‘Рабство у XXI столітті’ — звіт про візит до Темнівської виправної колонії №100

В установі панує атмосфера страху. Засуджені, з якими довелося спілкуватися, у категоричній формі відмовлялися повідомляти про порушення прав людини, деякі в’язні наголошували, що “ви приїхали і поїхали, а нам тут жити”. Засуджені довічно, а також засуджені, які відбувають дисциплінарні стягнення в ДІЗО/ПКТ, удень не можуть присісти на власне ліжко та не можуть сидіти із заплющеними очима. Засуджені довічно, що перебувають у секторі максимального рівня безпеки, під час відкриття дверей камери мусять одягати маски, перебуваючи у повній ізоляції, у той час як представники адміністрації, які є потенційними розносниками інфекції, маски не одягають.

Такі практики є протипроправними і дискримінуючими щодо засуджених довічно. Вони не мають жодного сенсу, принижують людську гідність та ніяк не сприяють ресоціалізації ув’язнених, яка є однією із заявлених функцій пенітенціарної системи.

Начальник колонії — полковник внутрішньої служби Найдьонов Олег Валентинович. Монітори безперешкодно потрапили на територію установи та мали можливість відвідати будь-які приміщення установи, збирати інформацію, перевіряти її та мати доступ до відповідних документів. Були оглянуті журнали, медична документація, документація стосовно дисциплінарних стягнень та інші матеріали, які стосуються функціонування закладу. Спілкувалися з засудженими і персоналом, в тому числі на умовах анонімності.

Загальна інформація

За інформацією, отриманою від керівництва установи, на день візиту в Темнівській колонії утримувалось 759 осіб, планова наповнюваність — 1145 ліжко-місць. Штатна чисельність персоналу установи складає 276, фактична — 231 працівник. Протягом поточного року до установи прибуло 134 особи. На території колонії функціонує 11 відділень СПС, законсервовані відділення відсутні. За поточний рік умовно-достроково звільнено 17 осіб. Працевлаштовано за трудовим договором 120 засуджених. Середньомісячний заробіток складає 2319,93 гривні. Через важку хворобу з установи звільнено 13 осіб. У поточному році зафіксовано 11 викликів швидкої допомоги.

Протягом 2022-2023 років в установі не зафіксовано випадків тілесних ушкоджень під час перебування в установі. У поточному році проведено 13 тривалих побачень та 53 короткострокові. В установі працює всього 1 психолог на 759 в’язнів. На обліку перебуває 17 осіб, схильних до членоушкоджень, 21 особа схильна до самогубства, 4 особи — до втечі.

За період 2022 / 2023 років від засуджених не надійшло жодної скарги до керівництва закладу або будь-яких інших органів влади щодо неналежних умов тримання або неналежного надання медичної допомоги.

Сам факт відсутності скарг може свідчити про перешкоди з боку адміністрації під час відправлення кореспонденції або відсутність поінформованості засуджених про свої права (зокрема про право скаржитися), або засуджені не бачать сенсу подачі скарг, або ж вони залякані і бояться це робити.

Серед опитаних засуджених жоден не користується послугами інтернету, в установі монітори не помітили жодного планшета. Офіційно зареєстровану електронну адресу мають 11 осіб. У відділеннях СПС відсутні роз’яснення Департаменту з питань виконання кримінальних покарань щодо реалізації права засуджених на контакти із зовнішнім світом через інтернет.

ДІЗО / ПКТ

У ДІЗО / ПКТ лунала дуже гучно музика, яка, зі слів адміністрації, вмикається зранку після команди “підйом” і триває до “відбою’’. Розпорядком дня “підйом” встановлено о 05:00. Ліжка в камерах не застебнуті на замок, але, зі слів засуджених, удень на ліжках сидіти не можна. Відкидні ліжка виготовлені з суцільного заліза, мають дивну конструкцію, дуже важкі. Потрібно мати неабияку силу, щоб скласти / розкласти таке ліжко. Більшість ліжок зламані.

