Коаліція за Міжнародний кримінальний суд, понад 120 організацій-підписантів із понад 60 країн, а також десятки юристів, правозахисників і членів Європейського Парламенту рішуче засуджують рішення Сполучених Штатів Америки запровадити протиправні санкції проти Міжнародного кримінального суду. Цей безпрецедентний захід є прямим нападом на верховенство права, незалежність Суду та міжнародне правосуддя, що зрештою підриває права мільйонів жертв і постраждалих від масових жорстоких злочинів у всьому світі.
МКС продемонстрував разючу стійкість, непохитно виконуючи свій мандат попри зростання кількості атак. Тепер держави-учасниці мають виявити таку саму рішучість і захистити Суд, який вони самі створили, а також тих, хто з ним співпрацює. Самого лише осуду недостатньо: для захисту здатності Суду функціонувати потрібні скоординовані дії, і негайно.
9 жовтня 2026 року США оголосили про запровадження санкцій проти МКС як інституції відповідно до Указу президента № 14203. Ці санкції є найтяжчою ескалацією в тривалій кампанії США, метою якої, за власним визнанням американської влади, є демонтаж МКС “цеглинка за цеглинкою” за те, що він розслідував злочини, ймовірно вчинені на території держави-учасниці громадянами США або їхніми союзниками, зокрема громадянами Ізраїлю. Відповідно до Римського статуту Суд може здійснювати юрисдикцію щодо злочинів, учинених на території держави-учасниці, незалежно від громадянства особи, яка підозрюється у вчиненні злочину.
З лютого 2025 року адміністрація Трампа запровадила санкції проти колишнього прокурора МКС Каріма Хана; обох заступників прокурора; президента МКС та восьми інших суддів; працівника Суду та кандидата на суддівську посаду; спеціального доповідача ООН; а також трьох палестинських правозахисних організацій.
Ці заходи спрямовані на підрив системи Римського статуту загалом і на перешкоджання розслідуванню та переслідуванню міжнародних злочинів.
Указ № 14203 забороняє особам США надавати суттєву підтримку чи послуги, зокрема фінансові, визначеним особам та організаціям, а неамериканським особам створює ризик вторинних санкцій за дії, заборонені Указом. Особам США за його порушення загрожує кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі до 20 років і штрафу до 1 мільйона доларів США, а також цивільно-правові санкції.
Хоча Указ передбачає шестимісячний перехідний період і винятки для окремих послуг, суттєві ризики залишаються. З огляду на глобальну залежність від фінансових та ІТ-систем США, навіть неамериканські постачальники послуг, зокрема банки, можуть припинити співпрацю з МКС, побоюючись санкцій чи репресивних заходів з боку Міністерства фінансів США. Це може позначитися на здатності Суду підтримувати банківський рахунок, отримувати внески від держав-учасниць, здійснювати платежі, виплачувати заробітну плату працівникам і забезпечувати основну діяльність.
Нідерланди як країна перебування та всі держави-учасниці відповідають за те, щоб МКС зберігав доступ до послуг, критично важливих для його роботи. Суд має й надалі виконувати основні функції, зокрема розслідувати імовірні злочини, проводити слухання, захищати потерпілих і свідків та надавати правничу допомогу.
Для потерпілих, постраждалих і свідків у понад десятку країн, де Суд проводить розслідування, наслідки можуть бути глибокими. Багато з них роками чекали на справедливість, переповідали травматичний досвід і довірилися МКС як останній інстанції правосуддя. Будь-яке порушення мандата та діяльності МКС загрожує їхньому праву на правосуддя. Це ставить під загрозу досягнення десятиліть у сфері відповідальності та правосуддя, залишаючи жертв воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду без реальних перспектив щодо встановлення правди, відповідальності та відшкодування.
Санкції вже підривають зусилля щодо забезпечення правосуддя. Три палестинські НУО, визначені за співпрацю з Судом, негайно втратили доступ до своїх банківських рахунків, коштів, IT-послуг і партнерів, що ускладнило їхню роботу. Шкода не обмежується тими, проти кого спрямовано санкції: вони спричинили стримувальний ефект і вплинули на свободу вираження поглядів та об’єднань в усьому світі. Санкції проти Суду як інституції ризикують поглибити цей ефект. Зрештою, найвищу ціну заплатять жертви, їхні родини та постраждалі.
США, які не є державою-учасницею, відверто атакують єдиний у світі постійний міжнародний кримінальний суд за допомогою заходів, що спираються на їхню позицію в глобальній фінансовій системі. Якщо 125 держав-учасниць Римського статуту дозволять цим атакам підірвати здатність Суду функціонувати, наслідки сягнуть далеко за межі МКС і загрожуватимуть верховенству права в ширшому сенсі, суверенітету держав і системам правосуддя на національному, регіональному та міжнародному рівнях.
