Референдум на Луганщині - я свідчу!
27.12.2000
Як відомо, шановний пан голова ЦВК Рябець запевняв, що ніяких суттєвих порушень під час референдуму не було. Що ж, може, те, що я спостерігав особисто, не відноситься до категорії суттєвих порушень, але мені їі факти вважаються досить цікавими. Хоча б тому, що давно вже не приводилося спостерігати соціалістичне змагання в дії - яке місто чи район області в більшій мірі підтримає референдум.
14 квітня десь о пів на дев’яту на мою лекцію в Сєверодонецькому технологічному інституті зайшла працівник деканату і, сповістивши, що інститут повинен звітувати виконкому, скільки студентів проголосувало достроково, з’ясувала це питання. З 25 студентів проголосувало 8. Звичайно, студентський гуртожиток відголосував достроково стовідсотково. Опівдні цього ж дня мене самого перестріли в коридорі біля квартири голова та секретар дільничної комісії N602 зі скринькою і запропонували проголосувати. Я відмовився, бо цікаво було побувати на дільниці в день референдуму.
Цікавий випадок відбувся на одній з сєверодонецьких дільниць: жінка, що проголосувала достроково, благала комісію надати їй довідку, що вона проголосувала, бо директор її підприємства попередив, що звільнить робітників, які не проголосують. До речі, деякі дільничні комісії такі довідки, співчуваючи людям, надавали. Може є сенс закріпити таку практику в законі?
Ще один цікавий випадок з дострокового референдуму в вузах розповів мені студент Луганського педагогічного університету: він був зловлений деканом в коридорі інституту і відведений на дільницю для голосування, де йому без будь яких документів видали бюлетені, які він заповнив на колінах і кинув(без конверта!) в скриньку. А далі він вже спостерігав, як голосував інший студент. Виявилося, що в списку напроти прізвища цієї дівчини вже був розпис. Тому декан запропонувала їй проголосувати ще за кого-небудь. Член комісії видав бюлетень, студентка, заповнюючи той, що стосується депутатської недоторканості, викреслила (звичайно помилково) слово "Так". "Що ти наробила!" - закричала декан переляканій дівчині і попросила дати інший бюлетень, який вже був заповнений як треба.
Ефективний засіб залучення пенсіонерів до участі в референдумі винайшли в Лисичанську. З-6 квітня тут почали розносити пенсію, і разом з поштаркою ходили 2 гарні дівчини зі скринькою для голосувань. Дівчата були дуже дотепні, і коли хто з стариків вже надто починав лаятись, то пропонували висловитися проти референдуму - закреслити всі "Hі". До речі, про випадки, коли при достроковому голосуванні бюлетені не запечатувалися в конверти, а просто опускалися в скриньку, вперше мені розповіли в цьому місті, там було складено відповідний акт про порушення закону про референдум (активістами КПУ). Ще один випадок з дострокового голосування в Лисичанську: членам комісії відчинив семирічний хлопчик і сказав, що батьків немає вдома. "А ти не можеш розписатися за них?" - запитав дотепний член комісії.
В Рубіжному частина членів дільничних комісій взагалі не знала, що відбувалося дострокове голосування, і вони були вражені, коли дізналися, як багато людей вже проголосувало.
А ось члени сєверодонецьких дільничних комісій, що ходили зі скриньками по квартирах, отримали за це платню - по 25 коп. за кожного, хто проголосував. Гроші для цього винайшло місцеве відділення УСПП. Цікаве документальне підтвердження дострокового голосування саме за ініціативи членів комісій надрукувала газета "Сєверодонецькі вісті" в номері за 14 квітня 2000 р. у вигляді інтерв’ю з головою міської комісії С.Лєбє- дєвим: (матеріал приводиться на мові оригіналу) "HИКАКИХ ОПЛАТ!"
Корреспондент: "В городе распространяются слухи о том, что члены участковых избирательных комиссий ходят по домам ко всем жильцам и по тарифу 25 коп. собирают бюллетени для голосования. Правда ли это? Мы обратились к председателю городской избирательной комиссии по проведению Всеукраинского референдума С.И.Лебедеву за дополнительными разъяснени-ями:
С.Лебедев: "Согласно календарному плану проведения Всеукраинского референдума по народной инициативе, утвержденному Центральной избирательной комиссией, в период, когда списки поступили на ознакомление в участковые избирательные комиссии, и до 16 апреля допускается предварительное голосование при изменении места пребывания граждан, по болезни и другим причинам.
Предварительное голосование за 10 дней до проведения референдума очень удобно для участковых избирательных комиссий, потому как пропустить в день референдума всех избирателей, а их на участке в среднем более двух тысяч, объяснить механизм голосования, растолковать текст (он ведь на украинском языке) очень трудно. Поэтому члены комиссий ходят на дом к больным избирателям по предварительным звонкам - приглашениям и параллельно предлагают досрочно проголосовать другим жителям. Городская избирательная комиссия не имеет отношения ни к каким оплатам."
