Права Людини в Україні

http://khpg.org/index.php?id=1559805689


06.06.2019 | Максим Ревякін

Весняний призов. Чи законна перевірка документів, виписування повісток на вулицях та затримання призовників працівниками військкоматів разом із поліцією?

Ілюстраційне зображення (infa.ua)
   

В Україні триває призов на строкову службу – весіння кампанія, яка триватиме до кінця червня. Однак військкомати часто вдаються до незаконних способів залучення військовозобов’язаних до служби. Зокрема, військові у цивільному разом з поліцією прямо на вулиці перевіряють документи з метою вручення повістки та затримують призовників.

Про такі випадки майже щодня пишуть ЗМІ та соціальні мережі. Це може бути викликано катастрофічним недобором строковиків за аналогією з осіннім призовом.

В усіх випадках, відомих із ЗМІ та соціальних мереж, ситуація схожа: працівники військкомату разом із поліцейськими перевіряють документи у людей призовного віку та на місці виписують їм повістки. Потім їх саджають в автівку і відвозять у військкомат.

Виходячи з такої негативної тенденції потрібно розібратись із законністю перевірки документів, виписування повісток та затримань працівниками військкоматів та поліцією.

Спочатку потрібно розібратися з порядком вручення повісток.

Повістки поділяються на два види:

1) Повістка, яка зобов’язує з’явитись для приписки до відповідного військкомату та проходження медичного огляду.

2) Повістки про виклик особи для проходження військової служби.

Як для першого, так і для другого виду повісток, п. 21 та п. 64 «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом», затвердженого постановою КМУ від 21.03.2002 р. № 352 (далі – Положення), визначаються такі способи вручення повісток:

• через житлово-експлуатаційні організації, домовласників;

• через виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, де немає військових комісаріатів;

• через керівників підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності.

Цей перелік є вичерпним, тому вручення повісток у громадському транспорті, біля станцій метро, на вулиці та в інший спосіб, не передбачений Положенням, – є незаконними.

До того ж, відповідно до п. 68 Положення в особових справах призовників повинен зберігатися корінець повістки з підписом призовника про те, що його попереджено про день і час явки у районний військовий комісаріат. Тобто повідомлення має бути вручене призовнику особисто. Тому виклики, наприклад, по телефону, поштою або підписання повістки іншими особами не повинно рахуватись належним врученням повістки.

Законність перевірки документів

Працівники військкомату не мають права зупиняти людей призовного віку у громадських місцях та просити документи для встановлення особи, тому часто вони залучають працівників поліції для вчинення таких дій.

У свою чергу поліцейські можуть вимагати пред’явити документи тільки у визначених Законом України «Про Національну поліцію» випадках».

Так, відповідно до ст. 32 цього Закону:

Поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках:

1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

3) якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;

4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;

5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.

В усіх інших випадках вимога працівників поліції, навіть якщо вони покажуть свої документи, буде незаконною.

Законності затримання військовозобов’язаних

Особу може бути затримано в рамках кримінального провадження або адміністративного провадження.

Відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України поліцейські можуть затримати особу виключно за рішенням суду або безпосередньо в момент вчинення правопорушення (ст. 207 Кримінально-процесуального кодексу України).

В рамках адміністративної справи стосовно військовозобов’язаного, який ухиляється від строкової служби, поліція може провести адміністративне затримання особи, але не більше, ніж на 3 години (ст. 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Адміністративне затримання може проводитись лише у виключних випадках (ст. 360 Кодексу України про адміністративні правопорушення)з метою:

• припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи;

• складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим;

• забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення.

Отже, для законності дій поліцейських в момент затримання військовозобов’язаного необхідне відкрите кримінальне провадження за ст. 335 (Ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу) Кримінального кодексу України або розпочате адміністративне провадження за ст. 210-211-6 КУпАП (Порушення військовозобов’язаними чи призовниками законодавства про військовий обов’язок і військову службу; Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію; Умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрата їх з необережності; Неявка на виклик у військовий комісаріат тощо), а також необхідною є обґрунтована підстава, передбачена законодавством для проведення затримання.

Відсутність провадження або підстави при затриманні призовника буде свідчити про наявність складів злочинів у діях поліцейського або поліцейських, передбачених ст. 365 (Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу) та ст. 371 (Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою) Кримінального кодексу України.

Якщо затримання було вчинено працівниками військкомату з мотивів доставлення призовника до військкомату, таке затримання у будь-якому випадку буде свідчити про наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 146 ККУ (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини) через відсутність у працівників військкоматів повноважень на затримання осіб.

Рекомендувати цей матеріал

коментарі