Заяви про занепокоєння та осуд — вже недостатня відповідь на цю атаку. Скоординовану відповідь більше не можна відкладати. Три десятиліття тому держави дали обіцянку, що ніхто, хоч яким би могутнім він був, не буде захищений від відповідальності за міжнародні злочини. Жертви та постраждалі десятиліттями чекали на Суд, здатний вершити правосуддя незалежно від влади чи громадянства, а сьогодні МКС зазнає безпрецедентного тиску саме тому, що прагне застосовувати закон рівною мірою. Держави-учасниці створили Суд і мають унікальні можливості для захисту його незалежності та ефективності. Нездатність відреагувати рішуче загрожує послабленням системи міжнародного правосуддя, яку вони зобов’язалися підтримувати.
CICC закликає всі держави-учасниці, індивідуально та колективно:
- Публічно, однозначно, рішуче і на найвищому політичному рівні засудити інституційні санкції проти МКС і тих, хто з ним співпрацює, як протиправний напад на незалежність судів, верховенство права та жертв.
- Негайно ухвалити або активувати блокувальні заходи на національному та регіональному рівнях, зокрема негайно ухвалити Блокувальний статут ЄС (Регламент Ради (ЄС) № 2271/96) та аналогічне національне законодавство в інших юрисдикціях, щоб захистити визначених осіб, зокрема Суд і його посадовців, спеціального доповідача ООН і організації громадянського суспільства, від екстериторіальної дії цих санкцій.
- Гарантувати, що Суд і ті, хто з ним співпрацює, матимуть доступ до банківських та інших необхідних послуг, зокрема шляхом:
- забезпечення правової визначеності для постачальників послуг через чітку правову позицію щодо неекстериторіального застосування санкцій та оприлюднення цієї позиції у вигляді листів або письмових заяв;
- забезпечення проактивної та регулярної взаємодії з банками, фінансовими установами, компаніями у сфері інформаційних технологій та іншими суб’єктами з метою підтвердження протиправності санкцій, роз’яснення неприпустимості їхнього екстериторіального застосування, неприйняття стратегій надмірного дотримання обмежень чи ухилення від ризиків, а також припинення практики автоматичного або екстерналізованого комплаєнсу.
- Забезпечити координацію всіх відповідних міністерств, зокрема закордонних справ, юстиції, фінансів, казначейства та цифрових питань, у тому числі на регіональному рівні, для розроблення комплексних рішень на рівні уряду загалом.
- Застосовувати захист і рішення для громадянського суспільства, правозахисників та постраждалих, проти яких запроваджено санкції або яким загрожує небезпека через співпрацю із Судом, поширюючи кожну заяву, рішення, дипломатичний демарш і заходи фінансування на визначені організації громадянського суспільства та тих, кому загрожує небезпека, без винятку.
- Знайти конкретні заходи для пом’якшення впливу санкцій на громадянський простір, свободу слова та свободу об’єднання.
- Розбудовувати й інвестувати в економічний, фінансовий і технологічний суверенітет та стійкість, щоб зменшити структурну залежність від американських постачальників послуг.
- Дослідити всі можливі дипломатичні та правові шляхи для оскарження санкцій та їхньої законності за міжнародним правом, зокрема підтримуючи будь-яке правове оскарження, ініційоване визначеними особами в США, і шляхом звернення до Міжнародного суду ООН.
- Публічно й рішуче підтвердити свою відданість Римському статуту та й надалі повною мірою виконувати зобов’язання за ним, зокрема щодо фінансування, співпраці, арешту та передачі всіх осіб, стосовно яких видано ордер МКС, без винятків, зволікань і вибірковості.
- Публічно й чітко виступити проти будь-яких ініціатив, спрямованих на послаблення Суду, зокрема спроб внести зміни до Римського статуту з метою обмеження його юрисдикції чи незалежності, а також спроб вплинути на пріоритети прокуратури, зокрема зусиль з виведення з розгляду окремих ситуацій, таких як Афганістан чи Палестина.
- Без винятків відмовлятися від примусу з боку держави, що не є учасницею, з метою вплинути на голосування, позиції чи поведінку в Асамблеї держав-учасниць або в будь-якому іншому органі системи Римського статуту.
- Забезпечити проведення будь-яких заходів, пов’язаних із МКС, у країні, до якої посадовці й працівники МКС та організації громадянського суспільства, зокрема визначені, можуть безпечно потрапити без загроз.