Засуджені, які сидять на лавках із заплющеними очима, можуть бути покарані. Про те, що засуджені можуть поскаржитися на дії (бездіяльність) адміністрації, в’язні навіть думати бояться. Засуджений Х. зазначив: “Ви поїдете, а нам тут лишатися”.

Бачків для питної води у деяких камерах не було, а були такі камери, де не було навіть кружки для пиття води. На момент візиту в ДІЗО утримувалися 10 осіб, у ПКТ— 2. Усі засуджені мали поодиноке утримання. Вважаємо, що така практика тримання наодинці є елементом психологічного тиску і залякуванням засуджених.

У жодного з засуджених не було адвоката під час розгляду комісією установи дисциплінарного правопорушення. Усі засуджені, які утримуються в ДІЗО, відповідно до матеріалів дисциплінарних стягнень мали однакову, немов написану під копірку фабулу дисциплінарного правопорушення: “Порушення вимог режиму тримання, яке полягало у нетактовному ставленні до іншого засудженого, вживання жаргонних та нецензурних слів; своїми діями засуджений П. створює загрозу підтримці правопорядку в установі та відбуванню покарання для інших засуджених”. Тобто всі 10 засуджених у ДІЗО відбували свої стягнення за “нетактовну поведінку”.

Під час особистого спілкування із засудженими було з’ясовано, що майже всі вони працівники харчоблока. Засуджений А. відбуває стягнення у вигляді трьох місяців ПКТ. У камері відсутні будь-які речі, крім однієї книги. Три місяці засуджений перебуває фактично без особистих речей і предметів першої необхідності. Засуджені у ДІЗО / ПКТ розповіли, що протягом дня їх піддають обшуку мінімум вісім разів: зранку здача матраца — обшук, повернення до камери — обшук, вихід на прогулянку — обшук, повернення з прогулянки — обшук, перевірка ранкова і вечірня — обшук, вихід з камери за матрацом — обшук, повернення з матрацом — обшук.

У деяких камерах встановлені камери відеонагляду. Виникає запитання: для чого обшукувати людину вісім разів на день за умови постійного нагляду за нею через камеру? Такі заходи є пережитком каральної системи минулого і мають на меті виключно приниження.

На дверях кожної камери є перелік державних органів (прокуратура, судові органи, омбудсман та інші) з адресами та телефонами, на які можна звертатися в разі порушень прав людини. Проте жоден з опитаних засуджених ніколи не користувався зазначеними телефонами і адресами.

Дільниця СІЗО та ДПК розташована в приміщенні багатопрофільної лікарні. У дільниці СІЗО утримувалося 8 осіб, в ДПК — 1 особа.

Харчоблок

Опитані особи на харчоблоці працюють по дванадцять годин на добу без вихідних. Засуджений Х повідомив, що працює півроку в їдальні кухарем. На роботу заступає він о 5 годині ранку і працює до 20:00 вечора щодня без вихідних і святкових днів. На прохання моніторів провести їх до приміщення кухні, керівництво запропонувало надати моніторам санітарні книжки та наголосили на тому, що вони можуть провести моніторів на кухню “у виключному порядку”. У жодній з пенітенціарних установ, відвіданих раніше, такі вимоги не висуваються. Про які саме санітарні книжки йде мова, ким вони мають бути завірені — керівництво ТВК-100 не пояснило.

Виборництво

За інформацією, наданою на запит, працевлаштовано за трудовим договором 120 засуджених. Середньомісячний заробіток складає 2319,93 гривні. Однак серед опитаних засуджених, які працюють на різних виробництвах, середня заробітна плата складає 300-400 гривень.

Засуджений В., який працює на швейному виробництві, повідомив, що його середня зарплата на місяць — приблизно 300 гривень. Засуджений Т., що працює на виготовленні роверів, повідомив, що середня зарплата за місяць сягає 300-400 гривень.

Оскільки візит відбувся в суботу, монітори не мали можливості детальніше дослідити умови праці, умови соціального захисту засуджених, які працюють, умови пенсійного забезпечення, а також ознайомитися з документацією по виробництву.

В установі продовжується практика використання впливу на поведінку засуджених іншими засудженими.

Зв’язок із зовнішнім світом: “Ну не хочуть вони мати планшети”

Засуджені скаржилися, що в період воєнної агресії та окупації території України вони втратили зв’язок з рідними. Єдина можливість відновити спілкування — через месенджери. Адміністрація не надає такої можливості та не сприяє пошуку рідних. В установі, де перебуває понад 700 засуджених, є один планшет у засудженого до довічного позбавлення волі. Засуджені не мають доступу до інтернету і про таке поняття як “електронна скарга” навіть не чули.

У відділенні СПС монітори не побачили роз’яснення про можливість мати планшети. Тому під час візиту моніторам довелося роз’яснювали засудженим їхні права самостійно. На запитання до адміністрації установи, чому на таку велику кількість осіб в установі немає жодного планшета, відповіли: “Ну не хочуть вони мати планшети”.

Після візиту до моніторів звернулися родичі засудженого Х. і повідомили про наступне: цей засуджений був переведений до ТВК №100 з іншої установи і, перебуваючи тут протягом двох місяців, не виходить на зв’язок. Рідні почали хвилюватися, тому що в іншій установі такої тривалої відсутності комунікації не було: засуджений міг спілкуватися з ними через придбаний для нього планшет, що незаборонено законом. Після прибуття до Темнівської колонії планшет у нього вилучили.

Сектор максимального рівня безпеки

У секторі максимального рівня безпеки утримуються засуджені до довічного позбавлення волі. Засуджені перебувають у камерах 23 години на добу по двоє або по троє. Деякі засуджені працюють прямо в камерах: клеять вироби з картону та вирізають устілки.

Як тільки монітори наближалися до камери та віталися до засуджених через зачинені двері, засуджені негайно підскакували, якщо працювали — припиняли роботу, одягали головний убір та маску і поверталися обличчям до стіни, заводячи руки назад. Потім один із засуджених, вірогідно — черговий у камері, починав швидко чеканити доповідь, називаючи прізвище, ім’я, по батькові, статті, строк.

Так повторювалося у кожній камері, а якщо двері камери не відчинялися — засуджені продовжували стояти обличчям до стіни. В одній з камер монітори помітили, що в такий спосіб засуджені продовжують стояти протягом двадцяти хвилин. Коли відчиняються двері камери, засуджені зобов’язані одягти маску на обличчя. Ця вимога є цілком абсурдною щодо людей, які цілодобово перебувають в ізоляції вже протягом багатьох років. Працівники колонії, тимчасом, масками не користуються.

Ліжка в камерах застелені “конвертиком” і засудженим протягом дня забороняється сідати на власні ліжка. Засуджені 23 години на добу перебувають у камері та вимушені сидіти на металевих стільцях. Співробітники установи пояснили, що у засуджених довічно в камерах є розпорядок дня. І відповідно до цього розпорядку, для них передбачені “більш лояльні умови утримання”. Протягом дня засуджені можуть сидіти на власних ліжка не дві години, як це передбачено розпорядком у “вільний час”, а цілих три години.

Яка мета заборони сидіти на ліжку — незрозуміло. Подібні заходи мають мало спільного з вихованням правослухняної поведінки. На думку моніторів — це антилюдяні радянські практики, яких потрібно позбутися.

Житлові примищення

У житлових приміщеннях чисто, усі вони частково або повністю відремонтовані. Ліжка всі одноповерхові. Усі ліжка застелені білими простирадлами, удень на ліжках сидіти заборонено. У кімнатах для їжі зберігаються харчові продукти, є холодильники, мікрохвильові печі та кип’ячена питна вода. У раковинах для миття рук є мило, деякі рукомийники не замінені, старого зразка. Туалети, які розташовані у житлових приміщеннях, закриті. Засуджені вимушені ходити в туалет на вулиці.