Найвищі результати з дострокового (і підсумкового відповідно) голосування отримані на сільських дільницях, лікарнях, учбових закладах, тощо. Наприклад, 708 дільниця - це Луганський технікум транспортного будівництва, має найвищий в Луганську результат - з 2440 виборців за списком достроково проголосували 2281. На дільниці 833 в гуртожитку медичного училища відповідно 456 та 390, на 810 дільниці в Луганському педагогічному університеті - 2085 та 1594. Закрита дільниця 317, що в лисичанській лікарні, дала 96% дострокового голосування.
За моїми даними, отриманими більш ніж з 150 дільниць, на Луганщині проголосувало достроково біля 50%: в Лисичанську це 45.7%, в Луганську - 51%, в Сєверодонецьку - 51.6%. Якщо зважити, що загальна кількість тих, хто проголосував, була трохи більше 80%, то можна вважати, що референдум 16 квітня тут взагалі не відбувся, бо на дільниці прийшло тільки 30% виборців. Невже ніхто не схоче оскаржити в суді цей факт? Треба зауважити, що такі великі результати дострокового голосування спробували приховати: ввечері 15 квітня в сєверодонецькій міській комісії був вивішений результат по достроковому голосуванню 51.6%, про цей рівень свідчили і вибіркові дані, зібрані нами зранку безпосередньо на міських дільницях. Але в 7-30 шістнадцятого головам дільничних комісій було заборонено надавати інформацію про дострокове голосування, а в міській комісії з’явилися інші данні - 24.8%. Hапередодні секретар обласної комісії запевняла мене, що інформація про 50% тих, хто проголосував в області - не відповідає дійсності.
Відзначу, що в області систематичний характер мали дії щодо зменшення кількості спостерігачів та обмеження їх можливостей. Так, Сєверодонецька міська рада відмовилась включити до складу комісій п’ятьох осіб, що були запропоновані міською організацією КПУ - на підставі того, що інші члени комісій заперечували проти їх включення, і це не зважаючи на те, що на сесію міської ради були подані відповідні заяви. В Лисичанську голова міської комісії за кілька днів до референдуму прийняв від міському КПУ заяву на спостерігачів на всі 59 дільниць, вочевидь вважаючи, що оформлено усе правильно (він навіть зробив і підписав їм копію). А 15 квітня, сміючись, розповів мені, що дав вказівку дільничним комісіям не пускати спостерігачів - комуністів на дільниці, бо вони не повідомили за 2 дні дільничні комісії, як того вимагає закон.
16 квітня виборчі дільниці Сєверодонецька цілий день були майже пусті, але виконкомом було доведено завдання досягти 80% участі. Тому члени комісії не сиділи на дільницях, а взявши скриньки, ходили по квартирах. Унікальний випадок трапився з пенсіонером Анатолієм Михайловичем Блудовим.
Він відпочивав вдома, коли в 14-15 годин в двері подзвонили. В коридорі він побачив двох дівчат зі скринькою, біля яких голосувала сусідка. Блудову також запропонували взяти бюлетені. - "Але я не хворий, і можу сам прийти до вас, - відповів Анатолій Михайлович. -Але ми хочемо зробити Вам зручніше, - була лагідна відповідь. Тоді Блудов запросив їх до себе і попросив показати документи. Посвідчень у дівчат не було, а скринька вибагливого виборця не переконала. Він, жартуючи, сказав, що заарештовує дівчат, і захлопнув двері. Разом вони майже 20 хвилин дзвонили на дільницю з проведення референдуму - до телефону ніхто не підходив. Нарешті трубку підняв черговий міліціонер, який через кілька хвилин прийшов і приніс посвідчення. Дівчата пішли далі по квартирах збирати голоси на підтримку референдуму, а до Блудова через деякий час прийшов слідчий Лисяк у супроводі майора міліції Чистопльотова та капітана Сиротіна - складати протокол. Ще через кілька хвилин до квартири увірвалися 2 бійця спецназу в бронежилетах та при зброї - мабуть, щоб спасати референдум.
І ще один цікавий випадок: вранці 16 квітня секретар сєверодонецької міської комісії H.Протопопова зателефонувала до Луганської обласної комісії і поцікавилась, коли і яку інформацію передавати. Їй відповіли, що це не її справа, і що міська влада знає, коли, куди і що надсилати.
Так що тепер я на 100 відсотків вірю пану Рябцю на слово - суттєвих порушень під час референдуму не було, і вільне волевиявлення народу України відбулося.
