Нова хвиля мобілізації може торкнутися жителів тимчасово окупованого Півдня України

У Росії планують розпочати нову хвилю мобілізації, яка може стосуватися жителів тимчасово окупованого Півдня України.

Про це 2 січня повідомили у Центрі національного спротиву при силах Спецоперацій ЗСУ.

У ЦНС відзначили, що попри заяви вищого керівництва Російської Федерації “ворог не припиняє ‘часткову мобілізацію’, яка насправді є масштабною й не має винятків”, і розповіли про ймовірні плани Кремля.

За інформацією ЦНС, на початку 2023 року росіяни планують мобілізувати громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях у південних регіонах.

Наразі російські пропагандисти готують підґрунтя для закриття кордонів РФ й подальшої ізоляції країни, вважають у ЦНС. При цьому закриття кордонів супроводжуватиметься посиленням мобілізаційних заходів. Зокрема, окупаційна влада планує мобілізувати жителів тимчасово окупованих територій України, які отримали російські паспорти.

З огляду на вищезазначене у Центрі національного спротиву закликали українців, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, ігнорувати російську паспортизацію й за можливості виїздити з підконтрольних Росії територій, аби уникнути незаконної мобілізації.

Нагадаємо, що 19 жовтня 2022 року Президент РФ Володимир Путін підписав указ про так зване “запровадження воєнного стану” на тимчасово окупованих територіях України: у самопроголошених псевдореспубліках “ДНР” і “ЛНР” та на тимчасово окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей.

Раніше українська влада неодноразово підтверджувала проведення незаконної мобілізації на тимчасово окупованих територіях. Так, депутат Херсонської облради Сергій Хлань розповідав, що “у тимчасово окупованому Генічеську, який росіяни зробили ‘центром’ області, фактично проходить прихована мобілізація”. За інформацією посадовця, самопроголошена влада набирала охочих служити в лавах окупаційної поліції. Нібито йшлося лише про охорону міста, за яку російські загарбники обіцяли прийнятну заробітну платню та гідні умови праці. Натомість людей відправляли чергувати на ворожих блокпостах і супроводжувати переміщення російської збройної техніки.

За даними Центру національного спротиву, прихована мобілізація відбувалась і в тимчасово окупованому Криму. Оскільки кримчани відмовлялися вступати до лав окупаційних військ, росіяни намагалися всіляко рекламувати службу в російській армії. Зокрема, обіцяли виділення земельної ділянки тим, хто згодиться воювати проти України.

Інформацію про проведення заходів прихованої мобілізації на тимчасово окупованій території АР Крим підтверджували й у Генеральному штабі ЗСУ. Так, у фейсбук-дописі від 21 листопада пресслужба Генштабу повідомляла, що задля виконання кількісних показників незаконної мобілізації “з 21 листопада 2022 року представники так званих військових комісаріатів та поліції на зазначеній тимчасово окупованій території розпочали вручення повісток під підпис”.

Крім того, 31 грудня 2022 року Генеральний штаб ЗСУ сповістив про те, що російські військовослужбовці посилили адміністративно-поліцейський режим на період проведення новорічних свят в окремих населених пунктах тимчасово зайнятої території. Зокрема, з 31 грудня 2022 року по 6 січня 2023 року місто Генічеськ Херсонської області закрили на виїзд. Жителям навколишніх сіл також було заборонено виїздити.

Раніше ми писали про тиск на українських полонених, яких обманом і шантажем намагаються змусити воювати проти власної країни у складі російських підрозділів. Вербувати намагаються й українських політв’язнів, зокрема Володимира Якименка. У фейсбук-дописі від 20 грудня 2022 року Олена Якименко, дружина Володимира, розповідала, що “люди Пригожина” вкотре приїздили до колонії, де перебуває її чоловік, “за черговою порцією ‘м’яса’”. Зі слів вербувальників, з попередньої групи так званих “добровольців”, відправлених на російсько-українську війну саме з цієї колонії, “70% повернулися в пакетах”.

Олена Якименко зазначала, що Володимира вже не вперше намагаються змусити воювати проти власної країни: “Якщо минулого разу мого чоловіка закривали в клубі, то на цей раз змушували йти слухати заклики про те, що потрібно убивати українців. Спочатку двоє співробітників колонії, а згодом ще троє ледве не силоміць змушували Володимира вийти [з камери]. Чоловік категорично відмовлявся йти, сказавши, що він не терорист, як вони, і що він любить свою країну і не збирається воювати проти свого народу. Дійшло до сильного скандалу, але все ж таки Володимиру вдалося залишитися в бараці. Після чого пролунали погрози”.

Дружина політв’язня додала, що Володимира попередили, “що за третім разом заберуть всіх і він не відмажеться”. За її словами, те саме говорив Пригожин, коли приїздив до колонії: мовляв, перший та другий раз ув’язнених забиратимуть на війну “за бажанням”, а вже за третім разом “будуть брати всіх підряд”. “Дуже хочеться сподіватися, що до третього разу не дійде”, — додала жінка і зауважила, що через відмову брати участь у російській збройній агресії у Володимира зіпсувалися відносини як з самими ув’язненими, так і зі співробітниками колонії, адже у багатьох з них “на війні друзі, рідні — й вони, на жаль, не розуміють, що в цьому не винні українці”.

Володимира Якименка, активіста “Автомайдану” із села Чаплинка на Херсонщині, затримали 11 червня 2017 року, коли він перетинав адміністративну межу з тимчасово окупованим півостровом. Російські силовики звинуватили Володимира нібито “в транспортуванні наркотиків”, які йому буцімто підклав пасажир. Аби отримати зізнання, українця катували. Зрештою підконтрольний Російській Федерації суд виніс вирок і засудив Володимира до 15 з половиною років колонії, після чого Володимира відправили в місто Пугачов Саратовської області.

У грудні 2019 року тодішня Уповноважена з прав людини Людмила Денісова повідомляла про порушення прав політв’язня, а також про значне погіршення його стану здоров’я. Ще у 2019 році Володимира під тиском змусили підписати відмову від проведення комплексного медичного обстеження. Крім того, співробітники колонії вдавалися до фізичного насильства: били чоловіка по нирках, виводили на вулицю за мінусової температури й змушували роздягатися догола, після чого починали проводити тривалі огляди особистих речей, відмовляли приймати посилки з теплими речами та необхідними медикаментами від дружини Володимира без пояснення причин. Після звернення політв’язня до Людмили Денісової, один з прокурорів Саратовської області погрожував Володимиру Якименку новим обвинуваченням у вчиненні злочину.