MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

ПРОПОЗИЦІЯ СТОСОВНО ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО СТАТУС ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ, ГАРАНТІЇ ЇХ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ»

29.12.1999   

Нижче ми публікуємо проект Закону України про внесення змін до  статті 10 Закону України «Про  статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Ми вже  писали про нерівноправ’я батьків загиблих, що спричи­нено тлумаченням ст.10 цього Закону.

Крайові осередки ХОСМу, Харківська спілка батьків військовослужбовців, що загинули у мирний  час, напо­лягають, щоб всім батькам загиблих у  мирний час воя­ків, держава сплачувала щомісячно надбавку до пенсії.

На жаль, більшість міністерств та відомчих  установ не вважають, що держава щось винна батькам загиблих.

Просимо всіх, кого цікавить ця проблема, надси­лати на нашу адресу та на адресу Президента України, Голови Верховної Ради листи з пропозиціями стосовно нової редакції статті 10 цього  Закону, а також інших пільг батькам загиблих військовослужбовців.

 

Пропонуємо Верховній Раді  прийняти таке  рішення:

Внести зміни до статті 10 Закону України «Про ста­тус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»:

пункт 1 статті  10 зазначеного Закону доповнити абзацем: «сім’ї військовослужбовців, які загинули (пропали безвісти) або померли під час проходження військової служби у мирний час, інвалідів з числа військовослужбовців; інвалідність яких настала в період проходження військової служби, членів їх сімей».

ПОЯСНЕННЯ

Статтею 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім ветеранів війни, визначаються особи, на яких поширюється чинність зазначеного Закону.

Пункт перший статті викладено у такій редакції: «Сім’ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), а також внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів».

У органах соціального захисту населення України, громадських організаціях зміст зазначеної статті тлума­читься по-різному: одні розуміють, що вона стосується лише військовослужбовців, які перебували в районах бойових дій, інші — що вона поширюється на військо-вослужбовців, які загинули (померли) під час виконання обов’язків військової служби у мирний час.

Організіція солдатських матерів України наполягає, щоб дія цієї статті поширювалася на усіх загиблих військовослужбовців, а також на тих, хто став інвалідом під час проходження військової служби.

Тому для поширення чинності Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на членів сімей загиблих (померлих) військовослуж-бовців та інвалідів з числа військовослужбовців, чіткого визначення їх статусу, про­понується вищезазначене доповнення.

ПІДТРИМАНО:

Міністерство економіки України (з зауваженнями)

МНС України;

Міністерство праці та соціальної політики України (з зауваженнями);

Головне управління Командувача Національної гвардії України;

Головне фінансове управління МО України (з зау­важеннями);

Правове управління МО України.

НЕ ПІДТРИМАНО:

Міністерство внутрішніх справ;

Міністерство фінансів України;

Міністерство юстиції України;

Державний комітет у справах охорони  держав­ного  кордону України;

Служба безпеки України;

Головне управління  кадрів Мо України.

 Поділитися