Як оскаржити дії органів і службових осіб у зв’язку з накладенням адміністративних стягнень?
Взагалі питанням оскарження дій органів і службових осіб у зв’язку з накладенням адміністративних стягнень присвячено главу 31 ЦПК і главу 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Перш за все варто зазначити, що судді районних (міських) судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, що за статтею 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КоАП) віднесені до їх компетенції. Прийняті ними постанови про накладення адміністративного стягнення є остаточними і оскарженню в порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення не підлягають, за винятком випадків, передбачених законом (стаття 287 КоАП). Проте, справи про адміністративні правопорушення, не віднесені до відання судів, розглядаються іншими органами, найменування яких містяться у главі 17 КоАП і постанови яких про накладення адміністративного стягнення можуть оскаржуватися як у "звичайному" (відповідно до глави 31 ЦПК), так і "спеціальному" (відповідно до глави 24 КоАП) порядку.
Так, за статтею 244 ЦПК постанова про накладення адміністративного стягнення, інша постанова органу (крім суду) чи службової особи у справі про адміністративне правопорушення у випадках, передбачених законодавством про адміністративні правопорушення, може бути оскаржена до суду особою, щодо якої винесено постанову, або потерпілим. При цьому скарга подається до районного (міського) суду за місцезнаходженням органу чи місцем роботи службової особи.
На постанову може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня винесення постанови, а у разі, якщо постанова про даний вид адміністративного стягнення підлягала попередньому оскарженню до вищестоящого органу (вищестоящої службової особи) - протягом десяти днів з дня прийняття рішення по скарзі останніми. У разі пропуску цього строку з поважних причин він може бути поновлений судом за заявою особи, щодо якої винесено постанову.
Особа, яка оскаржила постанову, звільняється від сплати державного мита.
На відміну від наведеного загального порядку оскарження, згідно із статтею 288 КоАП можна оскаржити постанову іншого (крім суду) органу про накладення адміністративного стягнення до відповідного "вищестоящого" органу або до суду, рішення якого є остаточним. Особливість цього "загального" порядку оскарження полягає в тому, що у передбачених законом випадках (їх наведено далі), постанову про накладення адміністративного стягнення спочатку можна та необхідно оскаржити до "вищестоящого" органу, а потім до суду, якщо рішення "вищестоящого" органу не задовольнить скаржника. Тобто, вищестоящому органу надається можливість виправити помилку підпорядкованого органу. Проте, цей порядок, у частині оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення до "вищестоящого" органу, з прийняттям Конституції України дещо застарів, оскільки Основний Закон України (частина друга статті 55, частина друга статті 124 Конституції) гарантує громадянину, на наш погляд, пряме звернення до суду за захистом порушених прав. Однак висновок про конституційність зазначеного "спеціального" порядку оскарження вправі зробити лише Конституційний Суд України.
Так, за статтею 288 КоАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:
1) постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет відповідної місцевої ради або в районний (міський) суд, рішення якого є остаточним;
2) рішення виконавчого комітету селищної, сільської
Ради народних депутатів - у виконавчий комітет (замість нього зараз діє районна державна адміністрація) районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів або в районний (міський) суд, рішення якого є остаточним;
3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний (міський) суд, рішення якого є остаточним; постанову про накладення іншого адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі), після чого скаргу може бути подано в районний (міський) суд, рішення якого є остаточним. Постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення;
4) постанову органу внутрішніх справ (посадової особи), Державної інспекції по маломірних суднах України про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження, зафіксованого на місці вчинення правопорушення без складення протоколу, - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі);
5) постанову посадової особи військової автомобільної інспекції по справі про порушення правил дорожнього руху, винесену на підставі статті 125 зазначеного Кодексу, - вищестоящій посадовій особі, правомочній розглядати скаргу. Скарга подається протягом десяти днів з дня винесення постанови (стаття 289 КоАП) до органу (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла протягом трьох діб, надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати.
За статтею 291 КоАП подання у встановлений строк скарги зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги, за винятком постанов про застосування заходів стягнення, передбачених статтями 26 і 32 цього Кодексу, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Особа, яка оскаржила постанову про адміністративне правопорушення у наведеному порядку, звільняється від сплати державного мита.
Зразок скарги на дії органів (службових осіб) у зв’язку з накладенням адміністративних стягнень
До Московського районного суду м. Києва
Кривенка Анатолія Івановича, який мешкає за адресою___
відповідач: адміністративна комісія виконавчого комітету Московської районної ради м. Києва, юридична адреса
СКАРГА
З квітня 1998 р. постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Московської районної ради м. Києва стосовно мене накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 640 гривень за порушення порядку зайняття підприємницькою діяльністю, передбаченого ст. 164 КоАП України.
