пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200523
31.08.2005 | Лариса Симонович

Досвід Програми «Гіппократ» на Рівненщині

Схожі повідомлення

Конституційна реформа 2004 року і права людини

Права людини в Україні - 2006. XXI. Основні проблеми порушення прав людини в торгівлі людьми

Аналіз деяких аспектів змін до Кримінально-виконавчого кодексу

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ УХВАЛА від 5 листопада 2003 року

22. ПРАВА ЖІНОК ТА ҐЕНДЕРНА ДИСКРИМІНАЦІЯ

Виклад фактів №13. Міжнародне гуманітарне право і права людини

Право на повагу до приватного життя відповідно до статті 8 Європейської Конвенції захисту прав людини та основних свобод

Проект Конституції України (2012) із постатейними коментарями

Концепція оновлення розділу ІІ Конституції України про права і свободи людини і громадянина

ПРОСЛУШИВАНИЕ ТЕЛЕФОНОВ В МЕЖДУНАРОДНОМ ПРАВЕ И ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВЕ ОДИННАДЦАТИ ЕВРОПЕЙСКИХ СТРАН(ВЕЛИКОБРИТАНИЯ, ГЕРМАНИЯ, ФИНЛЯНДИЯ, ФРАНЦИЯ, ШВЕЙЦАРИЯ, ШВЕЦИЯ, ВЕНГРИЯ, ПОЛЬША, РОССИЙСКАЯ ФЕДЕРАЦИЯ, РУМЫНИЯ, УКРАИНА)

   

В зв’язку з активним підняттям теми порушення прав пацієнтів у останніх номерах видання «Права людини» пропонуємо увазі читачів коротку інформацію про діяльність Програми «Гіппократ» на Рівненщині, хочемо поділитись своїми успіхами та невдачами, готові запропонувати свої пропозиції для поширення правозахисного руху і на територію Рівненщини, крім того запрошуємо до співпраці та обміну досвідом організації, діяльність яких спрямована на припинення порушення прав пацієнтів та медпрацівників.

В березні 2005 року Відділення Міжнародного благодійного фонду ім. Святої Ксенії Петербурзької в Рівненській області розробило та впровадило Програму «Гіппократ» – школа прав та обов’язків пацієнтів та медпрацівників».

Програма втілена у життя власними силами ініціативної групи, без будь-якої допомоги з боку державних чи інших органів і організацій. На сьогоднішній день до участі у Програмі залучено фахівців – юристів, лікарів із великим досвідом роботи, психологів, а також волонтерів.

Ми впевнені, що програма «Гіппократ» стане пілотним проектом, який стартував на Рівненщині і поступово пошириться на інші області України.

Метою Програми «Гіппократ» – школа прав та обов’язків пацієнтів та медпрацівників» є:

Підняття активності громадянського суспільства;

Зміна ставлення людини до своїх прав та обов’язків, виховання поняття відповідальності за стан свого здоров’я, батьків – за здоров’я дітей, керівника – за стан здоров’я підлеглих, держави – за стан здоров’я нації;

Допомога громадянам знати та вміти захищати свої права у державних медичних закладах, домагатися від керівників закладів охорони здоров’я чіткого визначення тієї частини медичних послуг, які відповідно до Конституції України (з врахуванням Рішень Конституційного Суду України) мають надаватись у державних медичних закладах безкоштовно та обґрунтування платних послуг у державних медичних закладах із детальною калькуляцією цін на дані медичні послуги;

Зміна точки зору населення і медиків про те, що джерелом наповнення гаманців медичного працівника є не гаманець пацієнта – і без того спустошений, а гідна оплата праці людей, які відповідають за найцінніший дар – здоров’я людини, з «гаманця» держави;

Сприяння активності руху медпрацівників за відстоювання честі та гідності, соціального захисту та поваги до людини в білому халаті, яка прийшла в медицину за покликом серця, і вимушена сьогодні існувати на межі бідності;

Через функціонування громадської приймальні «Гіппократ» надавати відповідні консультації щодо інстанцій, в які потрібно звертатися для вирішення певних проблем з обов’язковим контролем процесу розгляду та вирішення поданих пропозицій, заяв чи скарг.

На сьогоднішній день «Гіппократом» надано значну кількість безкоштовних усних і письмових консультацій медпрацівникам та пацієнтам з приводу їх звернень; підготовлено та надіслано низку листів (заяв, скарг, інформаційних запитів) на адреси органів державної влади, прокуратури та державних лікувальних закладів.

Серед питань, які порушувались «Гіппократом» у його зверненнях і листах є факти щодо порушення вимог трудового законодавства, яке полягало у безпідставному створенню кількарічних тимчасових штатів медпрацівників, і порушення умов примусового лікування пацієнтів у психіатричній лікарні, і про жахливі санітарно-побутові умови у деяких лікувальних закладах, і випадки переслідування медпрацівників, які не погоджуються із зловживаннями керівників медзакладів, і роботи лікарняних кас, і забезпечення громадянам права на отримання безкоштовної невідкладної медичної допомоги. Юрист «Гіппократа» сприяв захисту прав лікаря у судовому порядку, якого за незгоду із діями керівництва і активну громадянську позицію було піддано дисциплінарному стягненню і т.д.

Цікавим є той факт, що на запит «Гіппократа» про наявність, перелік та обґрунтування платних послуг у державних медичних закладах ВСІ лікувальні заклади надали відповідь: «..платних послуг не надаємо..».

Єдиним виключенням стали санітарно-епідеміологічні станції, які надають платні послуги на підставі затверджених Кабінетом Міністрів України тарифів (прейскурантів) та послуги анонімного кабінету при шкірно-венерологічному диспансері.

Виникає логічне запитання: а за що ж, на кожному кроці свого перебування у лікарні, пацієнти вимушені сплачувати гроші? Якщо це благодійна допомога, як часто стверджується, то чому вона має визначені розміри? Законодавець чітко зазначив: благодійність є добровільною і не передбачає отримання будь-якої послуги чи відшкодування за сплачену суму, розмір благодійних внесків не може регулюватись. Чому у різних лікарнях одного регіону за один і той же вид обстеження вимагається різна сума? Яким чином обліковуються та витрачаються ці «благодійні внески»?

Непоодиноким є також факт нехтування вимогами чинного законодавства, якими встановлено обов’язок посадових осіб надавати відповіді на звернення громадян та організацій. Із кількох медзакладів «Гіппократ» не отримав відповідей, хоча усі строки вже пройшли. Зараз готується звернення до органів прокуратури із зазначенням цих порушень та вимогою притягнути до відповідальності винних осіб.

Яскравими є історії лікарів, які прийшли у медицину за покликом душі і відмовляються виконувати явно злочинні розпорядження адміністрації щодо наполягання на сплаті «благодійних внесків» пацієнтами. Таких лікарів називають білими воронами та стверджують, що саме через них у лікарнях відсутні найнеобхідніші медикаменти та фінансове забезпечення. Вони зазнають утисків та переслідувань.

Але хіба ж це обов’язок людини у білому халаті займатись «вибиванням» грошей на потреби лікарні? Чому набрала широкого розголосу практика, коли медпрацівники за усною вказівкою головного лікаря чи адміністрації лікарні власними силами проводять поточний, а то й капітальний ремонт приміщень за особисті кошти? Невже мізерна (майже найнижча у країні) зарплата медпрацівника дозволяє йому добавити собі ще одну статтю витрат – «ремонт робочого місця та приміщення лікарні»?

Міністр охорони здоров’я України п. М. Поліщук стверджує, що це нормально, коли пацієнт вдячний лікареві, однак, на нашу думку, найвищою подякою для медпрацівника, який допомагає і лікує, а не просто заробляє гроші, повинно бути здоров’я пацієнта і гідна, належна оплата праці з боку держави. Чому лікар повинен заглядати у кишеню пацієнта, встановлюючи його платоспроможність у «безкоштовній» медицині?

Не можна не взяти до уваги також проблему, яка не врегульована ані на законодавчому рівні, ані на рівні галузевих нормативів. В Україні відсутнє чітке розмежування понять «медична допомога» і «медична послуга», «обов’язкове медичне обстеження» та «додаткове медичне обстеження». Що входить в обсяг невідкладної допомоги?

На відсутність такого розмежування і законодавчого визначення вказував і Конституційний Суд України в своїх рішеннях від 25.11.1998 року №15-рп/98 і 29.05.2002 року №10-рп/2002, однак, не зважаючи на обов’язковість цих рішень, жодним компетентним органом (ВРУ, КМУ, МОЗ, Держкомстат, Держкомстандарт і т.д.) не було належним чином врегульовано це питання.

Медики Рівненщини запровадили своє тлумачення терміну «медична послуга» – це прикладання фонендоскопу, датчика УЗД апарату, введення зонду, розтин шкіри під час операції, перемішування крові в пробірці і т.д.. Тобто є послуга, і вона надається «безкоштовно», а за всі компоненти і складові такої послуги необхідно розрахуватись, або, що також часто зустрічається – принести із собою.

В той же час медики жодним чином не обґрунтовують об’єму матеріалів чи медикаментів, які вимагають принести для проведення обстеження (операцій, пологів), їх практичній необхідності та доцільності таких об’ємів. Яскравим прикладом є ситуація, коли пацієнтові пропонують принести на малу операцію 60 (шістдесят!) метрів марлі.

Однак, «Гіппократ» виступає – за існування страхової медицини, лікарняних кас, платної медицини та, особливо, приватних медичних закладів (де чітко відомо, чому і кому платиш), однак із чіткою і прозорою схемою утворення тарифів, достатньо обґрунтованою калькуляцією вартості послуг.

Не зрозумілою є позиція держави, яка з одного боку створює надзвичайно тернистий шлях до легальної приватної медичної практики (складнощі із реєстрацією, отриманням ліцензії, значне податкове навантаження, велика кількість перевіряючих і контролюючих органів і т.д.), жодним чином не реагуючи на значні неоподатковані прибутки медпрацівників із кишень пацієнтів та їх родичів, а з іншого боку постійно говорить про ненадходження коштів до бюджету та відсутність коштів для належного фінансування державної медичної галузі.

«Гіппократ» виступає – за встановлення чіткого обсягу допомоги та обстежень, які повинні надавати безкоштовно будь-якому громадянинові, особливо у кризових ситуаціях, а всі додаткові послуги чи обстеження за його бажанням і відповідну плату.

На жаль, на сьогодні маємо більше запитань, аніж відповідей. І справа зовсім не в сумлінних медпрацівниках, які жевріють на зарплату, розмір якої нижчий від прожиткового мінімуму. Справа у свідомості всіх громадян, у ставленні до даної проблеми кожного, незалежно від його ролі у даній ситуації (лікар, пацієнт, державний службовець).

«Гіппократ» звертається до всіх, хто має небайдуже серце та прагне змінити існуючий стан речей у медицині із закликом: «Змінимо своє ставлення до медицини та забезпечимо гідною платнею людей у білих халатах!». Тоді ніхто не зможе обґрунтовувати свою вимогу оплачувати медичні послуги низькою зарплатою та відсутністю належного фінансування.

Серед цілей, яких планує досягнути «Гіппократ» це:

– доведення до широкого кола громадськості інформації про їх права як пацієнтів,

– роз’яснення обов’язку кожного слідкувати та дбати про своє здоров’я, сумлінно виконувати призначення лікарів,

– переконання медиків в тому, що необхідно вимагати від держави належного фінансування та гідної оплати праці на європейському рівні, ніж отримувати мізерну зарплату, щодня знаходитись на межі кримінально-караного діяння (мається на увазі і хабарництво, і отримання неоподатковуваних доходів, і ненадання допомоги через неплатоспроможність пацієнта, і т.д.) та обирати між благополуччям своєї сім’ї чи виконанням професійного обов’язку відповідно до законів.

Будемо раді листам однодумців та тих, хто прагне змінити нашу медицину. Заздалегідь вдячні також тим, хто не поділяє наші погляди і має іншу точку зору, адже конструктивна (обґрунтована та об’єктивна) критика лише допоможе нам та сприятиме, можливо, навіть кращому і оптимальному вирішенню існуючих проблем.

Із задоволенням розглянемо пропозиції щодо співпраці та спільному подоланню складностей у медицині, готові приєднатись до існуючих проектів, спрямованих на подолання схожих проблем.

В свою чергу «Гіппократ» із задоволенням поділиться своїм баченням необхідних змін та шляхів подолання кризи у медичній галузі України, а також запланованими проектами та заходами.

«Гіппократ» завжди належно оцінить і буде вдячний за будь-яку фінансову чи матеріальну допомогу, спрямовану на його адресу однодумцями чи благодійниками для виконання поставлених завдань, адже Програма розпочата на Рівненщині і спрямована на надання безкоштовної допомоги малозабезпеченим верствам населення.

Схожі повідомлення

Конституційна реформа 2004 року і права людини

Права людини в Україні - 2006. XXI. Основні проблеми порушення прав людини в торгівлі людьми

Аналіз деяких аспектів змін до Кримінально-виконавчого кодексу

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ УХВАЛА від 5 листопада 2003 року

22. ПРАВА ЖІНОК ТА ҐЕНДЕРНА ДИСКРИМІНАЦІЯ

Виклад фактів №13. Міжнародне гуманітарне право і права людини

Право на повагу до приватного життя відповідно до статті 8 Європейської Конвенції захисту прав людини та основних свобод

Проект Конституції України (2012) із постатейними коментарями

Концепція оновлення розділу ІІ Конституції України про права і свободи людини і громадянина

ПРОСЛУШИВАНИЕ ТЕЛЕФОНОВ В МЕЖДУНАРОДНОМ ПРАВЕ И ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВЕ ОДИННАДЦАТИ ЕВРОПЕЙСКИХ СТРАН(ВЕЛИКОБРИТАНИЯ, ГЕРМАНИЯ, ФИНЛЯНДИЯ, ФРАНЦИЯ, ШВЕЙЦАРИЯ, ШВЕЦИЯ, ВЕНГРИЯ, ПОЛЬША, РОССИЙСКАЯ ФЕДЕРАЦИЯ, РУМЫНИЯ, УКРАИНА)

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори