Нарада представників правозахисних організацій Харкова, Вінниці і Одеси
17 грудня 1999 року на нараді представників правозахисних організацій Харкова, Вінниці і Одеси вже вкотре було порушено питання необхідності налагодження системної взаємодії між правозахисними організаціями України. Перспективним вбачається створення Правозахисної коаліції, що стала б гарантом дотримання прав людини.
Згадуючи те, що така ініціатива цілком не нова, виявили причини, які стоять на перешкоді кооперації правозахисників: 1.
Досі не в кожному регіоні України заявила про себе достатньо розвинута правозахисна організація. 2.
Громадські організації, що вважають себе правозахисними, знаходяться на різних ступенях організаційного та фахового розвитку. 3.
Діючі правозахисні організації, розвиваючись автономно, мають реально дуже відмінні підходи і методи своєї діяльності.
Незважаючи на усі об’єктивні і суб’єктивні перешкоди, настав час розгортати реальну взаємодію між правозахисниками України. Політичні процеси, що проходять в Україні, ведуть нас до мафіозно-кланової диктатури, в якій основною цінністю стануть гроші. Зважаючи на таку перспективу мусимо визнати, що про права людини в таких умовах говорити не прийдеться. Для досягнення мети, яку ставить перед собою кожна із наших організацій - забезпечення умов для здійснення прав людини в Україні у повному обсязі - потрібно втручатися в суспільні процеси на загальнонаціональному рівні.
Запрошую до співпраці усі неурядові організації України, що працюють на ниві правозахисту. Першими кроками такої діяльності вважаю:
Налагодження регулярних зв’язків між правозахисними організаціями (електронні повідомлення, інформаційний бюлетень "Права людини", поштові надсилання, особисті зустрічі та круглі столи і т.ін.).
Здійснення спільних акцій на захист прав людини (інформаційних, просвітницьких та ін.).
Випрацювати стандарти, яким мають відповідати правозахисні неурядові організації, що входитимуть в Правозахисну коаліцію.
Базові тези стандартів, яким мають відповідати правозахисні неурядові організації:
* Розвинутість трьох базових напрямків діяльності:
правоінформаційний (поширення інформації про права людини, їх порушення, проведення просвітницької діяльності про нове в законодавстві, про міжнародні правові документи з прав людини, про механізми захисту прав людини);
правозахисний (здійснення діяльності на безпосередню допомогу людям у захисті їх прав - правові консультації, представництво в адміністративних органах та в суді);
аналітичний (здійснення моніторингу порушень прав людини в регіоні, збір статистичного матеріалу та його аналітична обробка, контакти з національними та світовими аналітичними центрами прав людини).
* Відкритість і прозорість діяльності.
* Правова грамотність.
* Визнаність і авторитетність в своєму регіоні.
Ваші міркування і пропозиції прошу надсилати на електронні адреси: