Пошук убивць Макса Левіна, діти на лінії фронту, 10 років за депортацію — підсумки тижня

• “Репортери без кордонів” ідентифікували всі російські військові частини, які перебували поблизу місця загибелі журналіста Макса Левіна у березні минулого року. Вдалося визначити 72 російських військових, телефони яких працювали в цьому районі. “Наразі цей список вивчається з метою більш точної ідентифікації цих військових. Потенційні вбивці могли бути серед них, — йдеться в повідомленні на сайті “Репортерів без кордонів”. — …Українською розвідкою та зображеннями з дрона була підтверджена присутність 155-ї бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту в лісі, в якому загинули Макс Левін та Олексій Чернишов. Цей елітний підрозділ російської армії з тих пір зазнав дуже значних втрат і, згідно з даними української влади, був знищений на 90%”.

Фотожурналіст та документаліст Макс Левін працював на hromadske, Lb.ua, співпрацював з Reuters, BBC, TRT World, Associated Press. 13 березня 2022 року разом із другом Олексієм Чернишовим він зник у районі села Мощун. Згодом їхні тіла знайшли в лісі.

• Пізно ввечері 30 березня російські військові завдали ракетного удару по Новобаварському району Харкова. Поранено троє людей. Було пошкоджено об’єкт цивільної інфраструктури та приватні житлові будинки. Окупанти випустили щонайменше 9 ракет С-300. Частина з них або влучила в землю, або вибухнула в повітрі.

• 31 березня росіяни обстріляли з артилерії Авдіївку. Загинув п’ятимісячний хлопчик і його бабуся. Мати і батько дитини поранені. “Буквально вчора поліцейські вкотре вмовляли маму малечі подумати про сина й виїхати. Але, на жаль, навіть жорстка розмова не призвела до бажаного результату — жінка вже вкотре навідріз відмовилася виїхати у безпечніше місце. А сьогодні сталося непоправне. На жаль, деяким людям евакуація й досі видається незрозумілим і зайвим кроком. Але це єдине, що зараз здатне зберегти життя”, — написав у фейсбуці голова Донецької ОВА Павло Кириленко.

В ефірі “Еспресо” голова міської військової адміністрації Віталій Барабаш заявив: “Позавчора було у місті шестеро дітей, одного вивезли — стало п’ять. Потім знайшли ще трьох. Зараз реальна кількість дітей — вісім... Навіть після загибелі п’ятимісячного хлопчика, інші батьки не хочуть їхати. Мабуть, вже не достукатися до цих батьків…”

• 31 березня російські військові обстріляли місто Оріхів та Комунарський район Запорізькій області: було поранено чотири цивільні людини, один із них перебуває у важкому стані. За інформацією Офісу президента, по Оріхову випустили дві ракети з літака.

• Зранку 2 квітня росіяни обстріляли центр Костянтинівки Донецької області. Окупанти випустили по місту 2 ракети С-300 і здійснили 4 залпи з Ураганів. Пошкоджено 15 багатоповерхівок і 11 приватних будинків, дитсадок та адмінбудівлю. Рятівники виявили шістьох загиблих і одинадцятьох поранених.

• Під час повномасштабної війни у Харківській області було пошкоджено або зруйновано 36 пам’яток культурної спадщини та 172 заклади культури. Регіон є одним з найбільш постраждалих у цій сфері. Про це заявив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко під час брифінгу в Харкові.

• На тимчасово окупованих територіях і у РФ перебувають близько 4 390 вихованців українських спеціальних дитячих закладів. Йдеться про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Таку цифру озвучили в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

• Учасники глобальної ініціативи T4P (Трибунал для Путіна) документують події, в яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України. Станом на 2 квітня 2023 року ініціативою зафіксовано 36119 ймовірних воєнних злочинів, вчинених російськими військовими на нашій землі. Представлені дані не претендують на повноту та остаточність. Реальна кількість деяких видів злочинів майже напевно суттєво вища за те, що можливо зафіксувати.

• Дарницький районний суд Києва заочно засудив до десяти років позбавлення волі так звану “суддю”-колаборантку, причетну до депортації мирного жителя окупованого півострова. Після окупації півострова вона пішла працювати до нелегітимних судових органів, підконтрольних країні-окупанту, та очолила “Армянський міський суд Республіки Крим”. “Засуджена брала безпосередню участь у реалізації злочинної політики держави-окупанта, спрямованої на зміну демографічного складу населення у Криму, — йдеться у телеграм-дописі. — ‘Суддя’ достеменно знала, що з 2014-го року жителі Криму мають статус осіб, які перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права. Всупереч цьому вона ухвалила рішення про випровадження громадянина України з території тимчасово окупованого півострова”.

• Українські випускники шкіл, які перебувають за кордоном зможуть скласти основну сесію Національного мультипредметного тесту (НМТ) у 21 країні, повідомляє пресслужба Міністерства освіти і науки України. Підтверджені домовленості щодо проведення основної сесії НМТ у таких країнах: Австрія, Азербайджан, Болгарія, Велика Британія, Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Німеччина, Польща, Португалія, Румунія, США, Фінляндія, Франція, Чехія і Швеція. Під час додаткової сесії учасники зможуть скласти Національний мультитест в Іспанії, Італії, Німеччині, Польщі та Чехії.