Росія вивезла понад 19, 5 тисяч українських дітей

Наразі достеменно відомо про понад 19 тисяч українських дітей, яких незаконно вивезли як безпосередньо до РФ, так і на території України, які наразі перебувають під контролем РФ і є окупованими. При цьому точну кількість вивезених дітей украй складно підрахувати через окупацію частини української території.

Про це повідомила Уповноважена Президента з прав дитини Дар’я Герасимчук. 

Уповноважена з прав дитини розповіла, що на сьогодні в української влади є інформація щодо 19 514 дітей. Таку цифру озвучили в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій 28 березня 2023 року. Тоді ж у Мінреінтеграції сповістили, що, за наявною інформацією, “на тимчасово окупованих територіях і у РФ перебувають близько 4 390 статусних дітей, до яких належать діти-сироти й діти, позбавлені батьківського піклування”. Як було зазначено у фейсбук-дописі міністерства, зібрані дані будуть використані українськими та міжнародними слідчими для притягнення до відповідальності винних у незаконній депортації українських дітей.

Герасимчук уточнила, що йдеться про дані, отримані “і за фактом звернення локальних влад, і за фактом звернення рідних, батьків та свідків депортації чи примусового переміщення дитини”.

Проте це неостаточна цифра, адже від початку повномасштабного вторгнення РФ могла вивезти сотні тисяч українських дітей.

Уповноважена наголосила, що йдеться не лише про дітей, яких було вивезено на територію РФ дітей, а й про дітей, яких було примусово переміщено на підконтрольні РФ українські території. На думку Герасимчук, саме через це вкрай важко встановити реальні цифри:

“Значна територія України ще й досі перебуває під тимчасовою окупацією. І тому ми не завжди маємо прямий контакт і розуміння, що там відбувається з дітьми, не завжди є зв’язок. І тому, можливо, хтось із дітей на місці, але ми не знаємо, що з ними зараз відбувається. Але є й навпаки факти, коли рідні думають, вірять у те, що з батьками дитини, з самою дитиною все добре, що вони просто перебувають на окупованій території, не мають змоги вийти на зв’язок, а насправді дитину росіяни вже викрали”, — розповіла Уповноважена.

Герасимчук також нагадала, що російська сторона заявляла, що РФ “евакуювала” або “вивезла на оздоровлення” 744 тисячі українських дітей. Проте, на думку Уповноваженої, ця цифра може бути завищеною, адже ці дані не були підтверджені ані українській стороні, ані будь-якій міжнародній організації (чи третій країні).

При цьому Герасимчук сподівається, що Російська Федерація “буде змушена прозвітувати” щодо реальної кількості незаконно вивезених дітей — і тоді Україна побачить правдиву цифру.

Уповноважена наголосила, що навіть якщо українська сторона оперує нижчими цифрами, це ніяк не зменшує злочин, який скоює Російська Федерація щодо українських дітей:

“Навіть якби вони викрали лише одну дитину — то це вже була б біда”, — зауважила Герасимчук.

Уповноважена з прав дитини окреслила основні сценарії депортації та примусового переміщення дітей. З-поміж них часті випадки викрадення українських дітей у біологічних батьків, коли останніх позбавляють батьківських прав (так часто вчиняють з “незручними батьками”, які мають проукраїнську позицію); вилучення дітей під час так званої процедури фільтрації; вивезення дітей після того, як їхніх батьків було вбито; вилучення дітей у їхніх законних представників чи опікунів; вивезення дітей з закладів інституційного догляду тощо. При цьому Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Ґранді наголошував, що Російська Федерація порушує фундаментальні принципи захисту дітей, адже за умов війни, коли неможливо встановити наявність батьків або опікунів, заборонено змінювати громадянство або починати процедуру всиновлення. Також представники РФ часто створюють нестерпні умови проживання або чинять тиск на батьків, аби зрештою змусити їх “погодитися” вивезти власну дитину на так зване “оздоровлення”. Герасимчук наголосила, що у цьому випадку не йдеться про добровільну згоду, оскільки за умов тиску (а подекуди навіть погроз) таке рішення аж ніяк не може вважатися добровільним.

Після того як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна і Львової-Бєлової (детальніше про це можна прочитати у статті), у РФ заявили, що повернуть українських дітей додому, коли будуть “безпечні умови”, і що “питання про дітей, ‘насильно відправлених до РФ’, повністю роздуте”. Таку думку висловив представник країни-терориста в ООН, сумнозвісний Василь Небензя. За словами Небензі, РФ вивозила дітей з території України, бо нібито прагнула “вберегти їх від небезпеки, яку можуть нести воєнні дії”. Думка про те, що безпечніше було б припинити агресивну війну й забрати свої війська з території України, виявилася заскладною для керівництва РФ.

Як наголошував французький юрист Емманюель Доуд, який подав позов до Міжнародного кримінального суду щодо незаконного і насильницького вивезення з України дітей, сам факт депортації дітей є складовою злочину геноциду. Нападів на частину населення, які скоюють з метою асиміляції цього населення, достатньо, щоб кваліфікувати скоєне як геноцид, підкреслював Доуд. Правник пояснював, що РФ вчиняє асиміляцію, адже, насильно забираючи українських дітей з власних родин, Росія розриває психологічні та фізичні зв’язки не тільки з їхніми батьками, а і з власним народом, і з власною історією. 

Згідно зі статтею 2 Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, “насильницька передача дітей із однієї людської групи в іншу” належить до дій, “вчинених з наміром знищити, цілком чи частково, яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку”, тобто є геноцидом. Харківська правозахисна група пояснювала, чому вивезення українських дітей до РФ порушує Женевську конвенцію та є злочином геноциду. ХПГ також писала про дітей, вивезених з Харківської області, викрадених дітей з Маріуполя, всиновлених дітей з Донецької області й інші злочини проти дітей.