Адміністрація колонії перенесла туалети на вулицю, після того як заступнику начальника та керівнику відділу повідомили про підозру за забруднення навколишнього середовища стічними водами. За версією слідства, побутові каналізаційні та стічні води промислових об’єктів без фільтрації та очищення скидалися по прибережній захисній смузі та потрапляли в річку Уди, спричинивши шкоду на майже пів мільйона гривень.

Підвали

Зі слів адміністрації, підвальні приміщення використовуються як захисна споруда в разі оголошення повітряної тривоги, але засуджені це спростували. Зазначені приміщення використовуються як збірне відділення під час приймання та відправлення етапів та незаконних методів впливу на засуджених.

Варто звернути увагу, що підвали неоснащені камерами відеоспостереження. В одному з підвальних приміщень обладнаний кабінет оперативника, інше приміщення поруч — використовується як склад вилучених предметів.

Моніторами було знайдено протигаз. Для яких цілей використовується цей єдиний протигаз представники адміністрації пояснити не змогли, вказавши, що це кімната фельдшера, хоча ознак медичного обладнання або приладдя для огляду і лікування не виявлено. У приміщенні зберігалися цигарки, попільничка, книжки, журнали. Зі слів засуджених, це приміщення днювального. У підвалі багато зачинених приміщень, які, з пояснень адміністрації, не використовуються зовсім.

Темнівська багатопрофільна лікарня №100

Начальник Темнівської багатопрофільної лікарні — Єлізева Олена Михайлівна. Лікарня розрахована на 120 ліжок, у своєму складі має 4 відділення: терапевтичне — 50 ліжко-місць, хірургічне — 40 ліжко-місць, неврологічне — 30 ліжко-місць та амбулаторно-профілактичне відділення (медична частина), яке забезпечує надання медичної допомоги засудженим розташованої поруч виправної колонії.

На день візиту у лікарні перебувала на лікуванні 61 особа: 20 осіб — у терапевтичному відділенні, 25 осіб — у хірургічному, 16 осіб — в неврологічному. З початку 2023 року, станом на 1 червня, у лікарні проліковано 731 хворого засудженого. За 5 місяців 2023 року померло 7 людей. По штату лікарні передбачено 57 посад, з них: 21 лікар, 30 посад середнього та 3 посади молодшого медичного персоналу, два провізори, асистент провізора.

Станом на 01.06.2023 року укомплектовано 54 посади, з них: лікарів — 21, середній медичний персонал — 28,5, молодший медичний персонал — 2,5. Вакантні посади: лікарі — 1 посада (0,5 посади лікаря-інфекціоніста і 0,5 посади лікаря-функціональної діагностики). Середній медичний персонал — 2,0 (1,0 медична сестра, 0,5 фельдшер-лаборант, 0,5 — сестра фізіотерапевтичного кабінету), асистент провізора (1,0 посада) та 0,5 посади молодша медична сестра.

Протягом поточного року проведено всього 14 засідань ЛКК, розглянуто 14 справ хворих засуджених, з них 11 щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання через важке захворювання. Звільнено від відбування покарання — 11 осіб. Диспансерний нагляд здійснюється за: ВІЛ інфікованими — 72 особи (з яких 64 приймають АРТ); хворими на туберкульоз (кат.5.1) — 32 особи; особами з розладами психіки — 31 особа; особами з інвалідністю: 25 осіб. З них: Ⅱ гр. — 4 особи; Ⅲ гр. — 21 особа.

Засуджений Ш. перебував на лікуванні та стверджував, що утримується незаконно, оскільки його вирок не набрав законної сили. Засуджений В. перебував у камері-палаті лікарні, у той час як до захворювання засуджений В. перебував в дільниці ДСР і мав можливість вільного переміщення. Опинившись в камері-палаті, його права значно обмежені, оскільки він утримується в камері та позбавлений права на вільне пересування.

