MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

25, 100, 77 – Комітет із запобігання катуванням відвідав три сумнозвісні колонії

16.12.2020   
ХПГ-інформ
Комітет Ради Європи із запобігання катуванням та поганому поводженню в серпні відвідав три сумнозвісні українські колонії – Темнівську ВК № 100, Олексіївську ВК № 25 та Бердянську ВК № 77. «Ув’язнені дуже неохоче розмовляли з делегацією, імовірно боячись за власну безпеку, і багато хто з них не погоджувався на приватні розмови, голосно вигукуючи, що все нормально і немає про що говорити», – йдеться в доповіді про 77-му колонію.

Комітет Ради Європи із запобігання катуванням та поганому поводженню (КЗК) в серпні відвідав три сумнозвісні українські колонії – Темнівську ВК №100, Олексіївську ВК №25 та Бердянську ВК №77. Вчора було оприлюднено доповідь про ці моніторингові візити.

Делегації КЗК здійснюють інспекції, як правило, раз на чотири роки. Проте, якщо необхідно, Комітет може організувати додаткові позачергові («ad hoc») інспекції. Саме так, позачергово, Комітет відвідав колонії, до яких у правозахисників останнім часом було найбільше нарікань.

Метою моніторингових візитів була перевірка поводження із засудженими, а також вивчення дій слідчих органів стосовно скарг ув’язнених на жорстоке поводження з боку тюремного персоналу. Крім того, під час візиту до ВК №100 представники комітету хотіли побачити, в яких умовах перебувають довічно ув’язнені.

Зазначимо, Бердянську колонію №77 КЗК відвідав вперше. 

Загалом делегація була задоволена бажанням співпрацювати та відкритістю з боку українських органів влади та адміністрацій установ виконання покарань. «Однак у колоніях №77 та №100 багато ув’язнених, з якими спілкувалися представники делегації, висловили страх перед можливими репресіями (включаючи фізичне жорстоке поводження) з боку персоналу або ув’язнених, які допомагають персоналу, після того, як делегація піде», – йдеться у звіті. З огляду на «помітну атмосферу страху та залякування, яка панує в обох закладах», делегація вирішила не інформувати керівництво колоній №77 та №100 про отримані свідчення щодо недавнього жорстокого поводження, побоюючись, що це може призвести до репресій проти в’язнів.

Комітет рекомендує українській владі вжити у цих колоніях заходів, які гарантуватимуть, що жоден в’язень не зазнає помсти з боку співробітників або інших ув’язнених через розмову з делегацією, будь-які скарги на такі дії ефективно розслідуватимуться, а відповідальні особи будуть покарані.

Олексіївська виправна колонія №25

В Олексіївській колонії № 25 делегація отримала від ув’язнених низку свідчень про жорстоке поводження з боку співробітників установи протягом 2019 року: йдеться про побиття руками, ногами та гумовими кийками. Ймовірне насилля в основному відбувалося в адміністративних приміщеннях. Зрідка співробітникам колонії допомагали інші в’язні. «У кількох випадках ймовірне жорстоке поводження було таким серйозним, що може розглядатися як катування (наприклад, сильне побиття, заподіяння опіків сідниць, удушення за допомогою поліетиленового пакета тощо)», – зазначили члени делегації.

Так, наприклад, один із ув’язнених заявив, що наприкінці листопада 2019 року його вивели з ДІЗО до адміністративної будівлі і там жорстоко побили ногами та палицею по п’ятах. Працівники колонії душили чоловіка поліетиленовим пакетом, а потім прив’язали горілиць голим до металевого ліжка. У такому стані, за свідченням в’язня, він перебував шість днів. При цьому йому довелося мочитися і випорожнитися під себе. Медик, що входив до складу делегації, оглянув чоловіка і виявив і досі помітні сліди знущань: великі червонувато-коричневі плями на шкірі стегон та сідниць, рубці на гомілках. Більше того, як зазначають члени делегації, вони отримали свідчення ще кількох ув’язнених, яких було так само жорстоко покарано.