Постанову адміністративної комісії про накладення штрафу вважаю незаконною; поза як я продавав на ринку один власний килим, щоб за виручені кошти придбати для сім’ї продукти харчування та предмети одягу, це не є підприємницька діяльність.
На підставі статті 244 ЦПК України,
Прошу:
1. Постанову адміністративної комісії при виконкомі Московської районної ради м. Києва про накладення адміністративного стягнення стосовно мене скасувати і справу про адміністративне правопорушення закрити.
2. У порядку підготовки справи до слухання витребувати від адміністративної комісії при виконкомі Московської районної ради м. Києва матеріали про накладення стосовно мене адміністративного стягнення.
3. Викликати в судове засідання свідків:
Додаток:
1. Копія постанови про накладення адміністративного стягнення.
2. Копія скарги.
Дата Підпис
Як розглядаються скарги на дії органів і службових осіб у зв’язку з накладенням адміністративних стягнень
Якщо скаргу на постанову про накладення адміністративного стягнення подано у "звичайному" порядку, то її розгляд судом здійснюється наступним чином.
Суддя, одержавши скаргу, витребує від відповідного органу чи службової особи справу про накладення адміністративного стягнення (стаття 245 ЦПК).
Згідно із статтею 246 ЦПК скарга розглядається судом з викликом заявника і, в разі необхідності, представника органу чи службової особи, якими винесено постанову. Неявка їх в судове засідання не перешкоджає розглядові справи.
Суд повинен розглянути скаргу не пізніш як у десятиденний строк з дня її надходження.
Розглядаючи скаргу на постанову, суд перевіряє законність і обгрунтованість постанови, зокрема:
1) чи накладено стягнення правомочним органом;
2) чи є в діях особи, щодо якої винесено постанову, ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність;
3) чи в межах, встановлених законодавчим актом, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення, накладено стягнення;
4) чи не закінчився строк давності для застосування стягнення; 5)
чи враховано при визначенні заходу адміністративного стягнення характер вчиненого проступку, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність (стаття 247 ЦПК).
Залежно від встановлених обставин, відповідно до статті 248 ЦПК суд постановляє одне з таких рішень:
1) про відмову в задоволенні скарги, якщо постанова у справі про адміністративне правопорушення є законною і обгрунтованою;
2) про скасування постанови і направлення справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд, якщо органом чи службовою особою, що її постановили, не були з’ясовані обставини, які мають значення для справи, та якщо справа закрита всупереч закону, або про направлення справи на розгляд правомочного органу чи службової особи, якщо постанову було винесено неправомочними органом чи службовою особою;
3) про скасування постанови і закриття справи про адміністративне правопорушення, якщо встановлено обставини, які відповідно до закону виключають провадження у справах про адміністративні правопорушення; 4)
змінює стягнення в межах, передбачених законодавчим актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено, якщо його було визначено без додержання цих меж або загальних правил накладення стягнень за адміністративне правопорушення.
Рішення районного (міського) суду по "скарзі на постанову у справі про адміністративне правопорушення є остаточним і оскарженню в касаційному порядку не підлягає (стаття 290 ЦПК). Його можна опротестувати в порядку нагляду на загальних підставах (глава 42 ЦПК).
Копію рішення в цих справах суд повинен надіслати органу чи службовій особі, постанова яких оскаржувалась.
Якщо ж скаргу на постанову про накладення адміністративного стягнення подано у "спеціальному" порядку, то її розгляд вищестоячим органом або судом здійснюється так.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня їх надходження, якщо інше не встановлено законодавством (стаття 292 КоАП).
При цьому, згідно зі статтею 293 КоАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).
Постанову судді у справах про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 41, статтями 41-1, 41-2, 41-3, 42-2, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 46-1, 51 - 51-2, частиною першою статті 106-1, частиною п’ятою статті 121, частиною другою статті 130, статтями 146, 157, 160, 160-2, 160-4, 164-3, 166-1 -166-4, 173, 173-1, частиною третьою статті 178, частинами першою, другою і третьою статті 181, статтями 184, 185-9, 186-2, 186-4, 186-5, 187, 188-1 і 208-1 КоАП, а також постанови у справах про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, може бути скасовано або змінено за протестом прокурора самим суддею, а також незалежно від наявності протесту прокурора - головою вищого суду.
Постанову начальника органу внутрішніх справ по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КоАП, може бути скасовано або змінено за протестом прокурора самим начальником органу внутрішніх справ, а також незалежно від наявності протесту прокурора - начальником вищого органу внутрішніх справ (стаття 294 КоАП).
Скасування ж постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення (стаття 296 КоАП) тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв’язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.
Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому законодавством.