У кожній камері-палаті є днювальний з-поміж хворих. Коли в камеру-палату заходять представники адміністрації, всі хворі засуджені мають вставати. В кожній камері-палаті для хворих розміщені “Обов’язки днювального по палаті в лікарні Темнівської виправної колонії №100”. Засуджені, помічники адміністрації, ніяким чином не зареєстровані, що є протизаконним. Нагадаємо, що Правилами внутрішнього розпорядку (ПВР) або будь-якими іншими нормативно-правовими актами не передбачено функціонування днювальних з-поміж засуджених в медичному закладі.

Під час моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав засуджених та ув’язнених осіб.

1. Порушення права на звільнення за станом здоров’я: засуджені помирають через повільність системи

Посадові особи Темнівської багатопрофільної лікарні №100 вчасно не проводять медичні огляди засуджених та не складають висновків. Без таких висновків засуджені не можуть клопотати про звільнення за станом здоров’я, якщо цього потребують.

Так, 16.12.2022 із Олексіївської виправної колонії до Темнівської багатопрофільної лікарні №100 прибув засуджений Г. з діагнозом цироз печінки змішаного генезу, ВІЛ-інфекція IV клінічної стадії. Спеціальною лікарською комісією лікарні матеріали щодо вказаного засудженого розглянуто 30.12.2023. Дата подання до суду — 06.01.2023.

Уже 07.01.2023 року засуджений Г. помер у медичному закладі, не дочекавшися судового розгляду, який було призначено на 09.02.2023.

30.01.2023 до Темнівської багатопрофільної лікарні поступив пацієнт Щ., 1962 року народження. Ось його повний діагноз: “Хронічна хвороба нирок IV стадії; пієлонефрит, поєднаний з нефросклерозом; ішемічна хвороба серця; кардіосклероз; гіпертонічна хвороба ІІІ стадії; серцева недостатність І стадії; позалікарняна двобічна пневмонія; легенева недостатність I ступеня; хронічний гепатит; дисциркуляторна енцефалопатія ІІ стадії з вестибуло-атактичним лікворно-гіпертензивним синдромами, вираженими когнітивним порушеннями, психорганічним синдромом; залишкові явища раніше перенесеного інсульту (01.01.2021) та інші захворювання”.

Лікарська комісія розглянула матеріали щодо вказаного засудженого 03.02.2023 року, а 06.02.2023 року засуджений Щ. помер у лікарні.

З Харківської колонії №43 09.05.2023 до терапевтичного відділення лікарні №100 поступив засуджений Л., 1985 року народження, з діагнозом “ВІЛ інфекція, хронічний гепатит змішаного генезу (токсичного, асоційованого з вірусами гепатитів В, С) з синдромом цитолізу, вторинне ураження печінки, хронічний панкреатит, хронічний двосторонній пієлонефрит, онкозахворювання неуточненої локалізації та інші захворювання”. Засуджений помер 14.05.2023 року. Причина смерті: гостра серцево-легенева недостатність, цироз печінки.

Отже, протягом 5 місяців 2023 року в Темнівській багатопрофільній лікарні № 100 померло 7 хворих засуджених, 5 з яких відбували покарання сусідній виправній колонії. За 2022 рік у цій лікарні померло 6 осіб.

Численні порушення щодо надання належної медичної допомоги в українських тюрмах розглядаються Європейським судом (наприклад, “Заярнюк проти України”, “Ладан та Гультяєв проти України”). ЄСПЛ наголошує, що медицина для в’язнів має бути такою ж, яку державні органи зобов’язалися надавати для всього населення.

2. Ненадання первинної, вторинної та третинної допомоги

Через відсутність у засуджених осіб укладених декларацій із сімейним лікарем вони не мають можливості отримати необхідні медичні послуги за кошти НСЗУ, що призводить до порушення вимог абзаців 4 та 5 статті 4 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

3. Порушення права осіб з інвалідністю: “травматологія на другому поверсі”

Під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що не всі особи з інвалідністю мають індивідуальні програми реабілітації. Крім того, рекомендації цих програм не враховуються, через що особи з інвалідністю не отримують належної діагностики

В установі не створено умов щодо утримання осіб з інвалідністю, стаціонар хірургічного відділення розташований на другому поверсі. Через відсутність ліфта та внутрішніх пандусів доступ до цих приміщень ускладнений для осіб, які відновлюються після операцій або осіб з інвалідністю. Це порушення Державних будівельних норм.

Загалом в установі обліковуються 25 осіб з інвалідністю: друга група — 4 людини; третя група — 21 людина.

4. Порушення прав хворих на вірусний гепатит С

Станом на 01.06.2023 року в лікарні швидкими тестами було проведено 101 обстеження осіб на наявність вірусного гепатиту С (далі — ВГС), з яких у 62 осіб встановлено підозру на захворювання. Підтверджено діагноз ВГС у 41 особи, 17 з яких отримують лікування.

У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, не всі особи з підозрою на вірусний гепатит С проходять ПЛР-тестування, через що не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їхнього здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб.

5. Порушення права на інформацію про стан здоров’я, методи лікування та неналежне ведення документації

Медичні картки

Не на всіх пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні в лікарні, заведені медичні картки.

Зокрема, під час перевірки було виявлено, що засуджений З., засуджений В. і засуджений П. були госпіталізовані 07.06.2023 року у хірургічне та неврологічне відділення. Проте медичний персонал не зміг продемонструвати наявність у них медичних карток. Моніторинговій групі вдалося з’ясувати, що дані пацієнти були поміщені у дільницю ДІЗО в один день — 16.06.2023. Під час бесіди засуджені показово погоджувалися з постановою про поміщення в ДІЗО, висловлювали щире каяття та відмічали “високопрофесійну роботу співробітників установи”. Не надходило скарг на стан здоров’я та занадто суворе покарання за вчинення малозначного правопорушення.

Монітори помітили явну нещирість та атмосферу страху у засуджених під час спілкування. Особливу увагу привернув засуджений В., 1998 р.н., який перед поміщенням в ДІЗО, як з’ясувалося, повторно поступив у хірургічне відділення з діагнозом “хронічний комбінований геморой” у зв’язку з неправильним дотриманням післяопераційного режиму та невиконання рекомендацій лікаря. Як пояснив сам засуджений, він не міг просто чекати, коли повністю одужає, та вимушений був вийти на роботу, яка включає важкі фізичні навантаження.

Також встановлено відсутність у медичних картах стаціонарного хворого інформованої згоди на проведення діагностики та лікування. Зазначене може свідчити про відсутність добровільної згоди пацієнтів для застосування щодо них методів діагностики, профілактики та лікування, та є порушенням статті 43 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

Хворих засуджених розміщують по палатах-камерах не на підставі встановленого діагнозу та рішення медичного персоналу про направлення у профільне відділення лікарні, а за рішенням персоналу установи.

Жодного запису в журналі тілесних ушкоджень

Відповідно до журналу тілесних ушкоджень, в установі за 2022 та 2023 рік немає жодного запису. Такий низький рівень фіксації травматизму, враховуючи фактичну чисельність засуджених осіб, свідчить, що засуджені просто не звертаються до лікаря при отриманні тілесних ушкоджень, а медпрацівники підходять до фіксації формально.

Разом із тим, під час вивчення медичної документації встановлено, що довідки та фотографії наявних тілесних ушкоджень зберігаються окремо від карток у журналі тілесних ушкоджень, що є порушенням.

Також у лікарні не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів. Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційні інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо, що також є порушенням законодавства.

6. Незабезпеченість медичної частини обладнанням, виробами медичного призначення та лікарськими засобами

У лікарні відсутній дентальний рентген-апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасне надання належної стоматологічної допомоги.

При огляді стоматологічного кабінету медичної частини виявлені протерміновані лікарські засоби.

Під час перевірки функціонування дефібрилятора було встановлено відсутність електродів.

7. Порушення права на належні санітарно-гігієнічні умови

В порушення вимог, засуджені особи не отримують госпітальне майно (костюм, халат та туфлі госпітальні). Засуджені перебувають у стаціонарі у повсякденному одязі, іноді зі своєю постільною білизною.

8. Порушення права засуджених на психіатричну допомогу

Диспансерний нагляд здійснюється за 31 особою з психічними розладами. Разом з тим, в порушення п.8 ч.5 глави 2 Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 № 1348/5/572 — в стаціонарі відсутній ізолятор для осіб з розладами психіки для засуджених, які становлять небезпеку для оточення.

9. Порушення правил пожежної безпеки

Приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації.

Приміщення кабінету лікарів та рентгенкабінету не забезпечені вогнегасниками, що є порушенням вимог і може становити загрозу життю та здоров’ю пацієнтів.

10. Неналежне зберігання ліків, отриманих від родичів

В амбулаторно-профілактичному відділенні наявна шафа для зберігання ліків від родичів. Разом з тим, у медичній документації (медичній карті № 025/о або № 003/о) відсутні заяви від родичів засуджених або інших осіб про передачу ліків, виробів медичного призначення, що порушує п. 22 розділу І Загальних положень Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, у якому зазначено, що для передання лікарських засобів, медичних виробів, технічних та інших засобів реабілітації родичі засудженого або інші особи подають заяву за формою, визначеною у додатку 1 до медичної карти стаціонарного хворого № 003/о. Після отримання передачі засуджений ознайомлюється з переліком лікарських засобів, медичних виробів, технічних та інших засобів реабілітації, які були передані для його лікування, про що ставить підпис у заяві цього Порядку, яка долучається до медичної карти амбулаторного хворого № 025/о.

11. Порушення права на повагу до людської гідності

Всупереч вимогам пункту 1 розділу ІV Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 № 2823/5, адміністрація установи звертається до більшості засуджених зневажливо та на “ти”.

Висновки та рекомендації

1. Припинити створювати в установі атмосферу страху і приниження;
2. Припинити практику тримання в ДІЗО/ПКТ/ДПК наодинці;
3. Припинити практику заборони сидіти на ліжках в камері та покарання за заплющені очі;
4. Змінити розпорядком дня час підйому в ДІЗО/ПКТ з 05:00 на 06:00.
5. Припинити практику заборони тримання в ДІЗО/ПКТ особистих речей, предметів першої необхідності;
6. Зменшити кількість обшуків у камерах ДІЗО/ПКТ;
7. Припинити практику заборони сидіти на ліжках у житлових приміщеннях;
8. Припинити практику постійного проживання в лікарні здорових засуджених (днювальних);
9. Припинити практику примусу до одягання масок засудженим у камерах максимального рівня безпеки;
10. Припинити практику вживання нецензурної лексики та інших принизливих слів співробітниками до засуджених;
11. Припинити практику надавати повноваження одним засудженим впливати на інших засуджених, ліквідувати неофіційний (СПП — секцію правопорядку).
12. Припинити практику заборони використання планшетних комп’ютерів та аксесуарів до них у власному користуванні;
13. Припинити практику використання хворих засуджених в якості днювальних по палаті;
14. Припинити практику вставання та шикування пацієнтів у лікарні під час відкриття дверей;
15. Припинити практику заборони вільного переміщення хворих в лікарні з урахуванням особливостей категорій засуджених;
16. Сприяти засудженим у відновленню втрачених через війну родинних зв’язків.

Моніторинг здійснила група у складі помічника народного депутата України Костянтина Касая, членів громадської ради при Міністерстві юстиції України Сергія Зуйкова, Ганни Скрипки і Олега Цвілого, а також помічника народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатора програм ХПГ Андрія Діденка. Візит відбувся в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань. Мета візиту: аналіз дотримання прав людини в місцях несвободи під час війни. Дата візиту: 17.06.2023.