пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200717
27.06.2007

Бандитським способом за вас «вибрали» нелегітимного мера

Схожі повідомлення

Інтерв’ю з Мирославом Мариновичем

Виступ Мирослава Мариновича при врученні йому премії ім. Василя Стуса

Минюст не будет обжаловать решение по делу "Мирослава Гонгадзе против Украины"

Звернення Юрія Шухевича, Ігора Калинця, Мирослава Мариновича, Івана Вакарчука, Романа Іваничука, Тараса Возняка, Антіна Борковського, Звенислави Калинець, Наталії Іваничук

Потебенько має бути не нагородженим, а покараним – Мирослава Гонгадзе

Відкритий лист Д. В. Табачнику, віце-прем’єру з гуманітарних питань Уряду України

«Пукача не тільки не шукають, його покривають у вищих щаблях влади» – Мирослава Гонгадзе

Всесвіт за колючим дротом (про нову книгу Мирослава Мариновича)

ГПУ не змінюватиме складу слідчої групи у справі Ґонґадзе

Мирослава Гонгадзе: справа Георгія вплинула, впливає і вплине на вибори президента

   

18 червня 2007 року повністю підконтрольна Олегу Бондарю територіальна виборча комісія (ТВК), очолювана Ольгою Олійнич (довірена особа Бондаря на минулих виборах, яка прописалася в Ірпені за два дні до того, як стала головою ТВК), брутально сфаль­сифікувала результати волевиявлення виборців в Ірпені, а члени команди Бондаря ще до дня голосування не приховували, що переможець їм вже відомий.

Я бачила багато способів фальсифікації, але такого витонченого і цинічного «бєспределу», мабуть, Україна ще не знала. За ре­зультатами опитування, що проводилось під час голосування, я перемагала з досить великим відривом на більшості виборчих дільниць. Після обіду почали телефонувати стривожені спостерігачі та повідомляти, що кількість виборців, яка проголосували на певну годину за їх підрахунками та даними дільничної виборчої комісії (ДВК) значно відрізнялись одна від одної.

Що цікаво, спостерігачів від О. Бондаря на дільницях майже не було. Вони були йому не потрібні, оскільки на нього працювали більшість членів всіх дільничних комісій.

Списки виборців були сфальсифіковані. Дехто виявив пропи­саних у своїх квартирах чужих осіб, а багато людей просто не знайшли себе у списках і не змогли проголосувати. Навіть ті, кому принесли додому запрошення для голосування. Особливо це стосувалося людей, які підписалися за те, щоб висунути мене кандидатом у міські голови (я здала до ТВК понад 700 підписів), які були помічені у прихильності до інших рейтингових кандидатів або підчас так званого «опитування», яке ще до виборів робила команда Бондармера, обхо­дячи квартири, сказали, що голосуватимуть не за Бондаря.

Територіальна виборча комісія прийняла небачене в історії України за своїм цинізмом рішення, що спостерігачі не мають права наближатися до членів комісії ближче ніж на два метри як під час голосування, так і під час підрахунку голосів. Я подала до суду, і він заборонив виконувати це рішення, але на це мало хто зважав. На дільницях стали масово з’являтися підозрілі молоді люди. Члени комісії, озираючись, видавали їм бюлетені, проте з відстані двох мет­рів неможливо було побачити, чи дійсно ці «виборці» є у списках та взагалі прописані в Ірпені та селищах.

Багатьом платили по 50 гривень в обмін на те, що вони покажуть відзнятий в кабінці мобільним телефоном бюле гень з позначкою за Бондаря. Особливо це стосувалося Податкової Академії, де студенти групами з мобільними телефонами йшли голосувати, а потім крокували до факультету податкової міліції.

Депутатам Ірпінської міськради, які проголосували за мою відставку, ТВК своїм рішенням дозволила бути присут­німи на дільницях, і вони розподілили їх між собою, щоб слідкувати, аби переміг потрібний їм кандидат. За Законом депутати не мали права там знаходитись, і я виграла з цього приводу суд. Але більшість депутатів все одно зали­шалися на дільницях в якості наглядачів-церберів (більшість членів ДВК є залежними від ради працівниками бюд­жетної сфери або студентами).

Біля деяких дільниць у Коцюбинському бандитського вигляду молодики відверто казали знайомим їм молодим людям, щоб ті голосували заБондаря. У їх супроводі права рука Олега Бондаря Микола Чернявський підпорю мої ро-жував представникам преси розправою. Одна бандитська бригада сиділа в «Заїрі», інша знаходилася у Ворзелі. З ними був автомобіль з номерами Верховної Ради.

