Диспетчери, які не відповідають, і “швидкі”, які їдуть на виклик три доби

Без життєво необхідної медичної допомоги

На ТОТ Луганщини люди з інвалідністю та маломобільні пацієнти фактично опинилися у стані гуманітарної ізоляції та втратили доступ до життєво необхідної медичної допомоги, писав очільник Луганської ОВА Олексій Харченко 18 липня цього року.

Як розповідав Харченко, на окупованих Росією частинах Луганщини через бездіяльність окупаційних структур “безпечне транспортування хворих до лікарень перетворилося на критичну проблему”.

За даними посадовця, диспетчери відмовляють хворим, покликаючись на нестачу машин і відсутність пального. А “швидка” допомога може їхати на виклик до трьох діб, що, вочевидь, аж ніяк не відповідає очікуваному функціоналу та самому значенню “швидкої”.

Як зазначав очільник Луганської ОВА, “неспроможність і небажання окупаційної ‘адміністрації’ налагодити базову медичну логістику змушує родичів самотужки переносити хворих до звичайних легкових таксі або шукати приватних перевізників, вартість послуг яких є абсолютно непідйомною для населення регіону”.

Вже 23 липня цього року Харченко розповідав про один із випадків, коли жінка з тяжким серцевим нападом протягом усього дня не могла дочекатися лікарів, оскільки диспетчерська лінія просто не відповідала…

У той час як пацієнти змушені ризикувати життям і вдаватися до неефективного самолікування в критичних станах, профільні “відомства” окупованих частин Луганщини повністю ігнорують проблему та не виходять на звʼязок, фактично залишаючи найбільш вразливі верстви населення напризволяще, наголошував посадовець. Харченко також відзначав, що на ТОТ Луганщини система екстреної медичної допомоги стрімко погіршується через бездіяльність окупантів і дефіцит карет “швидкої”.

Ба більше, подекуди люди просто не можуть викликати екстрені служби. Як писав очільник Луганської ОВА 19 липня, зокрема, жителі окупованого Рубіжного звернулися до російських відомств із проханням відновити в місті хоча б стаціонарний телефонний зв’язок. Упродовж останніх чотирьох років люди позбавлені можливості викликати навіть екстрені служби…

Утім, звернення перенаправили до регіонального управління “Роскомнагляд” — замість розв’язання критичної проблеми там надали формальну відписку.

“У відомстві відмовилися розглядати скарги по суті, висунувши до заявників низку бюрократичних вимог. Таким чином, замість відновлення базових комунікацій, профільне відомство проігнорувало факт тривалої фізичної руйнації інфраструктури, вимагаючи від жителів надання документів і довідок, які неможливо зібрати в нинішніх умовах”, — розповідав посадовець.

Скорочення постачання пального до медзакладів

Крім того, ще на початку цього липня Центр національного спротиву повідомляв, що на тимчасово окупованих територіях Донеччини медичним закладам скоротили постачання пального.

“У результаті CYBERINT-заходів Центр національного спротиву отримав низку внутрішніх документів окупаційної адміністрації, які підтверджують скорочення постачання моторного палива до медичних закладів на тимчасово окупованій Донеччині. Зокрема, документи містять дані про встановлені ліміти споживання пального для окремих лікарень”, — писав ЦНС 9 липня 2026 року.

За даними Центру нацспротиву, окупаційна “влада” розпочала перерозподіл паливних ресурсів на користь російських військових підрозділів. У той час як російська армія отримує пріоритетне забезпечення, лікарні та служби екстреної медичної допомоги змушені працювати в умовах жорсткої економії, наголошували у ЦНС і попереджали, що мешканці ТОТ першими відчують наслідки такої політики.

“Менші запаси пального означають ризик перебоїв у роботі карет швидкої допомоги, складнощі з перевезенням пацієнтів та зниження можливостей медичних закладів оперативно реагувати на надзвичайні ситуації. Росія вкотре демонструє, що для неї життя цивільного населення не має жодної цінності. Навіть ресурси, необхідні для функціонування лікарень, окупаційна адміністрація без вагань передає на потреби власної армії, залишаючи жителів ТОТ із дедалі менш доступною медичною допомогою”, — підсумовували в Центрі нацспротиву.

Брак кадрів і відсутність контролю  

Цього січня ми розповідали про українські медзаклади та медпрацівників, які постійно опиняються під російським прицілом, і також згадували стан медицини на окупованих Росією територіях України. Зокрема, ми писали про ситуацію в Криму та на ТОТ Луганщини. Як цього січня наголошували у ЦНС, в тимчасово окупованому Криму деградує система охорони здоров’я, а формальна робота лікарень не дає жодних гарантій пацієнтам. Ще тоді у Центрі нацспротиву наголошували, що “кадровий дефіцит, економія ресурсів і відсутність реального контролю призводять до того, що перебування у стаціонарі дедалі частіше завершується ускладненнями або смертю, а відповідальність за це фактично відсутня”. Тоді ж у ЦНС розповідали про випадок, коли у четвертій міській лікарні окупованого Севастополя помер пацієнт.

Як повідомляли джерела Центра нацспротиву, 50-річного чоловіка госпіталізували у стабільному стані. Утім, за два тижні його фізичний стан різко погіршився. Чоловік утратив рухливість і мовлення, стрімко виснажився та фактично не отримував повноцінного харчування.

“Так звана ‘лікувальна дієта’, за даними інсайдерів, у цій лікарні часто використовується як спосіб економії ресурсів, а не як медично обґрунтований елемент лікування”, — розповідали у Центрі нацспротиву.

Ба більше, як повідомляли джерела ЦНС, “навіть за наявності явних ознак критичного стану пацієнтів системно не переводять до відділень інтенсивної терапії”.

“Реанімаційні ліжка використовуються вибірково — перевага надається ‘перспективним’ випадкам або пацієнтам, за яких родичі готові неформально доплачувати. Решту залишають у загальних палатах без постійного моніторингу, що істотно підвищує ризик летальних наслідків”, — зазначали у Центрі.

Там також додавали, що медичні заклади є цілком закритими: рідним навмисно не називають імен лікарів, які ведуть пацієнтів, не надають медичних карток і взагалі уникають фіксації рішень у документах. Повідомлення про смерть пацієнтів окупанти можуть або затягувати, або взагалі ігнорувати задля уникнення скарг і внутрішніх перевірок. Усе це “створює зручні умови для колективної безвідповідальності, де жодне управлінське рішення не має персонального підпису”.

Наприкінці минулого року у Центрі нацспротиву також сповіщали, що через брак кадрів російські окупанти скорочують можливості стаціонарного лікування в Сіверськодонецьку на Луганщині. Хоча медичні заклади формально працюють, через обмежену кількість ліжок і персоналу вони не можуть забезпечити повноцінну допомогу пацієнтам, у тому числі людям, які потребують невідкладної меддопомоги.

“Фактично госпіталізація дедалі частіше має тимчасовий або формальний характер”, — зазначали у Центрі нацспротиву й додавали, що навіть коли пацієнтів з гострими станами забирають до лікарень, після первинного огляду їх вимушено відправляють додому.

“В одному з таких випадків чоловіка з різким підвищенням артеріального тиску госпіталізували у вечірній час, однак близько 23:30 його повернули додому через відсутність вільних місць у відділенні, — повідомляв ЦНС 27 грудня 2025 року. — Подібні рішення ухвалюються без подальшого лікування або спостереження, навіть у нічний час. Пацієнтам фактично пропонують звернутися повторно наступного дня, що не відповідає стандартам надання екстреної та стаціонарної медичної допомоги”.

У ЦНС наголошували, що така ситуація виникла насамперед через кадровий дефіцит. Ба більше, як повідомляв Центр нацспротиву минулого грудня, на окупованих РФ частинах Луганської області кадрову кризу в медицині загарбники  намагаються перекрити коштом студентів без базової підготовки: про запуск відповідної програми публічно заявила нелегітимна “міністерка охорони здоров’я” окупованих територій Луганщини Наталія Пащенко. Як зазначали у ЦНС, студентів першого курсу медичних факультетів окупанти залучають працювати в лікарнях на посадах молодшого медичного персоналу.

“На практиці це означає, що медичну допомогу населенню надають люди, які лише почали навчання і не володіють базовими знаннями з анатомії, фізіології, фармакології чи клінічної логіки. Формально йдеться про практичний досвід, однак фактично першокурсників використовують для заміщення відсутнього персоналу в умовах гострого дефіциту кадрів”, — наголошували у ЦНС. Ми докладно розповідали про все це у статті.

Критичною була і ситуація на ТОТ Херсонщини, яку ми також раніше згадували. Російські окупанти зачиняли медичні заклади, люди зіштовхувалися з відмовою в наданні допомоги, а ліків бракувало.

“Мобільні бригади без фахівців приїжджають до людей, але не надають реальну допомогу”, — казав цього січня очільник Херсонської ОВА.

Фіктивно безплатна медицина

Вже цього квітня ЦНС повідомляв, що на ТОТ України окупанти активно рекламують “безкоштовну державну медицину”. Це відбувається в рамках так званої Програми державних гарантій. Мешканці окупованих Росією територій України отримують поліс обов’язкового медичного страхування (ОМС), який мав би давати право на безоплатну медичну допомогу.

Утім, насправді система працює дещо інакше. Зокрема, в окупованому РФ Мелітополі записатися до стоматолога за полісом ОМС майже неможливо, наголошували у ЦНС, адже черга завелика, а бажаючих настільки багато, що за невідкладною допомогою люди змушені звертатися виключно до платних кабінетів.

Подібна ситуація склалась і в Донецькій обласній центральній клінічній лікарні, де талонів на безплатне УЗД, МРТ чи прийом до вузьких спеціалістів майже не буває. В реєстратурі пацієнтам пропонують очікувати до місяця, але за платний талон без направлення можна потрапити на прийом лікаря вже наступного дня.

У ЦНС розповіли й про інший випадок, коли в окупованому Алчевську окулістка з поліклініки пологового понад місяць нібито перебувала на лікарняному. От тільки у цей самий час до неї можна було записатися на прийом у платний кабінет. Ба більше, під час шкільних медоглядів і оформлення довідок для дітей ця лікарка регулярно брала відпустку чи йшла на лікарняний, вочевидь, аби спрямувати пацієнтів до свого платного кабінету, зазначали в Центрі нацспротиву.

Таким чином, формально безплатна медицина на окупованих територіях перетворилася на фікцію, адже за реальну меддопомогу люди просто вимушені платити.

Примусова паспортизація

Щобільше, для отримання обов’язкового медичного страхування (ОМС), який мав би давати право на безоплатну медичну допомогу, людина повинна мати не лише прописку на ТОТ, а й російський паспорт…

Як ми неодноразово писали раніше, мешканцям ТОТ фактично неможливо отримати необхідні медичні послуги чи навіть ліки без російських паспортів, які примушує брати окупаційна влада. Зокрема, ще у червні 2023-го видання “РІА-Мелітополь” писало про випадок, коли в окупованому Мелітополі лікар відмовився госпіталізувати дитину, бо в тої не було російського паспорта. За даними журналістів, у дитини була підозра на перелом гомілки й можливий струс мозку. Проте коли лікар приїхав до дитини, він передусім запитав, яке в неї громадянство. Ба більше, перед тим як почати огляд лікар став допитувати дитину. Спочатку спитав, де працюють батьки, потім поцікавився, що в родині говорять про наступ українських Збройних Сил. Зрештою дитину відмовилися госпіталізувати, писало видання. Більше про цей та інші випадки незаконного примусу до отримання громадянства РФ ми розповідали раніше.

Минулого лютого Головне управління розвідки України також повідомляло, що у межах процесу примусової паспортизації на тимчасово окупованих територіях України Росія розпорядилася заборонити продавати в аптеках життєво важливі препарати людям без російських паспортів. Зокрема, під заборону потрапили інсулін та ліки для щитоподібної залози. Утім, ще у 2023 році на ТОТ Запорізької області хворі на цукровий діабет не могли отримати інсулін, якщо в них не було російського громадянства. Як писав ЦНС, російські окупанти не видавали інсулін навіть тим громадянам України, які потребували його для лікування дітей. Ми також писали про українку, яка стала жертвою каральної психіатрії через відмову від російського громадянства...

Ще на початку серпня 2023-го дослідники Єльського університету оприлюднили доповідь, присвячену примусовій паспортизації українців, які опинилися в російській окупації. Як наголошувала команда Conflict Observatory, Росія систематично вдається до примусу й намагається позбавити людей української ідентичності. При цьому у статті 45 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі чітко вказано: “забороняється примушувати жителів окупованої території присягати на вірність державі-супротивнику”.