Сумно, але це не зовсім жарт: люди, що ходили із скриньками чи вимагали від підлеглих проголосувати достроково - в більшості не є кучмовцями та іншої політичної заангажованості не мають. Вони - з абсолютної більшості громадян нашої країни. Їх готовність приймати участь в тому, що відбулося - надзвичайно важливий результат цього референдуму. Суспільство до авторитаризму цілком готове!
14 квітня десь о пів на дев’яту на мою лекцію в Сєверодонецькому технологічному інституті зайшла працівник деканату і, сповістивши, що інститут повинен звітувати виконкому, скільки студентів проголосувало достроково, з’ясувала це питання. З 25 студентів проголосувало 8. Звичайно, студентський гуртожиток відголосував достроково стовідсотково. Опівдні цього ж дня мене самого перестріли в коридорі біля квартири голова та секретар дільничної комісії N602 зі скринькою і запропонували проголосувати. Я відмовився, бо цікаво було побувати на дільниці в день референдуму.
Цікавий випадок відбувся на одній з сєверодонецьких дільниць: жінка, що проголосувала достроково, благала комісію надати їй довідку, що вона проголосувала, бо директор її підприємства попередив, що звільнить робітників, які не проголосують. До речі, деякі дільничні комісії такі довідки, співчуваючи людям, надавали. Може є сенс закріпити таку практику в законі?
Ще один цікавий випадок з дострокового референдуму в вузах розповів мені студент Луганського педагогічного університету: він був зловлений деканом в коридорі інституту і відведений на дільницю для голосування, де йому без будь яких документів видали бюлетені, які він заповнив на колінах і кинув(без конверта!) в скриньку. А далі він вже спостерігав, як голосував інший студент. Виявилося, що в списку напроти прізвища цієї дівчини вже був розпис. Тому декан запропонувала їй проголосувати ще за кого-небудь. Член комісії видав бюлетень, студентка, заповнюючи той, що стосується депутатської недоторканості, викреслила (звичайно помилково) слово "Так". "Що ти наробила!" - закричала декан переляканій дівчині і попросила дати інший бюлетень, який вже був заповнений як треба.
Ефективний засіб залучення пенсіонерів до участі в референдумі винайшли в Лисичанську. З-6 квітня тут почали розносити пенсію, і разом з поштаркою ходили 2 гарні дівчини зі скринькою для голосувань. Дівчата були дуже дотепні, і коли хто з стариків вже надто починав лаятись, то пропонували висловитися проти референдуму - закреслити всі "Hі". До речі, про випадки, коли при достроковому голосуванні бюлетені не запечатувалися в конверти, а просто опускалися в скриньку, вперше мені розповіли в цьому місті, там було складено відповідний акт про порушення закону про референдум (активістами КПУ). Ще один випадок з дострокового голосування в Лисичанську: членам комісії відчинив семирічний хлопчик і сказав, що батьків немає вдома. "А ти не можеш розписатися за них?" - запитав дотепний член комісії.
В Рубіжному частина членів дільничних комісій взагалі не знала, що відбувалося дострокове голосування, і вони були вражені, коли дізналися, як багато людей вже проголосувало.
А ось члени сєверодонецьких дільничних комісій, що ходили зі скриньками по квартирах, отримали за це платню - по 25 коп. за кожного, хто проголосував. Гроші для цього винайшло місцеве відділення УСПП. Цікаве документальне підтвердження дострокового голосування саме за ініціативи членів комісій надрукувала газета "Сєверодонецькі вісті" в номері за 14 квітня 2000 р. у вигляді інтерв’ю з головою міської комісії С.Лєбє- дєвим: (матеріал приводиться на мові оригіналу) "HИКАКИХ ОПЛАТ!"
Корреспондент: "В городе распространяются слухи о том, что члены участковых избирательных комиссий ходят по домам ко всем жильцам и по тарифу 25 коп. собирают бюллетени для голосования. Правда ли это? Мы обратились к председателю городской избирательной комиссии по проведению Всеукраинского референдума С.И.Лебедеву за дополнительными разъяснени-ями:
С.Лебедев: "Согласно календарному плану проведения Всеукраинского референдума по народной инициативе, утвержденному Центральной избирательной комиссией, в период, когда списки поступили на ознакомление в участковые избирательные комиссии, и до 16 апреля допускается предварительное голосование при изменении места пребывания граждан, по болезни и другим причинам.
Предварительное голосование за 10 дней до проведения референдума очень удобно для участковых избирательных комиссий, потому как пропустить в день референдума всех избирателей, а их на участке в среднем более двух тысяч, объяснить механизм голосования, растолковать текст (он ведь на украинском языке) очень трудно. Поэтому члены комиссий ходят на дом к больным избирателям по предварительным звонкам - приглашениям и параллельно предлагают досрочно проголосовать другим жителям. Городская избирательная комиссия не имеет отношения ни к каким оплатам."
Найвищі результати з дострокового (і підсумкового відповідно) голосування отримані на сільських дільницях, лікарнях, учбових закладах, тощо. Наприклад, 708 дільниця - це Луганський технікум транспортного будівництва, має найвищий в Луганську результат - з 2440 виборців за списком достроково проголосували 2281. На дільниці 833 в гуртожитку медичного училища відповідно 456 та 390, на 810 дільниці в Луганському педагогічному університеті - 2085 та 1594. Закрита дільниця 317, що в лисичанській лікарні, дала 96% дострокового голосування.
За моїми даними, отриманими більш ніж з 150 дільниць, на Луганщині проголосувало достроково біля 50%: в Лисичанську це 45.7%, в Луганську - 51%, в Сєверодонецьку - 51.6%. Якщо зважити, що загальна кількість тих, хто проголосував, була трохи більше 80%, то можна вважати, що референдум 16 квітня тут взагалі не відбувся, бо на дільниці прийшло тільки 30% виборців. Невже ніхто не схоче оскаржити в суді цей факт? Треба зауважити, що такі великі результати дострокового голосування спробували приховати: ввечері 15 квітня в сєверодонецькій міській комісії був вивішений результат по достроковому голосуванню 51.6%, про цей рівень свідчили і вибіркові дані, зібрані нами зранку безпосередньо на міських дільницях. Але в 7-30 шістнадцятого головам дільничних комісій було заборонено надавати інформацію про дострокове голосування, а в міській комісії з’явилися інші данні - 24.8%. Hапередодні секретар обласної комісії запевняла мене, що інформація про 50% тих, хто проголосував в області - не відповідає дійсності.
Відзначу, що в області систематичний характер мали дії щодо зменшення кількості спостерігачів та обмеження їх можливостей. Так, Сєверодонецька міська рада відмовилась включити до складу комісій п’ятьох осіб, що були запропоновані міською організацією КПУ - на підставі того, що інші члени комісій заперечували проти їх включення, і це не зважаючи на те, що на сесію міської ради були подані відповідні заяви. В Лисичанську голова міської комісії за кілька днів до референдуму прийняв від міському КПУ заяву на спостерігачів на всі 59 дільниць, вочевидь вважаючи, що оформлено усе правильно (він навіть зробив і підписав їм копію). А 15 квітня, сміючись, розповів мені, що дав вказівку дільничним комісіям не пускати спостерігачів - комуністів на дільниці, бо вони не повідомили за 2 дні дільничні комісії, як того вимагає закон.
16 квітня виборчі дільниці Сєверодонецька цілий день були майже пусті, але виконкомом було доведено завдання досягти 80% участі. Тому члени комісії не сиділи на дільницях, а взявши скриньки, ходили по квартирах. Унікальний випадок трапився з пенсіонером Анатолієм Михайловичем Блудовим.
Він відпочивав вдома, коли в 14-15 годин в двері подзвонили. В коридорі він побачив двох дівчат зі скринькою, біля яких голосувала сусідка. Блудову також запропонували взяти бюлетені. - "Але я не хворий, і можу сам прийти до вас, - відповів Анатолій Михайлович. -Але ми хочемо зробити Вам зручніше, - була лагідна відповідь. Тоді Блудов запросив їх до себе і попросив показати документи. Посвідчень у дівчат не було, а скринька вибагливого виборця не переконала. Він, жартуючи, сказав, що заарештовує дівчат, і захлопнув двері. Разом вони майже 20 хвилин дзвонили на дільницю з проведення референдуму - до телефону ніхто не підходив. Нарешті трубку підняв черговий міліціонер, який через кілька хвилин прийшов і приніс посвідчення. Дівчата пішли далі по квартирах збирати голоси на підтримку референдуму, а до Блудова через деякий час прийшов слідчий Лисяк у супроводі майора міліції Чистопльотова та капітана Сиротіна - складати протокол. Ще через кілька хвилин до квартири увірвалися 2 бійця спецназу в бронежилетах та при зброї - мабуть, щоб спасати референдум.
І ще один цікавий випадок: вранці 16 квітня секретар сєверодонецької міської комісії H.Протопопова зателефонувала до Луганської обласної комісії і поцікавилась, коли і яку інформацію передавати. Їй відповіли, що це не її справа, і що міська влада знає, коли, куди і що надсилати.
Так що тепер я на 100 відсотків вірю пану Рябцю на слово - суттєвих порушень під час референдуму не було, і вільне волевиявлення народу України відбулося.
Сумно, але це не зовсім жарт: люди, що ходили із скриньками чи вимагали від підлеглих проголосувати достроково - в більшості не є кучмовцями та іншої політичної заангажованості не мають. Вони - з абсолютної більшості громадян нашої країни. Їх готовність приймати участь в тому, що відбулося - надзвичайно важливий результат цього референдуму. Суспільство до авторитаризму цілком готове!