Вибухонебезпечні предмети замасковані під павербанки
Російські загарбники почали маскувати вибухонебезпечні предмети під павербанки.
Про це ввечері 13 липня повідомив очільник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько та оприлюднив світлину фейкового павербанка, який знайшли в одному з районів Херсона.
“Розрахунок простий і цинічний ― людина може сприйняти такий предмет за загублений зарядний пристрій, підняти його чи спробувати скористатися ним. Наслідки можуть бути фатальними”, ― наголошував очільник Херсонської МВА.
Очільник Херсонської МВА закликав містян бути максимально уважними та в жодному разі не торкатися незнайомих предметів.
“Не намагайтеся самостійно їх переносити чи оглядати. Якщо ви помітили підозрілий предмет, відійдіть на безпечну відстань, попередьте інших людей та негайно повідомте про знахідку за телефонами 101 або 102”, ― писав посадовець.
Шанько також звернувся до батьків і попросив їх поговорити з дітьми:
“Поясніть їм, що не можна підіймати жодних знайдених на вулиці речей, навіть якщо вони мають безпечний чи корисний вигляд”, ― закликав Шанько.
Як наголосив очільник Херсонської МВА, у той час як Росія “вкотре демонструє, що її війна спрямована проти мирного населення”, українці мають бути максимально обережними й берегти одне одного.
Саморобні вибухові пристрої в упаковках вологих серветок
Дещо раніше, 9 липня цього року, очільник Херсонської ОВА Олександр Прокудін розповідав про ще один винахід представників РФ.
“Російські окупанти почали маскувати саморобні вибухові пристрої в упаковках вологих серветок. Не виключено, що для цього можуть використовувати й інші побутові речі”, ― писав Прокудін на своїй фейсбук-сторінці.
Він також закликав мешканців Херсонщини неухильно дотримуватися правил мінної безпеки.
Раніше ми також переповідали, що робити у разі виявлення вибухонебезпечного або підозрілого предмета, й давали корисні покликання, що можуть допомогти його розпізнати.
Ворожі “Пелюстки” на Херсонщині
На жаль, Росія невпинно тероризує мешканців Херсонщини та всієї України.
Як 11 липня цього року повідомляла Херсонська міська рада, у Корабельному районі Херсона через російську протипіхотну міну “Пелюстка” постраждав працівник комунального підприємства. Під час виконання робіт 55-річний чоловік наступив на вибухонебезпечний предмет, який здетонував. Постраждалому діагностували мінно-вибухову травму, він перебував під наглядом медиків, які надавали йому необхідну допомогу.
Ще минулого листопада правозахисники Truth Hounds писали про те, що російські загарбники дистанційно мінують дороги: скидають на них міни (найчастіше протипіхотну фугасну міну “Пелюстка”) або шипи.
“Підбиті у такий спосіб автівки російська сторона може атакувати повторно”, — мовилося в дослідженні “Кілзона: як російські дрони спустошують правобережжя Дніпра”. Ми докладно переповідали, що ще встановили колеги.
Минулого червня Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування також наголошував, що ПФМ-1 — відома як “Пелюстка” (чи “Метелик”) — вкрай небезпечна попри те, що її форма чи колір можуть здаватися нешкідливими. Річ у тім, що ПФМ-1 виготовлена з пластику, тому її майже неможливо виявити за допомогою звичайного металошукача. Крім того, ця міна — дуже легка, а через м’який корпус вона часто не вибухає одразу після падіння, а чекає, наголошували фахівці.
Ба більше, “Пелюстка” — вкрай небезпечна для дітей, адже через свою яскраву форму й маленький розмір вона привертає увагу малечі. Діти можуть сплутати таку міну з іграшкою... Утім, варто лише стиснути корпус — і “Пелюстка” вибухає, залишаючи важкі травми або спричиняючи смерть, наголошували в Міжрегіональному центрі гуманітарного розмінування та швидкого реагування.
