженнями Олекса Ярославцев. — Сьогодні Березнегувате живе. На вулицях багато людей, знову працюють крамниці, а вцілілі чи підлатані приміщення приймають відвідувачів. Попри все, у селищі працює школа та культурний центр. Ба більше — свою роботу продовжує місцевий краєзнавчий музей, який бережно зберігає історію цього краю, до якої тепер вписано і сторінку сучасної оборони”.

Це вже не перша спільна моніторингова поїздка ХПГ та “Меморіалу”. Минулого року “меморіалівці” Олег Орлов, Наталя Морозова та Володимир Малихін в супроводі Євгена Захарова відвідували Київ та Київську область (зокрема — Бучу), Харків та Харківську область, Полтаву, Миколаїв та Миколаївську область, Херсон та Херсонську область, Одесу, Чернігівську область. Тоді разом з українськими колегами вони зафіксували та задокументували численні порушення міжнародного гуманітарного права та воєнні злочини, скоєні збройними силами РФ. За підсумками поїздки правозахисники дійшли висновку, що російські воєнні злочини в Україні є продовженням системи, що виросла з чеченських воєн. “Практика масових порушень гуманітарного права, прав людини, скоєння воєнних злочинів в Україні — це пряме продовження того, що ми раніше спостерігали на Північному Кавказі, і того, що відбувалося у Сирії, — розповідав торік Олег Орлов. — Не окремі розрізнені злочини, але частина системи, що склалася в Росії під час воєн наприкінці XX-початку XXI століть. Це продовження системи державного терору”.



