Хто має розкривати застосування катувань?
27.12.2000
Не лише ці 5 міліціонерів, не лише в Ульяновську, не лише в Росії застосовували та застосовують методи «усиленного допроса». Просто вищезгаданий прецедент завдяки збігу обставин має шанс привернути увагу росіян і до проблеми катувань, і до «процентної» системи звітності.
В Україні, здавалося, подібну чи більшу увагу мав би привернути випадок Юрія Мозоли, замордованого на смерть у Львівському слідчому ізоляторі СБУ за підозрами у скоєнні серії вбивств, які потім пов’язали з «маньяком» Онопрієнком. Про Онопрієнка написано багато, а про те, як у державній установі державні службовці застосовували тортури та загубили безневинну людину — дуже мало.
В Житомирі знайшовся журналіст, який навіть організував збір підписів, щоб Онопрієнка «в порядке исключения» все ж таки розстріляти — навіть після скасування смертної кари! А ось про журналістів чи громадських діячів у Львові, які б намагалися посприяти доведенню справи Мозоли до логічного кінця в суді, я, на жаль, не знаю. (Можливо, що вони є, але завдання надто не просте). Проте з різних джерел, включно до доповідей «Міжнародної амністії», відомо, що у багатьох інших місцях України не один раз були випадки, за сюжетом схожі на дії ульяновських міліціонерів. Але мало що потрапляє в пресу. Звичайно, у сучасних умовах нашим співгромадянам, яким про подібні факти відомо, може бракувати хороброї громадянської позиції. Хто ж тебе самого захищатиме, якщо станеш розкривати такі зловживання? Але, поряд з слабкими силами окремих журналістів чи громадських організацій для ризикованих незалежних розслідувань окремих фактів можливих зловживань міліції, в державі є потужна Служба Безпеки України. І кадри там є для оперативно-розшукової діяльності, і відповідні повноваження. То хай би ж вони показали, що не даремно хліб їдять — якраз на випадках небезпечних зловживань з боку міліції! А тиша з боку цього відомства, також існуючого на бюджетні кошти, означає або те, що українська міліція працює зовсім добре, або те, що зловживання міліції есбеушників не хвилюють. Скоріше друге. То, може, за існуючих проблем з бюджетом народним депутатам варто було б трошки скоротити бюджетні витрати на цю службу? Принаймні, при зустрічах з депутатами і журналістам, і активістам неурядових організацій є смисл наполягати, щоб депутати використовували і бюджетні інструменти для того, щоб примусити структури виконавчої влади служити суспільству, а не лише своїм начальникам.
Коментар «ПЛ»: Згідно зі ст. 27 закону України «Про міліцію» нагляд за законністю діяльності міліції здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори. Такий же порядок нагляду існує і за дотриманням та застосуванням законів Службою безпеки України.
Харківська правозахисна група не перший рік займається справами про катування й жорстоке поводження. В одному з наступних чисел бюлетеню буде надруковано матеріали на цю дуже не просту тему.
В Україні, здавалося, подібну чи більшу увагу мав би привернути випадок Юрія Мозоли, замордованого на смерть у Львівському слідчому ізоляторі СБУ за підозрами у скоєнні серії вбивств, які потім пов’язали з «маньяком» Онопрієнком. Про Онопрієнка написано багато, а про те, як у державній установі державні службовці застосовували тортури та загубили безневинну людину — дуже мало.
В Житомирі знайшовся журналіст, який навіть організував збір підписів, щоб Онопрієнка «в порядке исключения» все ж таки розстріляти — навіть після скасування смертної кари! А ось про журналістів чи громадських діячів у Львові, які б намагалися посприяти доведенню справи Мозоли до логічного кінця в суді, я, на жаль, не знаю. (Можливо, що вони є, але завдання надто не просте). Проте з різних джерел, включно до доповідей «Міжнародної амністії», відомо, що у багатьох інших місцях України не один раз були випадки, за сюжетом схожі на дії ульяновських міліціонерів. Але мало що потрапляє в пресу. Звичайно, у сучасних умовах нашим співгромадянам, яким про подібні факти відомо, може бракувати хороброї громадянської позиції. Хто ж тебе самого захищатиме, якщо станеш розкривати такі зловживання? Але, поряд з слабкими силами окремих журналістів чи громадських організацій для ризикованих незалежних розслідувань окремих фактів можливих зловживань міліції, в державі є потужна Служба Безпеки України. І кадри там є для оперативно-розшукової діяльності, і відповідні повноваження. То хай би ж вони показали, що не даремно хліб їдять — якраз на випадках небезпечних зловживань з боку міліції! А тиша з боку цього відомства, також існуючого на бюджетні кошти, означає або те, що українська міліція працює зовсім добре, або те, що зловживання міліції есбеушників не хвилюють. Скоріше друге. То, може, за існуючих проблем з бюджетом народним депутатам варто було б трошки скоротити бюджетні витрати на цю службу? Принаймні, при зустрічах з депутатами і журналістам, і активістам неурядових організацій є смисл наполягати, щоб депутати використовували і бюджетні інструменти для того, щоб примусити структури виконавчої влади служити суспільству, а не лише своїм начальникам.
Коментар «ПЛ»: Згідно зі ст. 27 закону України «Про міліцію» нагляд за законністю діяльності міліції здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори. Такий же порядок нагляду існує і за дотриманням та застосуванням законів Службою безпеки України.
Харківська правозахисна група не перший рік займається справами про катування й жорстоке поводження. В одному з наступних чисел бюлетеню буде надруковано матеріали на цю дуже не просту тему.