Коментар до Указу Президента України щодо Концепції реформування Державної кримінально-виконавчої служби України

Видання Указу Президента № 401/2008 від 25 квітня «Про Концепцію реформування Державної кримінально-виконавчої служби України» відзначено низкою характерних та небезпечних для суспільства особливостей, притаманних стилю сучасного керівництва кримінально-виконавчою системою. По-перше, попри задекларовану у Концепції необхідність впровадження «дієвих механізмів громадського контролю» сама концепція підготовлена та представлена Президенту на затвердження не тільки без належного та передбаченого законодавством громадського обговорення, але й навіть без реального фахового обговорення та розгляду у Національній комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права. Тобто, у документі містяться «правильні слова», а реальні дії при її підготовці повністю цим деклараціям суперечать. Це зауваження стосується й задекларованим у Концепції принципам «підзвітності, прозорості, передбачуваності». Натомість прийняття цієї Концепції поспіхом, всупереч численним застереженням фахівців про її суттєві вади та недосконалість» – це є надто специфічний взірець «прозорості». Ще одним надто важливим моментом у Концепції є повна відсутність згадки про майбутню підпорядкованість системи. Рада Європи щороку нагадує про необхідність завершення переведення системи до Мін’юсту, керівництво відомства чинить шалений опір виконанню країною міжнародних зобов’язань. З дивних причин Президент, ставлячи свій підпис під Указом про схвалення стратегічного та важливого документу, чомусь «не помітив» такої серйозної вади Концепції. То ж й у шанованого гаранта Конституції слова про європейській вибір іноді не співпадають з практичними діями по забезпеченню реалізації такого вибору. «Тюремний портал» планує найближчим часом розмістити думки експертів щодо змісту Концепції, але вже сама процедури її підготовки потайки від громадськості. та прийняття без належного фахового обговорення породжує надто тривожні передчуття щодо реального втілення положень цього документу у життя.