Засуджені розповіли членам КЗК, що у 2020 році ситуація в колонії поліпшилася. Це пов’язують зі зміною в керівництві установи. Втім, зазначають у Комітеті, очевидно, що практика здійснення психологічного тиску на ув’язнених (наприклад, для того, щоб вони не зверталися зі скаргами до сторонніх органів) нікуди не поділася, хоча загальна атмосфера страху відчувається не так гостро, як під час попереднього візиту Комітету в 2016 році.


Ред: Олексіївська виправна колонія № 25 (ОВК-25) – колонія середнього рівня безпеки для утримання чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний строк, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі, розташована у місті Харкову. ОВК-25 вважають зразково-показовою. Тут ідеальна чистота, зимовий сад, зоопарк, прибуткове виробництво. Втім, за свідченням людей, які відбували в цьому закладі покарання, це просто окозамилювання. Розповідають про побиття і навіть вбивства. Засуджених у колонії використовують як дешеву робочу силу, заробляючи на цьому великі гроші. На початку січня 2020 року адвокати ХПГ зафіксували в ОВК-25 чимало свідчень про тортури і нелюдське поводження: зґвалтування, побиття, понаднормову і безоплатну працю. Крім того, люди скаржилися, що адміністрація закладу через добровільних помічників постійно вимагає у засуджених гроші. Вночі 8 січня до колонії ввели групу швидкого реагування та територіальне воєнізоване формування для «попередження бунту». 11 січня ДБР розпочало слідство за фактом побиття ув’язнених під час обшуку в ОВК-25. 13 січня Генеральна прокуратура України відкрила провадження за фактом викритих ХПГ фактів катувань в ОВК-25. З початку року із заявами про скоєні в ОВК-25 злочини до ХПГ звернулося кілька десятків потерпілих. Адвокати ХПГ звернулися до ДБР та Офісу Генерального прокурора з клопотанням про забезпечення захисту засуджених, що є потерпілими у кримінальному провадженні щодо подій у колонії. На них постійно чинять психологічний та фізичний тиск, їм погрожують, їх залякують, б’ють.


Делегація не оминула увагою і події 8 січня, коли до колонії ввели групу швидкого реагування й побили багатьох засуджених. «На думку КЗК, до втручання підрозділів спеціального призначення слід звертатися лише у виняткових випадках, коли неодноразові спроби вирішити конкретні ситуації, що загрожують порядку у в’язниці, зазнають невдачі. Крім того, всі заплановані втручання таких підрозділів повинні відбуватися у присутності органу влади, який не залежить як від відповідних сил безпеки, так і від адміністрації в’язниці. Цей орган має спостерігати та згодом звітувати про проведення втручання. Необхідно також вести відеозапис усіх запланованих втручань, – зазначено у доповіді. – Деякі з в’язнів, опитаних делегацією, стверджували, що метою згаданого втручання було покарання тих, хто скаржився стороннім органам на жорстоке поводження та інші протиправні дії в установі. Комітет рекомендує українській владі вжити відповідних заходів для того, щоб ув’язнені, які подали скаргу, не зазнавали репресій».

Темнівська виправна колонія №100

Комітет запобігання катуванням отримав від ув’язнених кілька достовірних заяв про недавнє жорстоке поводження з боку персоналу виправної колонії №100 – побиття руками і ногами, кийками, викручування кінцівок, фізичні вправи до повного виснаження тощо. Деякі з ув’язнених скаржаться, що їм погрожували зґвалтуванням.


Ред.: Темнівська виправна колонія № 100 (ТВК-100) – кримінально-виконавча установа середнього рівня безпеки для тримання чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний термін, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі, розташована в селі Темнівка Харківського району Харківської області. Неодноразово повідомлялося про порушення прав ув’язнених у ТВК-100, безпідставне застосування до них спецзасобів, побиття спецназом. Засуджені різали собі жили, оголошували голодування. Європейський комітет із запобігання катуванням в опублікованих на початку 2015 року Попередніх зауваженнях щодо свого нового візиту до виправної колонії № 25 у вересні 2014 року, згадує і ТВК-100, зазначаючи, що в обох цих установах є «суттєва проблема у керівництві» і «має бути приділена особлива увага отриманим делегацією твердженням про жорстоке поводження із засудженими».


