У КИЄВІ ПОЧАВ ДІЯТИ МУЗЕЙ ШІСТДЕСЯТНИКІВ

19 вересня 1964 року, 35 років тому, в майстерні художниці Людмили Семикіної, творча молодь Києва святкувала спільне 70-річчя Алли Горської та Івана Світличного. Ювілярам тоді виповнилося по 35 років. Іван Світличний задумав не просто веселу забаву, а й акцію з певним політичним підтекстом. Для підготовки «ювілею» був створений «центральний ювілейний комітет» або «ЦЮК». Головою «ЦЮКу» обрали двадцятисемирічнього журналіста В’ячеслава Чорновола. На «ювілеї» з «історичною промовою» виступив голова «ЦЮКу». Від «розчулених ювілярів» з «не менш історичною» промовою-відповіддю — Іван Світличний. Обидва висміювали культ особи, резонерство та всілякі «доле-носні рішення» партійних пленумів та з’їздів.

Надворі був 1964 рік. Кінець так званої «хрущов-ської відлиги». У березні за наказом ректора Київського університету академіка Швеця розбивають вітраж, створений до Шевченкової річниці, співавтором якого була Алла Горська. У травні 1964 р. — пожежа в Республіканській публічній бібліотеці, горить саме україніка. Влада забороняє вшанування пам’яті Тараса Шевченка 22 травня. Людей, які приходять до пам’ятника Шевченкові покласти квіти, почитати чи послухати вірші — викидають з навчальних закладів, позбавляють робо-ти. Через рік по всій Україні прокотилася хвиля полі-тичних арештів. У кінці серпня 1965 року заарештували Івана Світличного...

З відстанню в 35 років, 19 вересня ц.р., відзначили 70-річчя Алли Горської та Івана Світличного друзі та шанувальники у щойно створеному за ініціятивою та допомогою Надії Світличної Музеї шістдесятників на Подолі, на Межигірській, 7/16.

Вечір пам’яті двох світлоносних постатей в українській історії XX ст. став першим великим заходом, яким Музей шістдесятників починає свою працю, що буде звернена насамперед до молоді.