MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Закрита зона?

23.07.2010   
ХПГ-інформ
Опівночі з 22 на 23 липня в Брянську з потяга, який ішов на Москву, російські прикордонники зняли і спровадили назад в Україну Василя Овсієнка – його прізвище виявилося у списку осіб, яким заборонено в’їзд у Російську Федерацію.

Опівночі з 22 на 23 липня в Брянську з потяга № 42, який ішов на Москву, російські прикордонники зняли і спровадили назад в Україну Василя ОВСІЄНКА, координатора програм Харківської правозахисної групи, колишнього в’язня сумління, який відсидів в радянських таборах і тюрмах понад 13 років. Його прізвище виявилося у списку осіб, яким заборонено в’їзд у Російську Федерацію.

В. Овсієнко їхав у с. Кучино Пермської області, у Музей історії політичних репресій і тоталітаризму, який з 1995 року діє в приміщенні колонії особливого та суворого режиму ВС-389/36. Там він перебував у 1981–87 рр., там загинув Василь Стус, там каралися Олекса Тихий, Юрій Литвин, Валерій Марченко, Левко Лук’яненко, Михайло Горинь, Іван Кандиба, Іван Сокульський, Іван Гель та інші українські правозахисники.

У музеї, який тепер називають «Пермь-36», Овсієнко бував кілька разів (востаннє 2005 року), він є членом його Ради. Цього разу директор Музею Віктор Олександрович Шмиров запросив його до участі в Міжнародному громадянському форумі «Пилорама-2010» (сцена для виступів митців розміщена прямо в зоні на пилорамі – тому така назва). Мав намір взяти участь у дискусіях «Распад СССР. Плюсы и минусы», «Трагедия русской деревни», «Незавершенная история», «Какая нам нужна правозащита?», «Мир несвободы и культура». Віз для Музею книжки колишніх в’язнів Кучино, рушник, щоб пов’язати його на хресті, що стоїть на могилах в’язнів.

Ймовірно, що російські спецслужби відстежують публікації українських правозахисників і знаходять у них небажані для путінської «демократії» речі, наприклад, у статті «Актуальні цитати».

Про музей «Пермь-36» див. статтю Василя Овсієнка «Музей у Кучино – совість Росії».

 Поділитися