Життя шукачів притулку в Україні під загрозою?

Від 25 серпня 2009 року Державна прикордонна служба України запровадила у пунктах пропуску вибірковий контроль за наявністю в іноземців та осіб без громадянства з низки країн достатнього фінансового забезпечення для перебування в Україні. Відповідний наказ №519 виданий Держкордонслужбою 14 липня 2009 р. Вже 2 вересня цього року шістьох громадян Демократичної республіки Конго було вислано з України до країни походження.
За повідомленнями засобів масової інформації, це було зроблено на основі нових правил. За повідомленнями, поміж висланими був щонайменше один потенційний шукач притулку — але до нього так і не допустили представника УВКБ ООН.
Нові правила сприяють порушенню прав біженців і шукачів притулку, а також ведуть до порушення принципу «невидворення» (non-refoulement).
За новими правилами, іноземні громадяни 90-та країн, а також особи без громадянства, які живуть у цих країнах, у випадку в’їзду до України або транзитного проїзду, повинні мати при собі кошти у двадцятикратному розмірі від прожиткового мінімуму, встановленого в Україні. Розрахунок на покриття видатків на період від 1 до 30 днів, незалежно від терміну перебування, складає 12 тис. 620 гривень (понад $1600). Особа, яка в’їжджає, має підтвердити цю суму шляхом пред’явлення на вимогу готівки бо банківської карти. В останньому випадку необхідно надати виписку з рахунку за останні три дні. Якщо особа не може підтвердити свого фінансового забезпечення, їй виносять постанову про відмову в пропуску через державний кордон України.
Цей порядок, з офіційним роз’ясненням, вводять з метою протидії незаконній міграції з країн з міграційним ризиком, громадяни яких використовують Україну як транзитний пункт на шляху до країн Західної Європи.
До переліку країн, громадян яких можуть піддати контролю, увійшли 5 країн пострадянського простору (Киргизстан, Молдова, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан) і 85 країн Африки, Азії та Близького Сходу.
Аспекти ухваленого рішення, що викликають занепокоєння:
1) Не до кінця зрозумілими залишаються принципи, згідно з якими формували перелік країн, громадяни яких відтепер перебувають на «особливому» становищі на момент прибуття на кордон України. Те, наскільки відбір цих країн є політичним кроком, продемонструвало виведення зі вказаного переліку Молдови — незабаром після початку дії наказу. Причиною стало те, що влада цієї країни потурбувався про усунення заходу, який дискримінував її громадян — і ніяка «потреба у боротьбі з нелегальною міграцією» не завадила цьому.
2) Незрозумілим залишається відповідь на питання, за якими критеріями було визначено суму в розмірі 20 мінімальних зарплат як достатню для перетину кордону. Далеко не всі громадяни України, повертаючись додому з-за кордону, можуть довести наявність таких коштів. Ті, хто ухвалював подібне рішення, недвозначно вказали: прожити в Україні можна лише на суму, яка перевищує офіційно визнаний мінімум у багато разів.
3) Те саме стосується місяця як мінімального терміну, протягом якого особа, яка в’їжджає до України, повинна мати можливість забезпечувати себе — навіть якщо вона в’їжджає лише на кілька днів чи на тиждень.
4) Крім цього, Наказ №519, виданий Держкордонслужбою, нічого не каже про виключення з переліку тих, кого можна піддавати перевірці, таких категорій осіб, як шукачі притулку чи біженці. З тих, кого перевіряти обов’язково, виключено іноземних студентів, які навчаються в Україні; особи, які мають українську реєстрацію, і ще кілька груп. Осіб, які шукають в Україні притулку, можуть піддати такій перевірці — і якщо вони не матимуть достатніх коштів, не допустять в Україну. Що, за повідомленням засобів масової інформації, і сталося у перші ж дні по запровадженню цих правил.
Подібні заходи — довільні й малообґрунтовані — мають дискримінаційний характер. Вони є родючим ґрунтом для корупції та нелегальних схем перетину кордону України для тих, хто ще вчора цілком міг в’їхати без порушення закону.
2 вересня 2009 року УВКБ ООН оприлюднило звернення до уряду України, в якому йдеться про те, що фінансові вимоги не мають зачіпати доступ до процедури надання притулку і порушувати принцип «невидворення», передбачений Конвенцією ООН про статус біженців 1951 року. Україна ратифікувала цю міжнародну угоду 2002 року без будь-яких застережень. УВКБ ООН підкреслює, що нові вимоги Державної прикордонної служби України можуть виявитися причиною невиконання Україною зобов’язань відповідно до Женевської Конвенції, також низки інших міжнародних угод.
Асоціація «Права людини у Центральній Азії» та проект «Без кордонів» Центру «Соціальна Дія» закликають уряд України:
- роз’яснити, на яких підставах було визначено суму необхідного мінімуму коштів та часового обмеження у місяць;
- роз’яснити, за яким принципом формувався перелік 90 країн, від громадян яких вимагають виконання даних вимог, - і як вибіркове ставлення до іноземців відповідає принципам не-дискримінації;
- роз’яснити, чи готова українська влада до можливих кроків іноземних урядів у відповідь.
У сфері захисту біженців і шукачів притулку, ми закликаємо:
- забезпечити доступ шукачів притулку до національної процедури у випадку, коли про прохання про надання статусу біженця заявлено при перетині кордону;
- забезпечити безперешкодний доступ представників УВКБ ООН до тих осіб, затриманих на державному кордоні, які просять про надння статусу біженця в Україні;
- надати роз’яснення щодо застосування нових правил до шукачів притулку і біженців.
Крім цього, наказ №519 Держкордонслужби України, створює умови для «refoulement» - повернення шукачів притулку до країни походження, де їх можуть піддати переслідуванням і катуванням. У зв’язку з цим, закликаємо також Спеціального доповідача ООН з питань катувань та Спеціального доповідача ООН з прав людини та протидії тероризму.
Автор : Ірина Федорович