Як перемогти бюрократа

Свої кровні гроші зуміла вирвати з бюрократичної „чорної діри“ 17-річна дівчина після навчання на семінарах у Херсонському обласному Фонді милосердя та здоров’я. Діючи за її методикою, можна добитися в захисті своїх прав безмірно більшого .

Римма Бараненко проходила медичне обстеження. Лікар виписав їй направлення в лабораторію обласної лікарні. Там сказали: один аналіз коштує 16 гривень, інший — 18.

Римма спробувала пояснити, що з бабусею живуть на одну вчительську пенсію, що сама вона щойно закінчила школу і ще не заробляє, що 34 гривні для неї — астрономічна сума. Але завідуюча лабораторією мала свої аргументи: „Реактиви дорогі, у лікарні немає коштів, от і доводиться пацієнтам платити“.

Чого варто було „викроїти“ 34 гривні, можна уявити. Але гроші сплатили, і Риммі навіть зробили один аналіз. Другий пообіцяли зробити пізніше, коли з’являться реактиви.

Півроку Римма ходила і дзвонила в лабораторію, і щоразу виявлялося, що „треба почекати“. А навесні сказали: найближчим часом реактивів не буде, а коли з’являться — невідомо. Тим часом Римма знайшла ще одну лабораторію — платну. І проблем з реактивами там не було, але коштував аналіз не 18 гривень, а 24.

Здоров’я у дівчини погіршувалося, лікарі розводили руками: без діагнозу неможливо лікувати. Потрібен аналіз! Римма вирішила забрати гроші з першої лабораторії, докласти 6 гривень і зробити аналіз у платній лабораторії. Написала Римма заяву головному лікарю обласної лікарні: „Прошу вернуть деньги за анализ АТ-ТГ в сумме 18 грн., так как он не сделан. Копия чека прилагается“.

У приймальні секретарка взяла заяву, пішла з нею в кабінет головного лікаря, через хвильку повернулася і сповістила: шеф не прийме її заяву, а реактиви будуть у квітні.

На початку квітня всі працівники лабораторії дружно зібралися у відпустку, бо реактиви так і не з’явилися.

У 17 років важко зорієнтуватися, що робити в такій ситуації. Риммі пощастило: саме в цей час у клубі „Нова сім’я“, створеному Херсонським обласним Фондом милосердя та здоров’я, почалися семінари, на яких активісти і лідери громадських організацій вчилися, як грамотно захищати свої права і права ближнього.

„Нам довелося проводити таке навчання, через те що більшість людей, які до нас звертаються, не вміють навіть грамотно написати заяву, — розповіла голова виконавчого комітету Фонду Наталя Бімбірайте. — А багато хто вважає, що досить „прорватися“ у кабінет найвищого начальника, розповісти про свою біду, поплакати — і начальник відразу все владнає. На жаль, ні дітей, ні дорослих ніде не вчать, як правильно, грамотно користуватися своїми правами, як правильно скаржитися, у яких випадках до якого чиновника звертатися“.

Після навчання Римма написала нову заяву, у якій розповіла, наскільки погіршилося її здоров’я за ті півроку, поки вона чекала на обіцяний і оплачений аналіз. Описала почуття розгубленості, приниженості, страху перед майбутнім, які виникли у неї і призвели до депресії. Не забула вказати, що все це створювало серйозні перешкоди в навчанні (Римма – студентка факультету психології ХДПУ), заважало засвоювати професійні знання, ускладнювало спілкування.

У новій заяві Римма вказала також усі дати, коли зверталася у лабораторію і отримувала відмову.

Наприкінці дівчина попросила дати їй письмову відповідь впродовж 10 днів і назвала закони, які гарантують право на отримання письмової відповіді в цей термін: Закон України „Про звернення громадян“, Указ Президента „Про заходи по забезпеченню конституційних прав громадян на звернення“ від 19.03.97 р. Вона процитувала також ст. 40 Конституції України, де говориться: „Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, котрі зобов’язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк“.

Нову заяву Римма написала у двох примірниках: завжди треба мати копію заяви з відміткою, коли вона була подана, і підписом відповідальної особи, яка заяву прийняла. Тоді не страшно, якщо оригінал і загублять.

До нової заяви Римма приклала попередню, яку у неї не прийняли в квітні, — аби було видно, що звертається не перший раз. Сюди ж підколола копію чеку. Остання настанова, яку їй дали тренери правозахисних семінарів: менше витрачати часу на балачки — усі пояснення, відповіді і обіцянки — тільки в письмовій формі з підписом і печаткою.

Римма так і вчинила: віддала заяву секретарці, а на другому примірнику попросила поставити відмітку з датою надходження документу. Документ був прийнятий без зайвих слів, відмітка зроблена. 18 гривень Риммі повернули того ж дня!

Римма пройшла обстеження, курс лікування, позбулася хвороби, депресії і страху перед майбутнім, успішно склала сесію і перейшла на 2-й курс інституту. „Після навчання у клубі „Нова сім’я“ у мене повністю щез страх перед кабінетами начальників!“

За направленням Фонду милосердя та здоров’я Римма закінчила школу тренерів з практичного права для неповнолітніх в Українському Центрі „Дебати“ в Києві.

Тепер вона вчить школярів грамотно відстоювати свої права.

Такий от хеппі-енд у цієї історії.