Розстріл військовополоненого на Донеччині
Українські правоохоронці розпочали досудове розслідування за фактом чергового воєнного злочину, скоєного представниками РФ.
Як повідомляла пресслужба Донецької обласної прокуратури, йдеться про розстріл українського військовополоненого.
За даними прокуратури, злочин стався 13 липня цього року на Донеччині. О 14:42 13 липня в районі села Ялта Комарської сільської громади Донецької області представники російських Збройних сил взяли у полон українського оборонця.
Після допиту один з окупантів віддав наказ стратити українського захисника, а інший розстріляв його з вогнепальної зброї, мовилося в повідомленні Донецької обласної прокуратури.
За процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинило загибель людини (частина друга статті 438 Кримінального кодексу України).
Нині відбуваються невідкладні слідчі дії, аби встановити усі обставини події та особи російських військових, причетних до скоєння цього злочину. Як вкотре наголосили в прокуратурі, вбивство військовополонених кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин.
“Страта військовополоненого є грубим порушенням Женевських конвенцій, норм міжнародного гуманітарного права та тяжким міжнародним злочином. Для Росії полон — це не гарантія життя, а місце допитів, катувань і страт”, — зазначав Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець, який також відреагував на черговий злочин РФ.
Уповноважений з прав людини вже направив офіційні листи до Міжнародного комітету Червоного Хреста та ООН.
“Такі злочини мають бути належним чином задокументовані, а винні — понести найсуворіше покарання”, — підкреслював Лубінець.
Омбудсман також звернувся до громадян України:
“Якщо ви стали свідком або маєте будь-яку інформацію щодо порушення прав громадян України, страт українських військовослужбовців, просимо негайно повідомити на гарячу лінію Омбудсмана України за номером 1678 та до правоохоронних органів”, — закликав Лубінець.
Будь-яка надана інформація допоможе розслідуванню воєнних злочинів і притягненню винних до відповідальності.
Вже засуджені за розстріли
Цієї весни ми також розповідали, що російський військовий, який минулого червня міг розстріляти полоненого воїна ЗСУ на Сумщині, постане перед судом. Обвинуваченому загрожує довічне позбавлення волі. Деталі цієї справи ми висвітлювали у статті.
Ми також розповідали, що цього лютого Шевченківський районний суд Києва визнав винним стрільця морської піхоти Володимира Іванова у воєнному злочині та засудив його до довічного позбавлення волі. Це був третій випадок, коли український суд очно засудив військового РФ за розстріл українських військовополонених. Іванов був стрільцем першої роти морської піхоти першого батальйону 40-ї окремої бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту Збройних сил РФ. Як повідомляв Генпрокурор України, у січні 2025 року під час боїв у Курській області Володимир Іванов разом з іншими російськими військовими облаштували засідку. “Двоє українських захисників здалися в полон: склали зброю, підняли руки. Попри це обвинувачений відкрив по них прицільний вогонь. Обидва військовополонені загинули”, — розповідав Кравченко. Як встановив суд, не було жодної військової необхідності застосовувати силу, а засуджений цілком усвідомлював злочинність наказу й міг відмовитися його виконувати. Ми докладно розповідали про справу Іванова.
ХПГ також писала про заступника командира гранатометного відділення мотострілецької роти 82-го мотострілецького полку 69-ї мотострілецької дивізії Збройних сил РФ Сергія Тужилова, якого Холодногірський районний суд Харкова засудив до довічного увʼязнення за страту військовополонених на Вовчанському агрегатному заводі влітку 2024-го. На суді сім’ї загиблих представляла Адвокатка ХПГ Таміла Беспала. Харківська правозахисна група докладно розповідала про суд і висвітлювала цю справу.
Минулого листопада Заводський районний суд Запоріжжя також засудив полоненого російського штурмовика Дмитра Курашова до довічного ув’язнення за розстріл полоненого українського військового взимку 2024-го. Згідно з матеріалами справи, 6 січня 2024 року поблизу села Новодарівка Пологівського району 18 бійців російського підрозділу “Шторм-V” атакували українську позицію “Вовк”, яку обороняли п’ятеро українських військових. Коли ситуація стала безвихідною, Віталій Годнюк, боєць 226-го батальйону 127-ї бригади Тероборони, склав зброю й підняв руки — показав, що здається в полон. Проте російський штурмовик Дмитро Курашов з позивним Сталкер тричі вистрілив у нього, розповідала Медійна ініціатива за права людини. Згодом інша група українських військових відбила позицію, а Курашова й кількох його співслужбовців узяли в полон. Курашов розповідав, що на війну потрапив з колонії, де відбував покарання за крадіжку.
Системні страти українських військовополонених, скоєні представниками РФ
Цього лютого Служба безпеки Україна оприлюднювала допит російського військового: у 2024 році на Курщині він і його спільник розстріляли з табельної зброї дев’ятьох українських військовополонених. Рашисти пообіцяли полоненим воїнам, що їх відправлять на обмін, і виконали злочинний наказ свого командування, вбивши беззбройних військовополонених. Харківська правозахисна група неодноразово висвітлювала системні страти українських військовополонених російськими загарбниками.
Як цього лютого повідомляли в Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, від початку російського повномасштабного вторгнення до кінця січня 2026 року представники РФ стратили щонайменше 109 полонених українських військовослужбовців. 70 з них були страчені у 2024 та 2025 роках. Щонайменше 43 українські військовополонені загинули у полоні. Усі убиті були чоловіками. Крім того, 697 (96%) із 725 звільнених українських військовополонених (689 чоловіків і 36 жінок), з якими були проведені конфіденційні бесіди, повідомили про катування або жорстоке поводження під час перебування в російському полоні на різних етапах їхнього інтернування. Ми докладно писали і про злочинні накази рашистів, і про катування, які вчиняють і схвалюють російські командувачі.
У березні 2025-го правозахисна організація “Amnesty International” оприлюднила звіт, у якому з-поміж іншого йшлося про систематичні катування українських військовополонених і цивільних бранців, утримання їх без зв’язку з зовнішнім світом та без надання медичної допомоги. Це свідома й цілеспрямована політика Росії, наголошували правозахисники.
Торік Харківська правозахисна група оприлюднила дослідження “Катування українських військовополонених у місцях утримання під вартою в Російській Федерації”. ХПГ окремо розповідала, що вдалося встановити в ході дослідження: причетних до катувань, медицину за російськими ґратами та шлях, який проходять військовополонені, яких перевозять з одного місця несвободи до іншого. Інтерв’ю з автором дослідження можна прочитати у матеріалі.
