MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Открытие недели: В ГДР недовольных облучали и опрыскивали

27.12.2000   
Е. Бовкун
Пропонуємо інформацію з серверу "Русская Германия" про раніше маловідомий вид зловживань "Штазі". Близькість правозахисного та екологічного рухів раптом висвітлюється в новому ракурсі. "Штазі" і КДБ були братами-близнюками. Так що, напевно і "контора глибокого буріння" використовувала радіоактивні препарати та матеріали, відповідні технології в боротьбі з дисидентами та контролі за ними. Треба запитати ветеранів правозахисного руху СРСР - може вони пригадають: чи не було якихось незрозумілих подій, що можуть бути пояснені у світлі цієї інформації? А спадкоємці КГБ в країнах колишнього СРСР і нині можуть використовувати ці технології, якщо суспільний контроль за ними є занадто слабким. А чи впевнені Ви у достатності нинішнього рівня такого контролю за спецслужбами з боку громадянського суспільства?

У зв’язку з цим особливо непокоїть перемога на виборах Володимира Путіна, що більш ніж тісно співробітничав із "Штазі" і мав за це нагороди.

Сергій Федоринчик, керівник інформцентру УЕА "Зелений світ"


Пытаясь перехитрить похитителей, догадливые скотоводы Дикого Запада метили своих быков, выжигая им на шкуре личное клеймо. Хитроумным ковбоям из Штази в ГДР пришла в голову другая идея - маркировать "диссидентов". Глядя на человека, как определишь, что он диссидент? На лице это не написано. Хорошо, если есть на него досье, но пользоваться им можно только при разработке конкретной личности. А как за нею уследить? Скрылся человек в толпе, ищи его! Вот тогда-то и вспомнили сотрудники Эриха Мильке из министерства безопасности про знаменитые "меченые атомы" и решили творчески переработать старую идею. Из-под земли достать можно любого гражданина, если сначала облучить его, а потом специальными приборами, напоминающими счетчик Гейгера, наблюдать за его передвижениями.

Специалисты берлинского ведомства Гаука, изучающие наследие Штази, натолкнулись на отчеты, где обстоятельно описывалось, как все это делалось. Надзирателей, естественно, не беспокоило, если поднадзорные умирали потом от рака, развивавшегося в результате радиоактивного облучения. Один из них, правозащитник Фукс, незадолго до смерти предположил, что его болезнь была искусственного происхождения, но большинство жертв об этом не догадывалось.

Облучающее устройство, утверждают бывшие диссиденты, было вмонтировано в рентгеновский аппарат, стоявший в городской тюрьме города Гера. Заключенных облучали при прохождении флюорографии незадолго перед тем, как "выпустить на свободу". Материально подтвердить эти подозрения, однако, пока не удалось.

Но многочисленные факты облучения противников режима и принадлежащих им вещей (книг, писем и автомобилей) считаются доказанными. Некоторым диссидентам агенты Штази незаметно прикалывали к одежде булавки, предварительно побывавшие в реакторе Центрального института ядерных исследований. Другим опрыскивали пальто и костюмы радиоактивной жидкостью. Таким же способом были помечены рукописи известного правозащитника Рудольфа Баро, что позволяло находить их в любых тайниках. Операции по ядерной маркировке инакомыслящих проводились от 30 до 50 раз в год.

 Поділитися