Амета Сулейманова, громадянського журналіста “Кримської солідарності” і фігуранта бахчисарайської “справи ‘Хізб ут-Тахрір’”, який три роки перебував під домашнім арештом, забрали з дому і відвезли в ізолятор. Чоловік має серйозне захворювання: він слабує на артеріальну та мітральну серцеву недостатність і потребує термінової операції — заміни серцевого клапана.
Амета Сулейманова затримали 11 березня 2020 року, коли у Бахчисарайському районі окупованого Російською Федерацією Криму відбулися чергові масові обшуки у кримськотатарських господах. Того дня були затримані п’ятеро людей: Енвер Мустафаєв, Сейтумер Сейтумеров, Осман Сейтумеров, Амет Сулейманов, Рустем Сейтмеметов. Російські силовики тоді відзвітували, що “припинили діяльність осередку ‘Хізб ут-Тахрір’”. Наступного дня суд призначив Амету Сулейманову домашній арешт через стан його здоров’я, а Сейтумеру Сейтумерову, Осману Сейтумерова, Рустему Сейтмеметову — тримання під вартою.
“Упродовж усього часу судового розгляду Амет Сулейманов перебував під домашнім арештом. Спочатку його вивозили до Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону на слухання, але пізніше дозволили виступати через відеозв’язок із Кримського гарнізонного військового суду. Навіть у таких умовах підсудний важко переносив судові засідання, іноді їх доводилося переривати, щоб він міг відвідати лікаря,” — розповідає “Кримська солідарність”.
29 жовтня 2021 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону (РФ) визнав фігурантів бахчисарайської “справи Хізб ут-Тахрір” винними у “спробі насильницького захоплення влади”, а також “в участі в терористичній організації” та засудив їх до тривалих строків позбавлення волі. Сейтумер Сейтумеров отримав 17 років колонії суворого режиму, Осман Сейтумеров — 14 років, Амет Сулейманов — 12 років, Рустем Сейтмеметов — 13 років.
У лютому цього року апеляційний суд підтвердив рішення суду попередньої інстанції. “Амет людина з інвалідністю, яка потребує постійного догляду та лікування, але за рішенням суду її буде відправлено до місць позбавлення волі”, — зазначив тоді захисник журналіста Назим Шейхмамбетов.
“...Онуки НКВС-ників фабрикують бездоказові справи, під фізичним та психологічним тиском вибивають свідчення, долучають лжесвідків. Сьогодні ви можете вважати себе правими (як і ваші попередники, які вважали Червоний терор порятунком ідеї та уявним захистом держави), але уроки історії показують, що утискувачі та тиранія мають властивість опинятися на лаві підсудних! — заявив Амет Сулейманов, проголошуючи своє останнє слово в суді. — Єдина відмінність ФСБ від НКВС — це те, що в покаранні не застосовується розстріл, втім, інші методи — такі самі (облави невинних, суд без доказів або за лжесвідченнями, закриті суди, вибивання показань під тиском і таке інше). Але хочу відзначити, що винесені суддями величезні терміни для окремих братів (літнього віку чи з серйозними захворюваннями) означають довічне ув’язнення. Тому, в принципі, між органами НКВС та ФСБ можна поставити знак рівності”.
Тепер вирок вступив у силу: 5 квітня до родини Сулейманових прийшли співробітники так званої “федеральної служби виконання покарань” і забрали батька чотирьох дітей.
“Вони сказали, що надійшов документ із печаткою, що вирок набув чинності. Я запитала — можна нам хоча б 10 хвилин, у нас пост на місяць Рамадан, цілий день не їли. Попросила дати бодай 15 хвилин, щоб він поїв і одягнувся. Вони сказали: ‘Ні, треба швидко забрати’. Амет встиг лише зробити вечірній намаз та одягнутися, — розповіла дружина Амета Сулейманова Ліля Люманова. — Ми вважаємо цей вирок смертельним, оскільки його стан здоров’я та умови перебування у цих установах несумісні. Амет має багато захворювань: це і серце, і легені, і шлунок, і суглоби, буквально нещодавно у нього гонартроз підтвердився — це руйнування хрящових суглобів”.
Комітет ООН проти катувань завернувся до РФ із вимогою призупинити виконання вироку з реальним ув’язненням. У міжнародній організації наполягають на проведенні комплексного обстеження та лікуванні Амета Сулейманова. Про це розповів адвокат Сергій Заєць, представник Сулейманова в Комітеті проти катувань.
Міжнародна ісламська політична організація “Хізб ут-Тахрір” називає своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн у ісламському халіфаті, але відкидає терористичні засоби досягнення цього. Верховний суд Російської Федерації заборонив “Хізб ут-Тахрір” у 2003 році, занісши до списку з 15 об’єднань, названих “терористичними”. В Україні організація діє без обмежень. Після окупації Криму російська влада стала використовувати участь у “Хізб ут-Тахрір” для тиску на кримських татар. Насправді членів організації переслідують за публічні акції проти політичних репресій у Криму, системну критику російської влади та за масову нелояльність серед кримських татар у відповідь на події 2014 року, зазначають у “Кримській солідарності”.
Переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, є порушенням статті 7 Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), адже за міжнародним гуманітарним правом Російська Федерація не має права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованій території, наголошують у Кримській правозахисній групі.
Сьогодні у Криму 180 українських громадян утримують у місцях позбавлення волі у межах політично мотивованого або релігійного кримінального переслідування (40 осіб заарештовані та перебувають у СІЗО, ще 122 ув’язнені в тюрмах, 18 — залишаються без статусу). Серед них — 116 кримських татар.
