В'язень Коростенської виправної колонії №71 Володимир Рубченко хворіє на рак гайморової пазухи: на його обличчі за кілька місяців виросла величезна пухлина. В установі виконання покарань його майже не лікували, а у звільненні за станом здоров’я відмовив суд. ЄСПЛ закликав Уряд України забезпечити чоловіку лікування згідно медичних протоколів.
Нагадаємо, про тяжкий стан Володимира Рубченка дізналися члени моніторингової групи, які 20 червня здійснили візит без попередження до державної установи «Коростенська виправна колонія (№71)». Виявилося, що Рубченко восени 2020 року був засуджений вироком Бердичівського міськрайонного суду до 4 років позбавлення волі умовно, але не виконав умов випробувального терміну. Тому в січні цього року Бердичівський суд направив Рубченка для відбуття покарання в пенітенціарну установу закритого типу. Ще в СІЗО у Володимира почався флюс, який швидко переріс у смертельний діагноз.
5 липня Коростенський міськрайонний суд Житомирської області відмовив Володимиру Рубченку в клопотанні про звільнення за станом здоров'я: суддя не отримав висновку лікарської комісії, а діагнозу онколога для нього було недостатньо. Медична частина колонії не встигла подати документи до лікарської комісії, незважаючи на те, що страшний діагноз було встановлено ще на початку березня.
Вже за два дні після того, як історія набула розголосу, Володимира Рубченка у супроводі лікаря перевезли до Стрижавської багатопрофільної лікарні. Третього серпня відбулося засідання лікарської комісії. А вже наступного дня всі необхідні матеріали передали до Вінницького суду. На жаль, засідання суду призначили на дату аж через три тижні.
— Судячи із записів у медичній картці засудженого, хворий на четверту стадію раку Рубченко отримував перед відправленням до лікарні лише так зване симптоматичне лікування: умовно кажучи, до пухлини прикладали аплікації, — розповідає керівник Центру стратегічного захисту ХПГ Геннадій Токарев. — Це не має нічого спільного з лікуванням онкологічного захворювання — хіміотерапії, радіологічної терапії. Тому ЄСПЛ і застосував Правило 39.
Правило 39 Регламенту ЄСПЛ закріплює можливість звертатися із заявою про застосування термінових заходів реагування на порушення прав людини. Його, зокрема, застосовують у випадках, коли є реальна загроза життю та здоров’ю людини.
Експерти Харківської правозахисної групи дослідили майже півтори тисячі ухвал суду щодо звільнення від відбування покарання у зв'язку із хворобою за останні п'ять з половиною років. У 82% від усіх випадків суддя погоджувався з позицією прокурора. Одним із напрямків дослідження став аналіз використання судами посилань на окремі нормативно-правові акти та обставини справи. Результати дослідження вказують на високий процент використання судами актів, які не мають зобов’язальної сили або вже вкрай застарілі (Постанова ПВСУ № 8 була прийнята маже півсторіччя тому). Натомість, суди при розгляді заяв про звільнення засуджених від покарання за хворобою не дуже охоче застосовують практику ЄСПЛ — посилання на правову позицію є лише у 5,57% від усіх досліджених ухвал.
