24 жовтня Європейський суд з прав людини ухвалив термінове рішення за Правилом 39 щодо Віктора Слепцова, хворого на рак довічника. Відповідно до цього рішення, Уряд України має терміново забезпечити чоловіку необхідну медичну допомогу, враховуючи стан його здоров’я, включно з наданням наркотичних анальгетиків відповідно до рекомендацій хірурга-онколога, а також забезпечити розгляд питання про дострокове звільнення заявника без подальших затримок.
У своєму рішенні Європейський суд з прав людини додатково постановив запросити Уряд України повідомити Суд про кроки, вжиті для виконання цього тимчасового заходу, якнайшвидше, але не пізніше 3 листопада 2025 року. Яку інформацію надасть український Кабмін до цієї дати? Мабуть, таку: 21 жовтня Вінницький міський суд у складі головуючого судді Гайду Г.В. постановив у поданні відносно засудженого до довічного позбавлення волі Віктора Слепцова про звільнення від покарання за хворобою на підставі статті 84 КК України відмовити.
Нагадаємо, наші монітори зустріли Віктора Михайловича Слепцова у Вінницькій установі виконання покарань № 1. У нього — злоякісне новоутворення печінки IV стадії з метастазами у легені, тромбозом портальної вени, асцитом, гідротораксом і вираженим больовим синдромом. 31 липня 2025 року лікар-онколог виніс офіційний висновок: “Симптоматичне лікування. При вираженому больовому синдромі призначити наркотичні анальгетики”. Але медична частина установи не може виконати це призначення: в неї просто немає ліцензії на використання наркотичних засобів знеболення. Тому людина помирає в муках, не в лікарняній палаті, а у звичайній камері. “Біль не минає. Постійно вісім із десяти. Інколи — всі десять”, — каже Віктор.
В такій ситуації, відповідно до статті 84 Кримінального кодексу України, ув’язненого, навіть довічника, можуть звільнити від відбування покарання — за рішенням суду. Адже в умовах тюрми держава не може забезпечити людям адекватного паліативного піклування. “Більшість медичних частин не мають ліцензій на обіг наркотичних анальгетиків, тому навіть за офіційного висновку лікарів про потребу знеболення — препарати не призначаються. Лікарі бояться кримінальної відповідальності, адміністрації — перевірок, а страждає той, кого система вже покарала достатньо. Це не просто прогалина в законі. Це — позбавлення права на полегшення страждань, права, яке визнає ВООЗ і яке вважається складовою права на життя”, — розповідає експерт ХПГ Андрій Діденко.
Ще 5 серпня 2025 року лікарсько-консультативна комісія офіційно підтвердила: “Захворювання Слепцова Віктора Михайловича входить до Переліку хвороб, які є підставою для звільнення від подальшого відбування покарання”. Але попри те, що з таким діагнозом відлік життя, що залишилося, іде на дні, судові засідання переносилися кілька разів — то через відсутність прокурора, то через “неповноту документів”. А 21 жовтня рішення все-таки було ухвалене: негативне. Тепер єдина надія — апеляція. До якої хворий може і не дожити.
Як ми раніше розповідали, за період з 2018 року і по серпень 2025 року в установах позбавлення волі помер 201 довічник, із них 179 — від тяжких хвороб. Нагадаємо, за період з 2018 року і по серпень 2025 року в установах позбавлення волі помер 201 довічник, із них 179 — від тяжких хвороб. При цьому, за дослідженнями ХПГ, у справах про звільнення за хворобою рішення суду фактично дублює позицію прокуратури у понад 82% випадків.