Один із в’язнів розповів, що після прибуття до колонії у квітні 2020 року три дні поспіль з ним жорстоко поводилися, поки він не погодився помити підлогу. У кабінеті оперативного офіцера чоловіка поклали на підлогу, на його спину сів співробітник колонії, а інші тягли вгору його руки і ноги. Схожих тортур зазнав принаймні ще один ув’язнений: на ньому сиділи, доки він не втратив свідомість.

Кілька ув’язнених розповіли делегації, що під час перебування на дільниці карантину та розподілу їх примусили годинами виконувати фізичні вправи (такі як віджимання та присідання). Метою цього, очевидно, був психологічний тиск на новоприбулих в’язнів та спроба домогтися їхньої покори.

Під час візиту до колонії № 100 у членів делегації склалося враження, що ув’язнені, які не завжди виконують розпорядження персоналу, мають значний ризик зазнати жорстокого поводження. Крім того, певна кількість ув’язнених зазначила, що вони бояться скаржитися на жорстоке поводження стороннім органам через погрози з боку адміністрації колонії. Комітет рекомендує регулярно нагадувати керівництву та персоналу цієї колонії про те, що будь-яка форма жорстокого поводження з ув’язненими, включаючи погрози, є неприйнятною і буде покарана. Персонал колонії має чітко розуміти, що будь-які погрози та залякування, які заважають ув’язненим подавати скарги, – неприпустимі.

В установі представники делегації зустрілися із засудженими до довічного ув’язнення. У доповіді відзначається, що на момент візиту близько 75% довічників вже не вимушені носити кайданки поза камерою. КЗК наголошує, що рутинні кайданки для ув’язнених є винятковим заходом, який має ґрунтуватися на індивідуальній оцінці ризику та регулярно переглядатися. Втім, делегація Комітету помітила, що довічники все ще піддаються певним анахронічним і принизливим практикам: їх змушують бігти коридором навприсідки або ходити з піднятими руками зігнувшись. Комітет закликає українську владу негайно покласти край такій практиці. У КЗК також стурбовані тим, що більшість засуджених, що відбувають довічне ув’язнення в колонії № 100, перебувають у своїх камерах 23 години на добу, а єдину годину для фізичних вправ на відкритому повітрі проводять у тісній кабінці. Комітет закликає українську владу розробити режим для цих в’язнів і дозволити контактувати з ув’язненими з інших камер.

Бердянська виправна колонія №77

За останні тридцять років члени Комітету запобігання катуванням вперше відвідали в’язницю, в якій така кількість ув’язнених відмовляється від розмови. КЗК наголошує, що у Бердянській ВК №77 серед засуджених панує атмосфера загального страху.

«Ув’язнені дуже неохоче розмовляли з делегацією, імовірно боячись за власну безпеку, і багато хто з них не погоджувався на приватні розмови, голосно вигукуючи, що все нормально і немає про що говорити», – йдеться в доповіді. Тим не менш, делегації вдалося зібрати достатньо інформації, щоб дійти висновку, що колонією керують за допомогою системи залякування та насильства. Для цього, поміж іншим, довелося поговорити з ув’язненими, які раніше відбували покарання у Бердянській колонії.


Ред: Бердянська виправна колонія № 77 (БВК-77) – колонія мінімального рівня безпеки для утримання чоловіків, які вперше вчинили кримінальні злочини незначної і середньої тяжкості, розташована у місті Бердянську Запорізької області. Заклад відомий як один з найжорстокіших у пенітенціарній системі України. Згадати хоча б звіряче побиття засуджених, що в 2015 році прибули етапом до БВК-77, ненадання їм медичної допомоги. Найбільше постраждав тоді Микола Молоков за те, що відмовився виходити з автозака і перерізав собі вени. Жодна посадова особа не понесла належної відповідальності, а Молоков був засуджений до 5 років позбавлення волі за ст. 392 ККУ («Дії, що дезорганізують роботу виправних установ»). У лютому 2015 року моніторами ХПГ підтверджено непропорційне застосування сили з боку адміністрації колонії, а також намагання адміністрації приховати факти жорстокого поводження із засудженими. Взимку минулого року повідомлялося про зґвалтування в БВК-77 воїна АТО, нагородженого орденом за мужність та іншими державними нагородами.


Складається враження, що колонією керує залізна рука. Тим не менш, швидко стає очевидним: хоча все відбувається під контролем керівництва, жорстоке поводження щодо ув’язнених провадить вибрана група інших в’язнів – з відома та мовчазної згоди адміністрації.

На основі зібраної делегацією інформації Комітет окреслив чітку схему, як поводяться у колонії з новоприбулими ув’язненими. Після прибуття та розміщення ув’язнених примушували прибирати територію. Тих, хто відмовлявся, били так звані «чергові в’язні»: непокірних роздягали і змушували лежати на підлозі, тим часом кілька «чергових» били їх по сідницях та п’ятах пластиковими трубами. Постраждалі розповідають і про іншу форму покарання: чоловіків примушували довго перебувати в положенні навприсядках із витягнутими вперед руками або ж присідати сотні разів. Крім того, є свідчення, згідно з якими в день прибуття в колонію ув’язненим було наказано запам’ятати правила внутрішнього розпорядку, а тих, хто не склав «іспит» наступного дня, могли побити «чергові в’язні». 

Комітет рекомендує українській владі провести негайне та всебічне розслідування на центральному рівні щодо того, як функціонує колонія №77. Керівництво та персонал цієї колонії мають чітко зрозуміти, що будь-який співробітник установи, який сам вчиняє насильство або сприяє жорстокому поводженню, буде нести відповідальність.

Комітет вже вкотре висловлює серйозні сумніви щодо практики працевлаштування обраних ув’язнених «черговими». Відповідальність за порядок і безпеку у в’язницях лежить на співробітниках виправних установ, і будь-яка часткова відмова від цієї відповідальності є неприпустимою. КЗК закликає українську владу вжити всіх необхідних заходів – у тому числі законодавчого характеру – для припинення цієї практики. 

В ході візиту делегація провела консультації з ДБР щодо дій, вжитих під час розслідування скарг на жорстоке поводження з ув’язненими в колоніях №25 та №77. Комітет із запобігання катуванням шкодує, що під час широкомасштабного розслідування деяких конкретних скарг в’язнів ВК №77 на жорстоке поводження та вимагання з боку персоналу та «чергових в’язнів» слідчий ухвалив рішення припинити кримінальне провадження стосовно співробітників колонії. Тому Комітет просить надати інформацію щодо конкретних кроків, які здійснило Державне бюро розслідувань щодо встановлення можливої участі персоналу колонії у вищезгаданих злочинах – шляхом підбурювання, дозволу або мовчазної згоди.

Що стосується медичних служб у відвіданих колоніях, делегація відзначила основні недоліки в процедурах реєстрації та повідомлення про травми. Комітет закликає українську владу забезпечити ув’язненим право на оперативні огляди медичних працівників (зокрема, після насильницького епізоду). Крім того у КЗК наголошують на необхідності отримання медичними працівниками в’язниць відповідної підготовки та чітких інструкцій щодо реєстрації та повідомлення про поранення, які спостерігаються у в’язнів. Крім того, зазначається в доповіді, треба забезпечити можливість проведення медичних оглядів таким чином, щоб ніхто з немедичного персоналу колонії не міг чути скарги ув’язненого.


Проєкт ЄС «Чинимо опір катуванням, жорстокому поводженню та безкарності в Україні»

 Поділитися