Про затримання Леоніда Пшеничнова 21 жовтня повідомили в Національному антарктичному науковому центрі.
Український вчений “став першим в історії політв’язнем Антарктики, адже протистояв хижацькій позиції РФ щодо Південного океану”, написав Національний антарктичний науковий центр.
У науковому центрі та Представництві Президента України в АР Крим докладно розповіли про вченого, якого затримали представники країни-агресора.
Дослідник світового рівня
Леонід Пшеничнов багато років працював у Південному науково-дослідному інституті морського рибного господарства та океанографії, розташованому в Керчі. Потім вчений перейшов до Інституту рибного господарства та екології моря у Бердянську, а пізніше — до його спадкоємця — Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії в Києві. Після окупації півострова Росією науковець, який мав українське громадянство і представляв Україну у світі, продовжував мешкати у Криму, бо не мав змоги залишити родину.
Леонід Пшеничнов досліджував біологічні ресурси Південного океану. Вчений понад 40 років присвятив дослідженню Антарктики та охороні її морських екосистем. Він є автором численних наукових публікацій, міжнародних статей, вивчав зменшення побічної смертності морських птахів і ссавців під час риболовлі, писав про збереження популяцій крилю (основного джерела їжі для багатьох видів у Південному океані), досліджував різноманіття іхтіофауни.
Науковці й посадовці наголошували, що Пшеничнов ще з середини 90-х років і дотепер представляв Україну у щорічних засіданнях Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (англійською — CCAMLR). Ця організація впроваджує екосистемний підхід, аби уникнути надмірної експлуатації морських ресурсів. З-поміж іншого CCAMLR затверджує квоти на вилов антарктичного крилю та промислових видів риб і розробляє заходи із захисту живих морських ресурсів Антарктики: до прикладу, встановлення заповідників — особливо охоронюваних районів Південного океану, пояснювали у Національному антарктичному науковому центрі.
Росія проти створення морських заповідних територій
Усі ці роки Леонід Пшеничнов активно працював у CCAMLR. Він був технічним координатором наукового спостереження за виловом морських ресурсів з борту промислових суден України. Леонід Пшеничнов також став одним з авторів обґрунтування української ініціативи зі створення нового морського охоронюваного району (МОР) поблизу Антарктичного півострова (неподалік української станції “Академік Вернадський”).
На жаль, цю ініціативу, як і створення будь-яких інших МОР, роками блокують Китай і Росія, які вимагають не тільки перегляду підходів до створення таких районів, а й ставлять під сумнів доцільність уже наявних морських охоронюваних районів, пояснювали у Національному антарктичному науковому центрі.
Затримання напередодні конференції
Російські силовики затримали Леоніда Пшеничнова цього вересня, напередодні важливої міжнародної конференції CCAMLR, де науковець мав представити українську позицію щодо збереження морських екосистем Антарктики. Вченому інкримінували “створення загрози безпеці Російської Федерації”…
Як зазначили у Національному антарктичному науковому центрі, українського вченого, як і багатьох інших мешканців окупованих територій, російські загарбники примусово паспортизували. Після цього вченого звинуватили в “державній зраді” та завданні економічних збитків Росії.
Прикметно, що пропозицію створити морський охоронюваний район загарбники розцінили як таку, що призведе до обмеження промислового рибальства РФ і зменшення її контролю над стратегічно важливим сектором Світового океану, зазначали у Національному антарктичному науковому центрі.
“Хай тепер росіяни спробують заперечити, що екоцид є державною політикою РФ. А ще хай вони вчергове повторять на засіданні Наради Договору про Антарктику свою брехливу пісеньку про ‘Антарктику поза політикою’, якою вони ще з 2014-го відповідають на спроби привернути увагу до їхньої війни проти України. На жаль, Антарктика не залишилася поза політикою саме через те, що Росія принесла свою політику екоциду та репресій проти інакодумства навіть туди. ‘Русскій мір’ здатний принести зло навіть на крижаний континент, і навіть там цьому злу слід давати солідарну міжнародну відповідь”, — наголошував директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.
Посол України в Австралії Василь Мирошниченко надав виданню ABC документ з обвинуваченням, який, за його словами, представники РФ видали адвокатам Пшеничнова. У документі про українського вченого пишуть як про “російського громадянина”, який “перейшов на бік ворога”, тому що останніми роками у складі української делегації брав участь у засіданнях Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики.
Ба більше, згідно з цим документом, науковця звинувачують у використанні його досліджень для підриву російських операцій з вилову крилю поблизу Антарктичного півострова через заохочення Комісії запровадити жорсткіші обмеження на вилов. Такі дії могли мати згубні економічні наслідки для Росії, цитувало наданий журналістам документ видання ABC.
Реакція України і світу
На цьогорічному засіданні CCAMLR, що днями почалося в Гобарті (в Австралії), посол України Василь Мирошниченко закликав держави-учасниці звернути увагу на незаконне затримання Пшеничнова. Посол України в Австралії попросив підтримати Україну й вимагати негайного звільнення українського вченого, арешт і ув’язнення якого є грубим порушенням прав людини.
Леонід Пшеничнов, який має видатні досягнення в галузі досліджень і зробив неоціненний внесок у збереження Антарктики, є всесвітньо відомим вченим, а не “загрозою безпеки” РФ, наголошував посадовець. Він також зазначав, що переслідування провідного українського вченого є політично вмотивованим. У Представництві Президента України в Криму також наголошували, що арешт вченого має на меті “не лише обмеження наукової діяльності, а й тиск на Україну в міжнародних наукових колах”.
“Це незаконне затримання є очевидною спробою Росії підірвати наукову діяльність України в міжнародних організаціях та обмежити її участь у глобальних ініціативах з охорони навколишнього середовища”, — наголошували в Представництві Президента України в АР Крим. Завдяки Леоніду Пшеничнову Україна мала вагомий голос на міжнародному рівні в питаннях збереження довкілля та управління рибними запасами в Антарктиці. Український вчений активно сприяв розробці міжнародних стандартів з охорони навколишнього середовища. Його дослідження допомагали формувати науково обґрунтовану політику щодо сталого використання морських ресурсів. Це мало вирішальне значення для збереження біорізноманіття регіону, наголошували у Представництві Президента України в Криму.
Мирошниченко також підкреслив, що пан Леонід з 1983 року був залучений до досліджень, пов’язаних з CCAMLR, а з 1994 до 2025 брав участь в організованих Комісією заходах виключно як український вчений. Він ніколи не представляв іншої країни. Лише через те, що український вчений залишився зі своєю родиною в тимчасово окупованому Криму, його змусили взяти російський паспорт і безпідставно звинуватили у “загрозі безпеці РФ”, наголошував посол України в Австралії.
Австралійська делегація засудила затримання українського вченого. Країни ЄС і країни-члени CCAMLR — Норвегія, Велика Британія, Нова Зеландія та Корея — доєдналися до цієї позиції.
У Національному антарктичному центрі також звернулися до світової наукової та природоохоронної спільноти й закликали стати на захист українського дослідника світового масштабу.
2021 року Комісія з охорони морських живих ресурсів Антарктики відзначила більш як 20-літній внесок Леоніда Пшеничнова у власних пам’ятних матеріалах, а тепер вчений — за ґратами, наголошували у Національному антарктичному науковому центрі. Там також зауважили, що пану Леоніду нещодавно виповнилося 70 років, він має чимало проблем зі здоров’ям.
“Будь-яка затримка з його звільненням може бути критичною”, — наголосили у Національному антарктичному науковому центрі.
Представництво Президента в АР Крим також засудило незаконний арешт Леоніда Пшеничнова.
“Україна вимагає від Росії припинити політичні репресії проти громадян України, які займаються наукою, та негайно звільнити Леоніда Пшеничнова. Міжнародна спільнота повинна рішуче відреагувати на цей випадок, щоб запобігти подальшим порушенням прав людини та наукової свободи”, — мовилося у заяві Представництва.
Цього вересня ми розповідали про збитки, яких вже зазнало рибне господарство України через дії РФ, у тому числі розповідали про незаконний вилов, який Росія здійснює в Азовському морі, й рибовідтворювальні заводи, які були затоплені через підрив Каховської ГЕС. У липні ми також писали, що станом на той час на узбережжі Криму вже зібрали понад 1758 тонн мазуту, що виникли внаслідок трощі двох російських танкерів, що сталася торік. Мазутні згустки дісталися й Одещини: у червні 2025-го забруднення виявили у Національному природному парку “Тузлівські лимани”. Ми докладно розповідали про це й писали про довготривалі наслідки для українського довкілля.
Нагадаємо, що зараз Україна кваліфікує злочини агресора проти українського довкілля за двома статтями Кримінального кодексу: воєнні злочини (стаття 438) та екоцид (стаття 441). Як раніше наголошували в Офісі Генпрокурора, Україна вперше в історії людства розслідує злочини проти довкілля як воєнні злочини. Більше про злочини РФ, вчинені проти українського довкілля, можна почитати в рубриці Екологічні права.
