MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Відкритий лист членам Комітету Міністрів Ради Європи

27.12.2000   
Міністрові закордонних справ України

п. Борису Тарасюку


Вельмишановний пане Міністр!

Ми, члени неурядових правозахисних організацій і група діячів культури, звертаємося до Вас як до члена Комітету Міністрів Ради Європи.

Переконливо просимо Вас зрозуміти нашу глибоку стурбованість брутальними порушеннями прав людини і міжнародного гуманітарного права в ході збройного конфлікту в Чечні. В цих порушеннях винні обидві сторони. Однак дії російських підрозділів спрямовані не лише проти тих, хто воює, але і проти цивільного населення, спричиняють непомірно велику шкоду, і ці дії санкціоновані законною владою Російської Федерації, яка зобов’язана дотримуватися прав людини. Керівництво Росії, її силові структури відкрито і свавільно порушують норми міжнародного права і моралі, прийняті в цивілізованому світі. Зусиллями ряду російських і міжнародних правозахисних організацій, російських і закордонних журналістів отримано незаперечні докази щодо цього. Зафіксовано численні випадки непропорційного і невибіркового застосування сили, застосування зброї принципово невибіркової дії (вакуумні бомби, ракетні системи залпового вогню, тощо) по містах і селах, в яких знаходились мирні жителі, ненадання цивільному населенню можливості залишити обстрілювані населені пункти, пограбування, вбивства і насильство над мирними жителями з боку військовослужбовців, катування затриманих. Численні звернення наших російських колег до органів влади з вимогою розслідування злочинів, що скоюються в зоні конфлікту, залишились без відповіді.

Ми підтримуємо звернення "Міжнародної Амністії", Human Right Watch, Міжнародної Гельсінкської Федерації з прав людини та інших міжнародних правозахисних організацій до урядів країн-членів Ради Європи негайно ініціювати у відповідності зі статтею 33 Європейської конвенції прав людини і основних свобод, процедуру розгляду Європейським судом з прав людини порушень Конвенції Російською Федерацією у ході військового конфлікту у Чечні. На наш погляд, правова оцінка порушень прав людини Європейським судом могла б серйозно вплинути на керівництво Російської Федерації, дієво вплинути на суспільну думку в Росії і суттєво допомогти російським правозахисним організаціям, що відстоюють демократію в Росії.

Ми вважаємо, що реакція світового співтовариства на дії Росії в Чечні неадекватна подіям, що відбуваються: вона зводиться до умовлянь російського керівництва.

Вперше світове співтовариство здійснило помилку, проводячи політику умиротворення стосовно Гітлера і нацистської Німеччини - це вилилось в Другу світову війну, що призвела до загибелі десятків мільйонів людей у всьому світі. Здавалося б, людство отримало урок з цієї трагедії. Після війни було створено інститути захисту прав і свобод людини, визначено основні принципи мирного співіснування держав, створено ООН - все це допомогло не лише уникнути Третьої світової війни, але і перемогти в холодній війні з тоталітарною імперією.

Але останнім часом цивілізований світ стоїть перед новими викликами: ксенофобія, шовінізм, нацизм - хвороби, що не пішли в минуле. Політика умиротворення Слободана Мілошевича, на нашу точку зору, була другою помилкою світового співтовариства, але вже в сучасних умовах. Дев’ять років неонацистська політика сербського лідера не зустрічала рішучої відсічі. Це призвело до необхідності таких непопулярних заходів, як бомбардування Белграда. Міжетнічні конфлікти на території колишньої Югославії не вирішені і до сьогодні.

В ситуації з Росією світове співтовариство ризикує зіштовхнутися з набагато важчими наслідками. Помилково вважаючи, що мілітаризм і агресія властиві лише комуністичним лідерам СРСР, світове співтовариство недооцінює небезпеку імперських амбіцій Росії. Проживаючи безпосередньо поблизу Росії, відчуваючи безпосередній вплив її засобів масової інформації, ми не можемо не бачити в якому напрямі рухається ця країна. Найстрашніше - це настрої широких мас населення Росії, які схвалюють війну в Чечні, і позиція російської інтелігенції, яка у своїй більшості з таким захопленням підтримує політику Володимира Путіна.

Якщо війну в Чечні не буде зупинено рішучими діями всього світу, людство може зіткнутися з новою імперією, яка буде прагнути реваншу в Європі. Під загрозою виявляться в першу чергу молоді незалежні держави, що виникли після розпаду СРСР, - перш за все, Україна, потім країни Балтії, Молдова, Грузія, Азербайджан. Європу може бути втягнуто в серію військових конфліктів, які викличуть потоки біженців, економічний спад та інші біди, здатні підірвати існуючий порядок в Європі.

Якщо не застосувати чіткі і послідовні заходи з припинення воєнного конфлікту в Чечні, хай навіть якщо ці заходи нині економічно невигідні Європі і США - світ може зіткнутися зі злою силою, набагато потужнішою ніж Сербія та Ірак, взяті разом. Європа повинна захистити себе від російського нацизму, що народжується.


31 березня 2000 року


Всеукраїнське товариство "Меморіал" імені Василя Стуса

Вінницька обласна організація Спілки юристів України

Громадський Комітет "Хельсінкі-90" (Київ)

Донецьке товариство "Меморіал"

Інститут громадянського суспільства (Київ)

Міжнародне товариство прав людини - Українська Секція

Подільський Центр прав людини (Вінниця)

Полтавський обласний медіа-клуб

Севастопольська правозахисна група

Спілка ветеранів Збройних сил України в Полтавській області

Харківська правозахисна група

Юрий Андрухович, письменник

Олександр Винников, перекладач, юрист

Микола Дубас, журналіст

Галина Гасюк

Ярослав Гасюк

Іван Гнатюк, поет

Одарка Гусяк, громадська діячка

Ярослав Дашкевич, професор, доктор історичних наук

Ірина Калинець, поетеса, громадська діячка

Ігор Калинець, поет

Андрій Мокроусов, шеф київського бюро редакції "Російсько-Українського Бюлетеню"

Василь Підгородецький

Ірина Сеник, поетеса

Сергій Федоринчик, директор інформаційного центру "Зелений Світ"

Стефанія Шабатура, художниця

Юрій Шухевич

Лист підготовлений Харківською правозахисною групою з урахуванням зауважень тих, хто його підписав. Підписи зібрано електронною поштою.

Співголови Харківської правозахисної групи

Євген Захаров, Ірина Рапп



 Поділитися