Ворожі “Пряники” на Миколаївщині
11 липня 2026 року очільник Снігурівської МВА Олександр Павлов також повідомляв, що російські військові дистанційно розкидають протипіхотні міни “Пряник” (або “Плюшка”) на межі Баштанського та Миколаївського районів Миколаївської області.
Ці міни можуть опинятися на дорогах, полях, узбіччях і подвір’ях, наголошував посадовець, адже країна-агресор розкидає їх дистанційно: скидає з безпілотників.
Очільник Снігурівської МВА оприлюднював і чимало світлин ворожих мін.
Як зазначав Павлов, “Пряник” (або “Плюшка”) — це нова російська протипіхотна міна, виготовлена за допомогою 3D-друку. Така міна працює як вибуховий пристрій натискної дії, тобто вона вибухає від натискання, коли на неї наступає людина.
Міна “Пряник” схожа на шайбу: вона має пластиковий корпус діаметром п’ять або шість сантиметрів. “Пряник” удвічі менший за “Пелюстку”. Крім того, окупанти часто обгортають корпус цієї міни камуфльованою тканиною задля маскування, розповідав Павлов.
Очільник Снігурівської МВА також зазначав, що всередині вибухового пристрою міститься близько 30 грамів пластиду. Як наголошував Павлов, такої кількості вибухової речовини цілком достатньо, щоби відірвати стопу.
Посадовець підкреслював, що міна “Пряник” може здетонувати від найменшого натискання, тож її у жодному разі не можна торкатися.
Якщо ви побачили таку міну, відійдіть на безпечну відстань тими ж слідами, якими прийшли.
“Не використовуйте мобільний телефон поруч із вибухівкою”, — додавав пан Олександр.
В екстрені служби варто телефонувати, коли ви перебуваєте якомога далі від небезпечної знахідки. Аби уникнути небезпеки, не слід ходити неперевіреними шляхами. Варто йти лише дорогами з твердим покриттям і не заходити в траву та чагарники, де можна не помітити ворожі міни, мовилося в оприлюдненій Павловим інфографіці.
Загальний контекст
Нагадаємо, що цього червня організація Norwegian People’s Aid призупинила всі роботи з розмінування в Україні. Це сталося після того, як через ракетний удар російської армії на Херсонщині загинули двоє співробітників організації. Харківська правозахисна група писала про це у статті.
Станом на перше липня цього року від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну через ворожі міни та вибухонебезпечні залишки війни постраждало 1607 людей: 167 дітей і 144 дорослих.
Такі дані наводило Головне управління протимінної діяльності цивільного захисту та екологічної безпеки.
В ГУ протимінної діяльності також наводили категорії людей, які найбільше постраждали від вибухонебезпечних предметів. З-поміж них були: фермери (291 людина), безробітні (209 людей), пенсіонери (161 людина), працівники критичної інфраструктури (159 людей), водії (103 людини) та учні (159 людей).
Головне управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки збирає дані на системній основі в рамках виконання вимог Протоколу ІІ та Протоколу V Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію.
Минулого квітня ми також писали, що російські військові почали застосовувати БпЛА, які розкидають вибухонебезпечні предмети:
“Вони можуть використовуватись ворогом для ураження будь-якого з регіонів країни. Ризик надзвичайно високий й через те, що час вибуху таких боєприпасів невідомий”, ― застерігали у ДСНС і МВС України.
У березні 2025 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини оприлюднило чергову доповідь, у якій було зазначено, що від початку повномасштабного вторгнення РФ і до кінця 2024 року через міни та вибухонебезпечні пережитки війни в Україні вже загинули щонайменше 30 дітей, а 120 дітей зазнали поранень. Вочевидь, це були неостаточні цифри.
Як зазначали в ГУ протимінної діяльності цивільного захисту та екологічної безпеки, за фактом кожного підриву, що стається з цивільними громадянами України, українські правоохоронці розпочинають кримінальні провадження щодо порушення РФ законів і звичаїв війни.
