
Вночі 20 листопада російські війська завдали удару по лікарні швидкої невідкладної медичної допомоги у Шевченківському районі Харкова. Дрон влучив у приміщення, де розташований магнітно-резонансний томограф. За словами директора медзакладу Євгена Благовещенського, було вибито майже сотню вікон, пошкоджено дах і меблі. Апарат МРТ візуально цілий, але його ще обстежать. “Це 100% цивільний обʼєкт, міська лікарня, яка надає допомогу хворим міста Харкова, Харківської області. І ми не маємо ніякого відношення до військових обʼєктів”, — заявив пан Благовещенський.
Кілька пацієнтів через удар потребували медичної допомоги, вони були травмовані склом.
За інформацією Міністерства охорони здоров’я, станом на 1 листопада підтверджено пошкодження або знищення 2 708 об’єктів, що входять до складу 853 закладів охорони здоров’я: “Зокрема, повністю зруйновано 340 об’єктів, що входять до складу 127 закладів охорони здоров’я. Найбільше пошкоджень і руйнувань зафіксовано на об’єктах закладів охорони здоров’я Харківської, Донецької, Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської та Київської областей”.
Нещодавні удари по медзакладах
Лише протягом осені росіяни цілили по лікарнях, поліклініках, пологових будинках щонайменше 16 разів. Це лише випадки, про які публічно повідомляли місцева влада, ДСНС і ЗМІ, тож реальна кількість, найімовірніше, більша.
Уночі 24 вересня під час масованої атаки було пошкоджено пологовий будинок у Подільському районі Києва: постраждали вікна та частина фасаду. На щастя, діти та породіллі всі цілі, загинула одна людина напарковці поряд. Постраждалих у медзакладі немає, одна людина загинула на парковці поблизу. Також було пошкоджено клініко-діагностичний центр.
Тієї ж ночі постраждали дах і верхні поверхи будівлі консультативно-діагностичного центру в Хаджибейському районі Одеси. Вибухова хвиля розтрощила близько 200 кв. м скління, а також внутрішні двері й вікна.
25 вересня в Запоріжжі було пошкоджено два медзаклади. “В одному з медичних закладів виникла пожежа… Евакуювали п’ятьох людей. Попередньо один чоловік отримав легкі травми. Інших поранених станом на зараз немає. Від ранкової ворожої атаки постраждав ще один медзаклад Запоріжжя. Пошкоджені приміщення, машини швидкої та цивільні автівки. На щастя, людей не поранено”, — повідомляв виконувач обов’язків голови Запорізької області Михайло Семікін.
28 вересня горів медцентр “Добробут” у Києві — семеро поранених, шестеро з них — працівники.
6 жовтня дві “Бандеролі” влучили в територію лікарні в Кривому Розі. Поранено щонайменше п’ять осіб, одна співробітниця медичного закладу — в тяжкому стані.
20 жовтня дрон влучив просто в операційну Інституту кардіології імені Стражеска у Києві. Один з пацієнтів був поранений.Це вже друге влучання в заклад, який рятує життя людям з вадами серцево-судинної системи з усієї України. Торік влучання прийшлося у приміщення на четвертому поверсі будівлі.

2 листопада ворожий дрон атакував лікарню в Херсоні — щойно скінчився “режим тиші”. Було пошкоджено кілька приміщень, вибито вікна, внутрішні двері.

3 листопада у Харкові керована авіабомба ФАБ-250 влучила в перехід між корпусами лікарні у Немишлянському районі міста: постраждали 73 людини, серед них — пацієнти, медики й мешканці сусідніх будинків, 226 пацієнтів довелося евакуювати. Того ж ранку ракета зруйнувала нещодавно відремонтований госпіс у Дніпрі — близько 50 тяжкохворих перевели до інших лікарень, пошкоджено також амбулаторію центру первинної медико-санітарної допомоги й міську лікарню.

