MENU

Подібні статті

Моніторинговий візит до ДУ «Покровська ВК № 17»38 місць несвободи за 4 місяці – висновки моніторів ХПГМоніторинговий візит до Снігурівської виправної колонії (№ 5) – спеціалізованої туберкульозної лікарніМоніторинговий візит до Дар’ївської виправної колонії № 10Моніторинговий візит до установи з невідомою назвоюМоніторинговий візит до Голопристанської виправної колонії № 7Моніторинговий візит до Північної виправної колонії № 90Моніторинговий візит до ДУ «Літинська виправна колонія № 123»Моніторинговий візит до ДУ «Стрижавська виправна колонія (№ 81)»Моніторинговий візит до Вінницької виправної колонії № 86Моніторинговий візит до ДУ «Диканівська виправна колонія № 12»Моніторинговий візит до Крижопільського виправного центру № 113Моніторинговий візит до ДУ «Вінницька установа виконання покарань № 1»Моніторинговий візит до ДУ «Ладижинська виправна колонія № 39»Моніторинговий візит до Могилів-Подільської виправної колонії № 114Моніторинговий візит до ДУ «Сокирянська виправна колонія (№ 67)»Моніторинговий візит до Дружелюбівського виправного центру № 1Моніторинговий візит до Вільнянської установи виконання покарань № 11Моніторинговий візит до ДУ «Софіївська виправна колонія № 55»Моніторинговий візит до ДУ «Оріхівська виправна колонія (№ 88)»

Моніторинговий візит до ДУ «Харківська виправна колонія № 43»

01.04.2021
Максим Ревякін, Таміла Беспала, Павло Шваб

І. Загальна інформація

18 березня 2021 року моніторингова група Харківської правозахисної групи у складі помічника народного депутату України Максима Ревякіна та двох журналістів – Таміли Беспалої та Павла Шваба – відвідали Державну установу «Харківська виправна колонія № 43». Ця колонія розташована в місті Харкові в районі ХТЗ (Індустріальний район). Установа є виправною колонією середнього рівня безпеки для чоловіків, засуджених на певний строк, які раніше відбували покарання. Планова наповненість колонії – 980 осіб, а на день візиту в колонії перебувало 790 засуджених. За штатним розписом у колонії передбачено 306 одиниць персоналу, а фактично заповнено 260.

Колонія розпочала свою роботу в 1943 році – відразу після відновлення радянської влади – як табір для військовополонених німецьких солдатів.

На вході до колонії моніторам провели температурний скринінґ та запропонували продезінфікувати руки.

ІІ. Їдальня

Їдальня розташована на першому поверсі двоповерхової будівлі. При вході до приміщення їдальні є бачки хлорного розчину, але на час візиту вони були порожні. Обідня зала простора, але на стінах біля вікон є пліснява. Є стенд інформаційного меню із релевантною інформацією про страви. Якраз під час моніторингу в їдальні засуджені обідали. На кухні проведений косметичний ремонт, проте відвідати кухню моніторам не вдалося, тому що в ній проводили прибирання. Окрім того монітори продегустували страви для засуджених. Продегустовані страви мали приємний запах та смак. В їдальні всього працює 20 осіб по дві зміни. Монітори поспілкувалися із засудженими, які працюють в їдальні. Ті повідомили, що працюють відповідно до робочого графіку й отримують заробітну плату в розмірі від 2000 до 4000 грн.

ІІІ. Медична частина

За словами завідувача Дрокіна Дениса Геннадійовича, медична частина установи забезпечена на 100 % всіма необхідними медикаментами, обладнанням та засобами профілактики вірусної інфекції COVID-19. Однак, згідно з Журналом медикаментів, які засудженим передають родичі, простежується, що бракує навіть бинтів, анальгіну та інших препаратів. Хотілося б звернути окрему увагу на таку ситуацію, оскільки очільники майже всіх медичних частин колоній України розповідають, що медикаментів вистачає, але Журнали переданих родичами засуджених медикаментів свідчать про протилежне.

Також завідувач медичної частини повідомив, що в колонії близько 60 % засуджених хворіють гепатитом.

На час візиту в стаціонарному відділенні перебували 6 осіб. Враховуючи загальну кількість засуджених (790 осіб), можна зробити висновок, що люди там або майже не хворіють (попри те, що більша частина засуджених має слабкий імунітет на тлі ВІЛ-інфекції [56 осіб] та гепатиту), або лікування, яке вони отримують, є неналежним.

Крім того, зі слів першого заступника начальника колонії, за весь період пандемії в колонії не захворів жоден засуджений, бо керівництво установи обрало позицію до працівників «якщо відчуваєш, що погано почуваєшся, то на роботу краще не виходь».

IV. Житлове відділення

Усі житлові відділення – блочного типу. У деяких з них виконано ремонт приміщень. У кімнатах тепло – температура сягає майже 20 °С. Моніторів здивувало, що в одній з кімнат, відповідно до графіку моніторингу температури приміщення, протягом 16 діб температура зберігалася на одному рівні – +18 °С, хоча температура зовнішнього повітря тими днями, відповідно до метеоданих, коливалась від -8 до +5 °С. Опалення в колонії централізоване.

Житлові кімнати оснащені необхідними меблями. В кімнати потрапляє достатньо денного світла. Туалет та душові є в кожній житловій кімнаті.

У деяких відділеннях є перенаселення. Через надмірне розміщення засуджених в одній кімнаті ліжка стоять впритул до туалетів, що, на думку моніторів, створює дискомфорт, незручності та принижує людську гідність.

У вільному доступі для засуджених у коридорі є бак із кип’яченою питною водою. Кімнати прийому їжі мебльовані та мають необхідне кухонне начиння – мікрохвильовка, електричний чайник, холодильник та інше. Щодо нещодавно дозволених мультиварок – у відвіданих моніторами відділеннях вони відсутні.

Окремо хочемо сказати про спеціальне житлове відділення № 13 для осіб, що перехворіли на туберкульоз. У відділенні – старий косметичний ремонт. У кімнаті прийому їжі над вікнами та в кутках кімнати стіни вкриті цвіллю. Для засуджених, що відбувають покарання в цьому відділені, є власна їдальня, обідня зала якої – невелика. У житлових кімнатах також видні сліди старих затоплень та сліди цвілі. Так само, як у всій колонії, у цьому відділенні є перенаселення. Окрім того, у деяких кімнатах вікна повністю закриті, тому денне світло у ці кімнати не потрапляє. Туалети застарілі та потребують ремонту. Роздільні стінки доволі невисокі, що порушує приватність. Пісуари не працюють.

V. Лазне-пральний комбінат

У пральню закуплені нові пральні машинки, але відремонтовані старі також ще використовують. Однак монітори помітили, що в прогулянкових двориках кожного житлового відділення висить та сохне одяг. Тому монітори вважають, що пральня або не справляється із навантаженням, або засуджені не бажають віддавати свій одяг для прання.

Приміщення лазні монітори не відвідали, тому що там милися засуджені, які щойно прибули до колонії.

Також є перукарня.

VI. Дозвілля

У колонії є бібліотека із художньою літературою. Також є юридична література із застарілими нормативно-правовими актами. Працює школа. Є комп’ютерний клас із доступом до Інтернету та навчальними програмами.

Є окрема кімната для телефонних розмов. Кожного дня здійснюється майже 250 телефонних дзвінків.

VII. Дисциплінарний ізолятор

На день візиту в дисциплінарному ізоляторі перебувало 5 осіб, у ПКТ – 1 особа. З початку року до дисциплінарного стягнення чи посиленого контролю притягувалися 24 особи й 7 осіб відповідно. Кількість засуджених, щодо яких адміністрація колонії зверталася до суду за статтею 391 Кримінального кодексу України – 4 особи.

Камери дисциплінарного ізолятору та посиленого контролю містяться в напівпідвальному приміщені. В приміщені ДІЗО та ПКТ виконаний ремонт. Камери відремонтовані, є рукомийник. Туалет відгороджений невисокою стінкою. Встановлені нові металопластикові вікна, але особи, що перебувають в дисциплінарному ізоляторі, не мають можливості їх самостійно відчинити.

У прогулянкових двориках минулого року виконано косметичний ремонт. Встановлено спортивне знаряддя та лави. Стіни розмальовані графіті.

Монітори поспілкувалися із особами, що перебували в дисциплінарному ізоляторі – на умови утримання ті не скаржилися.

VIII. Виробництво

Виробництво в колонії налагоджене надзвичайно потужно: працює металообробний та деревообробний цехи, виготовляють тротуарну плитку, є майстерня із виготовлення рибацького начиння та авторемонтна майстерня. Виготовляють також меблі, вироби із дерева, рушниковисушувачі, домовини, медичні халати, спортивні сумки та інше.

На виробництво, що розділено на 4 зони, працює 407 осіб. Усі засуджені працюють за строковими трудовими договорами, але оплата праці залежить від норми виробітку, що нівелює правову природу трудового договору. Деякі засуджені повідомили, що фактичний розмір заробітної плати становить 250 грн, а графік роботи – з 5:00 до 18:00. Також монітори виявили, що у відомості про отриману заробітну плату немає підписів.

Умови праці погані, окрім швейного цеху. Засуджені працюють без захисних окулярів та масок, а в цеху з виготовлення тротуарної плитки та сантехніки, де стоїть великий гул – без навушників.

 Поділитися