Серед бюлетенів, які комісія визнавала недійсними, маса таких, де явно видно, що людина проголосувала за мене. Натомість такі самі бюлетені за Олега Бондаря під сумнів не ставилися. Окрім нас, це зафіксував кореспондент газети «Вечерние вести». Якщо на кожній із 26 дільниць в середньому було б хоча б по 12 таких бюлетенів – це вже більше 293 голосів, які, за даними ТВК, відділяють мій результат від результату Олега Бондаря.

Та все це було квіточками у порівнянні з тим, що сталося на дільниці №5 в Будинку культури на БКЗ. Очевидно, , через пильних спостерігачів і журналістів комісія не змогла виконати поставлене перед нею завдання, а тому просто відмовилася (!) виймати бюлетені із виборчих скриньок та рахувати голоси.

Дані комісії та спостерігачів щодо вкинутих до скриньок бюлетенів сильно відрізнялися. І я впевнена, що вони про­сто не змогли кинути до скриньок ті бюлетені, за які вже розписалися в списках виборців.

Дві години 14 членів комісії не могли вирішити просту шкільну задачу: порахувати на калькуляторі загальну кіль­кість виборців, занесених до списків та тих, хто розписався за отримання бюлетеню. При спробі спостерігачів підійти та перевірити процес підрахунку члени ДВК лягали на списки, не дозволяючи туди заглядати. Звичайні зауваження ти посилання на норми Закону вони трактували як втручання в роботу комісії, хоча, як зазначив один із присутніх там журналістів, ніякої роботи він там не побачив – члени комісії просто сиділи і чогось чекали, періодично погрожуючи вигнати спостерігачів і журналістів. А тим, хто підійшов ближче ніж на два метри до столів членів комісії, офіційно ого­лосили попередження (за два попередження виганяють з дільниці).

Глибокої ночі на дільницю прибули члени територіальної виборчої комісії разом з командою Олега Бондаря, яка більше нагадувала персонажів із серіалу «Бригада». Ми зайшли слідом за ними, і просили членів ТВК вплинути на дільничну комісію, щоб та нарешті почала підрахунок Але все це нагадувало розмову німого з глухим – ніхто і не думав нічого робити.

Натомість на дільницю увірвався Олег Бондар, і голова дільничної комісії Бабенко Алла Володимирівна передала в Територіальну виборчу комісію чомусь через нього, а не через присутніх на дільниці членів ТВК заяву про те, що спостерігачі нібито перешкоджають проведенню підрахунку голосів, а тому на дільниці начебто неможливо встановити результати виборів. І вже о 8-й годині ранку результатом плідної співпраці ДВК №5, Бондаря та ТВК стала незаконна постанова ТВК. про визнання виборів на ДВК №5 недійсними. І знову її привіз на дільницю не член ТВК, а помічник Бондаря, мешканець Боярки Микола Чернявський, який з матюками, розштовхуючи всіх, хто стояв біля входу в дільницю, вламався в приміщення.

Територіальна виборча комісія так поспішала оголосити Бон­даря мером, що вночі з 17 на 18 червня встановила результати виборів, навіть не порахувавши голоси 840 ірпінчан, які про­голосували на дільниці №5. Таким чином, ТВК грубо порушила право на волевиявлення 840 виборців – мешканців району БКЗ, голоси яких не були враховані при встановленні результатів ви­борів. І не просто порушила! Різниця між кількістю виборців, які проголосували за Бондаря і за мене, навіть за даними бондармерівської ТВК, становить всього 293 голоси. І ця різниця повністю могла б бути перекритою на цій виборчій діль­ниці та змінити результат виборів. І щоб орієнтуватися, на якій дільниці і що саме потрібно зробити для перемоги пана Бондаря, замовлявся екзит-пол, коли на виході з дільниць виборців опитували, за кого вони проголосували.

Мабуть, саме з цих міркувань вони «по-безпредєлу» фактично перетворили на сміття ваш час, ваші переконання, ваш вибір. В тому числі і тих виборців, які проголосували за Бондаря. «Тьі что, не понимаешь? Зто все макулатура!», • сказав про заповнені вами бюлетені член територіальної виборчої комісії Олександр Карпенко.

Комітет виборців України оприлюднив цілу низку порушень під час проведення виборів Ірпінського міського голови. «Зважаючи на незначну різницю в кількості голосів, які отримали лідери виборчих перегонів (менше 300), Комітет виборців України вважає, що вище перераховані порушення могли вплинути на результат виборів міського голови Ірпеня. Тому КВУ вимагає ретельного розслідування всіх зафіксованих порушень», – говориться у висновку Комітету. – «Окрім того, під питанням залишається легітимність проведення позачергових» виборів міського голови Ірпеня, оскільки постанову про їх проведення Верховна Рада України прийняла 5 квітня, коли вже діяв Указ Пре­зидента про припинення повноважень Верховної Ради. І якщо прийняті в той період закони були пізніше переголосовані, то постанов ВР ця процедура не стосувалася, що теж може стати причиною визнання виборів недійсними.

«Вибори брудні, недійсні, зухвалі. Про це свідчить і те, що зранку тервиборчком похапцем об’явив перемож­ця, в той час, коли далеко не всі бюлетені були пораховані», – так прокоментував вибори Ірпінського міського голови відомий юрист, народний депутат України кількох скликань Володимир Стретович. – «Людей, які відкрито вислов­лювали свою підтримку Мирославі Свистович, вибілювали зі списків – вони прийшли голосувати, їх не виявилось в списку. Парадоксальні ситуації – в списку виборців є дружина, а чоловіка немає, бо він відкрито висловив свою підтримку одному з кандидатів».

«В цій ситуації не можна визнавати мером того, кого оголосив тервиборчком, а вибори такими, що відбулись демократично – 840 виборцям кидають у вічі, що вони ніхто, і голоси їхні не враховуються. Навіщо нам така де­мократія?», – зазначив В. Стретович.

Але не дивлячись на не пораховані 840 бюлетенів з БКЗ, не зважаючи на те, що я оскаржила результати виборів до суду, ТВК вже 18 червня проголосила Бондаря, в ніч з 18 на 19 надрукували позачерговий спецвипуск «Ірпінського вісника», який роздавався безкоштовно, де оприлюднили це рішення ТВК, а зранку 19 червня депутати зібралися на позачергову сесію, щоб Бондар встиг прийняти присягу.

Бандитський стиль пана Бондаря та його команди проявився Ще до початку голосування, коли голова Територіальної виборчої комісії Ольга Романівна Олійнич разом із комп’ютерницею вирішила вигнати з приміщення ТВК мою довірену особу, інтелігентну тиху жінку, тільки за те, що та задавала питання і фотографувала процес роботи комісії. Поки комп’ютерниця крутила їй за спиною руки, інша забрала з цих рук фотоапарат, щоб вийняти звідти і засвітити плівку. В результаті моїй довіреній особі були нанесені численні тілесні пошкодження та зламано палець.

Можна тільки уявити, що чекає Приірпіння з таким міським головою і такою його командою. Адже на виборах, які знаходяться хоча б під якимсь стороннім наглядом, вони ще дотримувались хоч якихось рамок пристойності, як вони

вважали. Що ж вони творитимуть, коли отримають всю повноту влади? Якими методами вони правитимуть і в що перетвориться Приірпіння?

Я добре знаю і Олега Бондаря, і тих, хто за ним стоїть. Прихід до влади в Ірпені цієї зграї буде трагедією для міста і селищ. Навіть часи Скаржинського, який підтримав Бондаря на цих виборах, здаватимуться раєм.

Тому я закликаю не лише тих, хто голосував за мене, а всіх, незалежно від того, кого б ви хотіли бачити міським головою, не визнавати нелегітимну владу Бондаря і Ко.

Я буду боротися до останнього і не віддам наше з вами Приірпіння в руки бандитам. І в цьому сподіваюся на вашу підтримку. Хто, як не ми самі, повинні навести лад у нашій з вами хаті.

Щиро ваша, Мирослава Свистович

Схожі повідомлення

Інтерв’ю з Мирославом Мариновичем

Виступ Мирослава Мариновича при врученні йому премії ім. Василя Стуса

Минюст не будет обжаловать решение по делу "Мирослава Гонгадзе против Украины"

Звернення Юрія Шухевича, Ігора Калинця, Мирослава Мариновича, Івана Вакарчука, Романа Іваничука, Тараса Возняка, Антіна Борковського, Звенислави Калинець, Наталії Іваничук

Потебенько має бути не нагородженим, а покараним – Мирослава Гонгадзе

Відкритий лист Д. В. Табачнику, віце-прем’єру з гуманітарних питань Уряду України

«Пукача не тільки не шукають, його покривають у вищих щаблях влади» – Мирослава Гонгадзе

Всесвіт за колючим дротом (про нову книгу Мирослава Мариновича)

ГПУ не змінюватиме складу слідчої групи у справі Ґонґадзе

Мирослава Гонгадзе: справа Георгія вплинула, впливає і вплине на вибори президента

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори