ДЖЕНТЛЬМЕНИ ЧУЖИХ ЛИСТІВ НЕ ЧИТАЮТЬ

Порядній людині не місце біля дверної шпаринки. Вона не опуститься до таємного підглядання чи підслуховування, бо поважає інших і розраховує на повагу до себе та захист своєї гідності, збереження таємниці осо-бистого життя з боку держави. Це елементарна форма цивілізованого суспільства. І в діючому Кримінальному кодексі статтею 131 передбачена відповідальність за порушення таємниці листування та повідомлень, що пе-редаються засобами зв’язку.

Проте життя швидко змінюється. За 3-5 останніх років набуло поширення застосування для таких дій спе-ціальної електронної фото- та відеотехніки. Вона дозво-ляє таємно підслуховувати на значній відстані, викону-вати таємний відеозапис у темряві, в найінтимніших ситуаціях. Цим займаються не тільки люди з хвороб-ливою цікавістю, збочені, а й небезпечні злочинці. І безкарно, тому що відповідальності за це не перед-бачено.

Очевидне, що кримінальний закон відстав від життя. І в проекті Кримінального кодексу України, який подано на розгляд Верховної Ради Кабінетом Міністрів, ця проблема не вирішена. Тому пропоную доповнити проект статтею такого змісту:

«1. Незаконні збір, отримання, зберігання, вико-ристання, розповсюдження (або інші операції) інфор-мації про особу, вчинені з використанням електронних чи інших науково-технічних засобів та технологій без згоди особи — об’єкта інформації, караються штрафом від 25 до 35 неоподаткованих мінімумів доходів гро-мадян або виправними роботами строком до одного року, або арештом на строк до шести місяців.

2. Ті ж дії, вчинені повторно, або ті, що спричинили тяжкі наслідки, або відносно двох і більше осіб, або осо-бою, котра скоїла інший умисний злочин, або збір ін-формації про статеве життя особи, караються позбав-ленням волі на строк до 3 років.

Така норма сприятиме оздоровленню моральної атмосфери суспільства. Ситуація тотального стеження не гідна України.