пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
06.10.2013 | Степан Терновий

Персональні дані українців стали не тільки товаром, але й зброєю у кланових "розборках"

   

Цих подій було дві.

Перша,- це "рекомендація" МВС, спрямована до "Укрзалізниці" про нагальну необхідність вказувати у проїзних документах паспортні дані пасажира.

Друга,-- це детективна історія навколо Державного підприємства "Інформаційний центр" (Держінформюст), яке керує 26 реєстрами, які охоплюють всі сфери життєдіяльності громадян та юридичних осіб.

З першою подією все доволі зрозуміло: МВС руками "Укрзалізниці" прагне створити собі зручний інструмент для "роботи". Властиво, що обґрунтуванням необхідності міліціонери називають боротьбу з тероризмом та "позитивний" досвід Росії та Білорусі,- зразкових демократичних країн. Правозахисники та опозиційні політики рішуче проти запозичення "передового досвіду", адже прекрасно розуміють, що не про запобігання терору дбають "правоохоронці".

Історія ж друга віддзеркалює чи не всі основні вади нашого сьогодення. Від правового нігілізму до тотальної корупції. Нагадаємо, що у липні 2013 року з’явилися повідомлення про те, що паспортні дані українців пішли "на золото", і будь хто охочій зробити незаконну оборудку, за скромні гроші, може отримати для цього будь яку кількість паспортних даних, включно з ксерокопіями. Нині ж, коли протягом кількох днів державні реєстри були недоступні, а доля даних, що знаходяться в тих реєстрах незрозумілою, постало питання: а чи здатна, в загалі, наша держава виконати Закон "Про захист персональних даних"? Здатна,- це і може, і хоче. Бо як не допустити оприлюднення публічної інформації, що стосується депутатів, чиновників, розпорядження бюджетними коштами, державним та комунальним майном,- так тут Закон "Про захист персональних даних" стає щитом. А щоби припинити торгівлю персональними даними,- так він і не працює.

Отже, 1 жовтня 2013 року багато хто з українців не зміг скористатись нотаріальними послугами тому, що зв’язок з низкою державних реєстрів зник, і коли він відновиться ніхто з відповідальних осіб не міг сказати напевно. Була розповсюджена інформація про злам системи, потім інформація про рейдерське захоплення Держінформюсту, і тільки 4 жовтня СБУ офіційно заявила, що до персональних дані, що знаходяться в реєстрах, якими керує Держінформюст ніхто сторонній доступу не мав, себто "на золото" вони не підуть. Про причини подій навколо і в середини Держінформюсту написано багато. Лейтмотивом публікацій у ЗМІ є версія про те, певні клани та певні особи не поділили бюджетні, на які існує (і які, м’яко кажучи, недобросовісно витрачає) Держінформюст. Ця версія є цілком ймовірною з огляду на недавні зміни у керівництві Міністерства юстиції. Але "пересічного українця" кланові "розборки" не обходять. Його непокоїть і лякає перспектива втратити своє скромне майно, або "заборгувати" астрономічну суму через те, що або хакери дані реєстру "підрихтували", або якісь рейдери Держінформюст з усіма реєстрами захопили та дані знищили, або ж якісь шахраї за копіями його документів обдурили якийсь банк...

Поновлення доступу до реєстрів, запевнення СБУ в цілісності реєстрів, звичайно, так сяк вгамувало пристрасті. Але гіркий осад ця історія залишила. Держава вкотре продемонструвала своє нехтування фундаментальними правами людини та свою повну перед громадянами безвідповідальність.

Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль