Меню
• Російсько-українська війна   • Події
Марина Гарєєва, 15 серпня 2026

Цього липня в Україні загинуло найбільше цивільних з травня 2022 року

Про це сповістила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні. За її даними, у липні 2026 в Україні загинули щонайменше 437 мирних людей, а 2610 цивільних отримали поранення. Кількість жертв з-поміж дітей — 17 загиблих, 166 поранених — була найвищою з квітня 2022 року, зазначали в ММПЛУ.

Українські надзвичайники ліквідують наслідки атаки РФ, здійсненої 2 липня 2026 року. Фото з телеграм-каналу ДСНС України, оприлюднене вдень 3 липня 2026 року.

Українські надзвичайники ліквідують наслідки атаки РФ, здійсненої 2 липня 2026 року. Фото з телеграм-каналу ДСНС України, оприлюднене вдень 3 липня 2026 року.

Вбивчі цифри

Цього липня в Україні загинули щонайменше 437 цивільних, а ще 2610 мирних людей зазнали поранень, повідомила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ).

Як зауважили в Моніторинговій місії, це найбільша кількість убитих цивільних з травня 2022 року. Кількість жертв з-поміж дітей (17 загиблих, 166 поранених) була найвищою з квітня 2022 року, зазначали в ММПЛУ.

У липні 2026-го загиблих і поранених цивільних було на 30% більше, ніж у червні цього року (коли загинули 298 мирних людей, а 2041 мирна людина була поранена), і на 70% більше порівняно з липнем 2025 року (коли загинули 312 мирних людей, а 1482 мирна людина була поранена).

Як зазначали в Моніторинговій місії, далекобійні засоби ураження (ракети та безпілотники) лишаються основною причиною жертв з-поміж цивільних. На далекобійні засоби ураження припало 38% від загальної кількості жертв. Від них загинули щонайменше 183 мирні людини, а ще 967 цивільних були поранені. Більшість постраждалих унаслідок застосування цих засобів ураження була зафіксована в міських центрах далеко від лінії фронту. 

В ООН назвали й кількість мирних людей, які цього липня постраждали від російських авіабомбардувань. За даними моніторів, щонайменше 105 цивільних були вбиті, а 753 мирні людини зазнали поранень. Це на 143% більше у порівняння з червнем 2026 року, коли  від авіабомбардувань загинули 45 мирних людей, а поранених цивільних було 308.

Планерні авіабомби стали другою основною причиною жертв з-поміж цивільних, відзначали монітори.

Крім того, кількість жертв серед цивільних внаслідок атак російських безпілотників малого радіусу дії поблизу лінії фронту досягла найвищого місячного показника з 24 лютого 2022 року — 111 загиблих і 710 поранених мирних людей. Загалом на такі атаки припало 27% від загальної кількості жертв. 

Мирні люди були вбиті або поранені у 14 областях України та в місті Києві. За даними ММПЛУ, цього липня мирні люди найбільше гинули та зазнавали поранень у

  • Києві: щонайменше 54 мирні людини загинули, а 202 мирні людини зазнали поранень;
  • Херсоні: 34 мирні людини загинули, 424 були поранені;
  • Запоріжжі: 27 цивільних загинули, 280 зазнали поранень;
  • Сумах: 20 мирних людей загинули, 152 мирні людини були поранені.

Підтверджені дані включають 25 загиблих і 50 поранених мирних людей на окупованій Російською Федерацією території України, зазначали в ММПЛУ. Там також відмічали, що загальнодоступна інформація про жертви з-поміж цивільних на ТОТ стає все більше обмеженою. Це ускладнює перевірки та може свідчити про те, що насправді на ТОТ набагато більше постраждалих з-поміж цивільних.

У липні цього року російські військові завдавали ударів і по енергетиці України.

У ММПЛУ звернули увагу й на те, що Росія посилила атаки на морські судна й інфраструктуру морських портів в Одеській і Миколаївській областях. Щонайменше 39 таких атак, зокрема щонайменше 20 атак на морські судна, спричинили пошкодження суден або інфраструктури морських портів. Деякі з них також призвели до жертв з-поміж цивільних, зокрема серед працівників портів і суден (щонайменше 19 загиблих і 25 поранених).

“Ці атаки негативно вплинули на міжнародні перевезення товарів і сільськогосподарської продукції Чорним морем”, — відмічали у Моніторинговій місії.

Там також зауважили, що цього липня Сили оборони України щонайменше 31 раз атакували обʼєкти виробництва, розподілу та передачі електроенергії в окупованому Росією Криму (у червні 2026-го Місія нарахувала 12 таких атак). 

Загальний контекст

Ми розповідали про деякі з атак Росії, які країна-агресор вчинила цього липня. Зокрема, Харківська правозахисна група писала про атаку у ніч проти 2 липня, від якої лише у Києві загинула 31 людина

Фото: ДСНС Києва.

Фото: ДСНС Києва.

Через цю атаку країни-терориста також були травмовані тварини в Київському зоопарку, пошкоджені лабораторії в Інституті біохімії імені Палладіна в Києві, повністю знищений гуманітарний склад Українського Червоного Хреста тощо... Як наголошував Генпрокурор України, безпосередню відповідальність за організацію цієї атаки несе начальник Генерального штабу російських Збройних сил і перший заступник Міністра оборони РФ Валерій Герасимов. 

ХПГ висвітлювала і пекельний удар по Київщині, скоєний Росією 6 липня; і ворожу атаку 30 липня, яка забрала життя багатодітної родини у Радушному

Ми також згадували причетних до удару по Чернігову, скоєному 26 липня цього року, коли Росія вдарила реактивним дроном “Герань-4” по “АТБ”. За даними Головного управління розвідки України, цей воєнний злочин здійснила бойова група №3 окремої бригади безпілотної авіації “ГРОМ ‘Каскад’”. Унаслідок цієї атаки були поранені понад 20 людей, а дві людини, зокрема і дев’ятирічна дівчинка, загинули… Дитина приїхала до супермаркету з мамою і бабусею на закупи до дня народження: вже на початку цього серпня дівчинці мало виповнитися 10 років... Нагадаємо, що російський реактивний безпілотник “Герань-4”, який 26 липня атакував супермаркет, був обладнаний відеокамерою. Фактично Росія била по цивільному об’єкту цілеспрямовано, аби завдати якомога більше жертв, наголошував начальник Нацполіції Чернігівської області.

Фото: “Суспільне Чернігів”.

Фото: “Суспільне Чернігів”.

Минулого місяця ми також писали про війну РФ проти українських книжок і постраждалі від неї видавництва, чергову страту українського військовополоненого, загрозу цивільним через замасковані вибухонебезпечні предмети та міни, які розкидають російські військові. Про ці та інші злочини, скоєні представниками країни-агресора, читайте у нашій рубриці.

поширити інформацію

Матеріал створено в межах проєкту “Pursuing Justice for International Crimes in Ukraine”, що реалізується ДІГНІТІ – Данським інститутом проти тортур за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
Думки, висновки та погляди, викладені в цьому документі, є відповідальністю його авторів і можуть не співпадати з офіційною позицією ДІГНІТІ та Міністерства закордонних справ Данії.
Подібні статті

• Російсько-українська війна   • Події

Був залучений до всього ланцюга організації ударів

Правоохоронці оголосили підозру російському генерал-майору, який обіймав посаду начальника управління будівництва та розвитку систем безпілотних літальних апаратів Генерального штабу ЗС РФ. За даними слідства, навесні 2024-го він організовував і координував удари БпЛА “Герань-2” по цивільних енергетичних об’єктах та газотранспортній системі України.

• Російсько-українська війна   • Події

“Елітна” російська бригада проти українського супермаркету

У ГУР назвали підрозділ, який 26 липня запустив реактивний дрон “Герань-4” по “АТБ” у Чернігові: воєнний злочин здійснила бойова група №3 окремої бригади безпілотної авіації “ГРОМ ‘Каскад’”. Унаслідок атаки були поранені понад 20 людей, а дві людини, зокрема і дев’ятирічна Вікторія, загинули… Дитина приїхала до супермаркету з мамою і бабусею на закупи до дня народження: 6 серпня Вікторії мало виповнитися 10 років.

• Російсько-українська війна   • Події

Цього липня атаки РФ знищили понад 1,5 мільйона українських книжок

Згадуємо українські видавництва й друкарні, які постраждали від агресивної війни РФ цього місяця.

• Аналітика   • Російсько-українська війна

Диспетчери, які не відповідають, і “швидкі”, які їдуть на виклик три доби

Мешканці окупованих частин Луганщини, передусім літні люди, люди з інвалідністю, маломобільні пацієнти, опинилися у стані гуманітарної ізоляції та залишилися без меддопомоги: диспетчери або не відповідають на виклики, або відмовляють пацієнтам, а карети “швидкої” їдуть вкрай довго. На ТОТ Донеччини окупанти також скоротили постачання пального до медзакладів, переправивши його на потреби російської армії. Розповідаємо про ці та інші проблеми з медициною на окупованих Росією територіях України.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти