Організовував і координував удари
Офіс Генерального прокурора спільно зі Службою безпеки України заочно повідомили про підозру російському генерал-майору. Йому інкримінують порушення законів та звичаїв війни (частина перша статті 438 Кримінального кодексу України).
Як розповіли в Офісі Генпрокурора, за даними слідства, підозрюваний військовопосадовець російських Збройних сил організовував і координував удари БпЛА “Герань-2” (російської копії Shahed-136) по цивільних енергетичних об’єктах України.
Зокрема, правоохоронцям вдалося встановити причетність підозрюваного до атак на
- електропідстанції у Нікопольському районі та Кривому Розі Дніпропетровської області,
- компресорну станцію у Львівській області,
- теплову електростанцію у Київській області.
Як зазначали в Офісі Генпрокурора, підозрюваний обіймав посаду начальника управління будівництва та розвитку систем безпілотних літальних апаратів Генерального штабу ЗС РФ.
Слідство встановило, що у березні – квітні 2024 року “він діяв у змові з представниками російського військового командування та організовував виконання наказів щодо ударів по об’єктах цивільної критичної інфраструктури України”. Як нагадували в СБУ, йшлося про удари по критичній інфраструктурі Київської, Дніпропетровської та Львівської областей.
Служба безпеки України також додавала, що підозрюваний причетний і до обстрілів газотранспортної системи (ГТС) України.
Підозрюваний генерал-майор отримував бойові документи з визначеними цілями й координатами. Після цього він віддавав накази та розпорядження щодо застосування ударних безпілотників, відмічав Офіс Генпрокурора.
Підозрюваний особисто командував повітряними атаками й віддавав накази заступнику командира берегового ракетного дивізіону (берегових ракетних комплексів “Бастіон-М”) 15-ї окремої берегової ракетної бригади Збройних сил Росії. Таким чином підозрюваний координував дії залучених до атак російських військовослужбовців і контролював результати виконання бойових завдань, перелічували в Офісі Генпрокурора.
У СБУ назвали дані підозрюваного й сповістили, що йдеться про Олександра Новікова.
Як підкреслювали в Офісі Генпрокурора, російський генерал-майор “був залучений до всього ланцюга організації ударів — від отримання визначених цілей і координат до координації застосування Shahed та контролю результатів атак”. При цьому підозрюваний цілком усвідомлював, що об’єкти, по яких завдавали ударів російські загарбники, є цивільними та не належать до військових цілей. Попри це він “забезпечував атаки, спрямовані на руйнування енергетичної інфраструктури та створення кризових умов для цивільного населення України”.
“Використовуючи обстріли критичної інфраструктури, рашисти сподівались знеструмити українські міста та порушити газове постачання житлового фонду та соціальних об’єктів одразу у трьох регіонах”, — наголошувала Служба безпеки України.
Нові знеструмлення через атаки РФ
Як сьогодні, 11 серпня, повідомляло “Укренерго”, станом на ранок внаслідок російських обстрілів нові знеструмлення фіксували у п’яти областях України: Запорізькій, Херсонській, Харківській, Сумській і Чернігівській.
“Скрізь, де це дозволяють безпекові умови, тривають аварійно-відновлювальні роботи. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше заживити усіх споживачів”, — мовилося в повідомленні “Укренерго”.
Відновлювальні роботи тривали й на Одещині. Після масованої ракетно-дронової атаки РФ на регіон у ніч проти 8 серпня енергетикам вдалося заживити майже усіх споживачів. Утім, оскільки в умовах високого рівня енергоспоживання відбувалося перевантаження обладнання, довелося запровадити мережеві обмеження для уникнення аварій.
Вранці 11 серпня Президент України Володимир Зеленський також відзначав, що цієї ночі були влучання по підстанціях у Херсоні та Харкові, що призвело до відключень.
Інші підозри російським військовопосадовцям і енергетичний терор Росії
Ми неодноразово писали про підозри та вироки російським військовопосадовцям. Зокрема, ще цього лютого українські правоохоронці заочно повідомили про підозру генерал-майору й командиру 22-ї гвардійської важкої бомбардувальної авіаційної дивізії дальньої авіації Військово-повітряних сил російської армії, який може бути причетним до удару по Київській телевежі у березні 2022-го. Ми докладно розповідали як про нього, так і про інших російських військовопосадовців, причетних до цієї атаки, що забрала життя мирних українців.
Цього квітня українські правоохоронці оголосили заочні підозри одразу вісьмом російським військовопосадовцям, які можуть відповідальні за удар по Сумах 13 квітня минулого року, коли російські ракети ударили по середмістю. Унаслідок цього загинули десятки людей, у тому числі діти. Понад сотню людей було поранено.
У червні поточного року СБУ встановила особи російських військових командувачів Чорноморського флоту, які минулого серпня наказали завдати ракетного удару по заводу “Флекстронікс” (американської компанії “Fleх International”). Усім їм повідомили про підозри. Країна-агресор вдарила по підприємству, яке не мало жодного військового призначення. Ми писали про цей випадок і згадували інші підозри російським командирам у статті.
Харківська правозахисна група також висвітлювала випадки енергетичного та ядерного терору РФ. Як цього січня зазначали в СБУ, удари РФ по енергетичній інфраструктурі України мають ознаки злочинів проти людяності. Ще навесні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна й оголосив про розслідування справ щодо незаконного переміщення українських дітей на територію РФ і окупованих РФ територій України та щодо атак на інфраструктуру України. Як зазначав директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, у цих двох справах могло бути доволі легко пов’язати вчинені злочини з найвищим політичним керівництвом Росії.
Вже у червні 2024-го Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт російського ексміністра оборони Сергія Шойгу та начальника Генштабу РФ Валерія Герасимова, а ще раніше, у березні 2024-го, ордери на арешт отримали командувач дальньої авіації Сергій Кобилаш і екскомандувач Чорноморського флоту Віктор Соколов. З-поміж іншого їх вважали відповідальними за удари по об’єктах української енергетики. Як зазначали у МКС, Сергій Кобилаш і Віктор Соколов могли вчиняти воєнні злочини та злочини проти людяності щонайменше у період з 10 жовтня 2022-го до 9 березня 2023-го. Ба більше, у МКС наголошували, що є обґрунтовані підстави вважати, що російські командувачі несуть відповідальність за ракетні удари, які під їхнім командуванням завдавали російські війська по енергетичній інфраструктурі України упродовж зими 2022 – 2023 років. Ми детально висвітлювали видані МКС ордери у статті.
Цього січня Служба безпеки України також оголошувала заочну підозру полковнику Олексію Ямакіді — колишньому командиру 44-го окремого авіаполку особливого призначення дальньої авіації Військово-повітряних сил РФ. СБУ задокументувала епізоди російських атак, коли саме Ямакіді наказав застосувати гіперзвукові аеробалістичні ракетні комплекси 9-С-7760 “Кинджал” по енергетичних об’єктах України.
Раніше Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні також відмічала, що “офіційні особи Міністерства оборони та Збройних сил Російської Федерації у своїх регулярних заявах відкрито зазначали, що електроенергетична інфраструктура є ціллю атак”. Ба більше, “скоординований характер”, масштабність і визнання атак офіційними органами РФ свідчили про те, що російські удари по українських електромережах відбувалися систематично та мали на меті “завдати шкоди або знищити українську електроенергетичну інфраструктуру в цілому, включно з виробництвом, передачею та розподілом електроенергії”, заявляли в ООН.
Нагадаємо, що у серпні 2023-го глобальна ініціатива “Трибунал для Путіна” (Т4P) презентувала подання до Міжнародного кримінального суду щодо обстрілів цивільного населення України російською армією. Більше про злочини, скоєні країною-агресором проти України та українців, можна прочитати у нашій рубриці.
Матеріал створено в межах проєкту “Seeking Justice for Survivors”, що реалізується DIGNITY – Данським інститутом проти тортур за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
Думки, висновки та погляди, викладені в цьому документі, є відповідальністю його авторів і можуть не співпадати з офіційною позицією ДІГНІТІ та Міністерства закордонних справ Данії.