Того ж дня було пошкожено дві лікарні на Херсонщині. Під артобстріл потрапив заклад охорони здоров’я в обласному центрі. Снаряд поцілив подвір’я між будівлями лікарні: пошкоджені фасад і дах будівлі, вибиті вікна. Крім того, ворожий дрон поцілив по лікарні у Білозерці. “Унаслідок удару в медзакладі пошкоджено покрівлю та фасад будівлі. На робочому місці постраждала 66-річна медична сестра. Вона дістала уламкові поранення ніг, струс головного мозку, вибухову та закриту черепно-мозкову травми”, — повідомили у місцевій ОВА.
14 та 19 листопада повідомлялося про пошкодження медзакладів під час дронових атак на Київ.
Комбінований обстріл 20 листопада
Загалом, за повідомленням Повітряних сил ЗСУ, цієї ночі Росія атакувала Україну балістичними ракетами Іскандер-М/С-400, протикорабельними Цирконами, 84 крилатими ракетами повітряного та морського базування Х-101, Калібр та Іскандер-К, а також 404 дронами, з яких 121 був реактивним. Повідомляється також про те, що росіяни використали ракети з касетними боєголовками.
Зафіксовано влучання ракет і дронів на 23 локаціях, крім того, ще в 10 місцях впали уламки. “Тактика удару була цього разу особливо підлою — по кілька груп ракет із паузами у 20-30 хвилин, щоб ускладнити гасіння пожеж, розбір завалів і відновлення. Були загиблі фактично вже тоді, коли фахівці оглядали перші пошкодження об’єктів і росіяни завдавали повторних ударів”, — заявив Зеленський.
У столиці загинули сім людей, ще 17 осіб травмовані внаслідок атаки РФ. Пошкоджені три мости — Дарницький та Південний, а також Подільсько-Воскресенський мостовий перехід. Ворог ударив по об’єкту Київводоканалу. Попередньо троє працівників Київводоканалу загинули, повідомив міський голова Кличко.
У Запоріжжі російський FPV-дрон атакував будівлю Запорізької обласної військової адміністрації, влучивши у стіну на рівні сьомого поверху. Також інший дрон поцілив по трамваю у Заводському районі Запоріжжя. Попередньо, поранено жінку, поінформував очільник ОВА Михайло Семікін.
У Львові пошкоджено квитковий термінал на залізничній станції Скнилів. Двоє людей загинули, травмовані щонайменше десять осіб. Двоє з них — у тяжкому стані.
У Кривому Розі було пошкоджено інфраструктуру та АЗС, в місті знеструмлення.
У Жовтих Водах на Дніпропетровщині внаслідок атаки безпілотників поранень дістали п’ятеро людей.
Нагадаємо, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, у жовтні цього року через російську агресію в Україні загинули щонайменше 372 мирні мешканці, а 1981 цивільний зазнав поранень. Ця цифра на 95% вища, ніж у жовтні 2025 року.
Римський Статут виділяє чотири злочини, пов’язані з обстрілами цивільних об’єктів і населення. Зокрема, йдеться про
- умисне спрямування нападів на цивільне населення;
- умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти;
- умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоду цивільним об’єктам;
- умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, на історичні пам’ятники, госпіталі та місця зосередження хворих і поранених за умови, що вони не є військовими цілями.
За нормами міжнародного гуманітарного права, заклади охорони здоров’я та медпрацівники мають особливий захист. Обстріли медичних установ та атаки на тих, хто захищає життя, є серйозним порушенням МГП. Попри це Росія часто цілить саме по лікарнях та медпрацівниках. Тим часом Всесвітня організація охорони здоров’я від 24 лютого 2022 року задокументувала щонайменше 3200 атак на систему охорони здоров’я в Україні — на медичних працівників, клініки, лікарні, амбулаторні пункти, машини швидкої допомоги та медичні склади (інформація станом на серпень 2026 року).



