Російські сміттєзвалища на ТОТ і викрадені корисні копалини

Російські сміттєзвалища на окупованих РФ територіях України

Росіяни планують вивозити сміття з території РФ на тимчасово окуповані території України.

Про це 7 серпня попередили у Центрі національного спротиву (ЦНС).

“Російський уряд опублікував постанову про субсидування закупівель та постачання спеціалізованої техніки. Згідно з документом, Москва планує витратити 1,3 млрд рублів на обладнання сміттєвих звалищ на ТОТ Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Фактично окупанти хочуть перетворити тимчасово окуповані українські території на сміттєзвалище для російського сміття. Туди планують вивозити відходи з території РФ”, — розповіла команда ЦНС.

За даними ЦНС, заявлені 1,3 млрд рублів нібито мають витратити на сміттєві контейнери та спецтехніку. При цьому у Центрі нацспротиву побоюються, що насправді російські окупаційні сили будуть використовувати техніку та обладнання, викрадені з українських комунальних підприємств. Щодо коштів, то їх можуть відмити, скориставшись підставними компаніями, які особисто контролює голова російського уряду Михайло Мішустін, вважають у центрі.

“Росіян не турбує питання цивільного населення на тимчасово окупованих територіях і [не турбує] куди буде вивезено сміття. Ключове — встигнути розікрасти кошти до моменту деокупації наших територій”, — вважають у ЦНС.

Забруднення в Маріуполі

У квітні поточного року голова комісії міськради з питань екології й захисту навколишнього середовища ради Максим Бородин попереджав, що у Маріуполі може бути настільки критична ситуація, що після проведення всіх досліджень доведеться знімати шар ґрунту, як це робили після Чорнобильської катастрофи. 

“Історії про екологічний вплив на Маріуполь набагато ширші, ніж перекриті річки [тоді мережею ширилися відео, на яких було зафіксовано, як російські окупанти засипають річки у Маріуполі]. Так, ці новини погані, але в цілому проблема глобальна. Під час артилерійських обстрілів відбувається шалене хімічне забруднення. Токсичне паливо для снарядів, вибухівка в бомбах, важкі метали під час вибухів снарядів. Навіть порох під час автоматного вогню”, — пояснював Бородин. Він також відмічав, що під час активних бойових дій, особливо під час щільного автоматного вогню, навіть порох з патронів забруднює навколишнє середовище. Зрештою усі ці речовини накопичуються та впливають на людей.

При цьому якщо на Донеччині можна казати про сильне забруднення, то забруднення Маріуполя можна вважати “екстремальним”, говорить експерт.

“Проблеми в Маріуполі були й раніше. Але не такого масштабу. Мова йде про тисячі тонн, підірвано 800 тонн тільки вибухівки”, — зазначає Бородин і пояснює, що до всього іншого додалися руйнування будинків, виробництв та “Азовсталі”, де зберігалися тонни хімічних відходів. Враховуючи все зазначене, наразі вкрай складно оцінити ситуацію з забрудненням в Маріупольському районі: зробити остаточні висновки можливо буде лише після деокупації регіону та проведення відповідних досліджень. 

Щобільше, Бородин наголошував, що, окрім забруднення шкідливими хімічними речовинами, Маріуполь також потерпає від бактеріологічного забруднення: через великі втрати серед цивільних, в Маріуполі людей масово ховали у дворах.

Сумнозвісне перекриття річок також впливає на бактеріологічну загрозу. Проте проблема з водоймами може бути ще глибшою, пояснював експерт, адже коли йдуть зливи, все потрапляє до ґрунтових вод, ливнівок та річок. При цьому невідомо, в якому стані перебувають помпові станції міста. “Є каналізація, є каналізаційний колектор, все перекачувалось на СБОС (станція очищування) за Маріуполем. Невідомо, чи відновлене перекачування стоків на станцію. Якщо ні — все потрапляє до річок та моря. Але перевірити, чи так [це насправді] до деокупації буде неможливо”, — казав Бородин.

Поза тим, на думку експерта, основний виклик полягатиме в тому, аби очистити ґрунт:

“Головна проблема не вода і не повітря — це ґрунт. Він накопичує забруднення як губка. В Маріуполі унікальна ситуація тим — що і так десятками рокам ґрунт забруднювався заводами. До нього додалося кумулятивне забруднення (від вибухів снарядів), — говорить Бородин. — Це спокійно можна назвати місцем екологічної катастрофи”. 

18 липня в Маріупольській міській раді вкотре наголосили, що в умовах російської окупації руйнується екосистема система. “Вже неодноразово на березі Азовського моря фіксували мертвих дельфінів та риб, — писала Маріупольська міська рада у своєму телеграм-каналі. — Річку Кальчик перетворили на стихійне сміттєзвалище. А ще там будують перекриття. Забудова відбувається варварськими методами із застосуванням шлаку, який потрапляє до води”.

Крім цього, мешканці Приморського району розповідали, що по вулиці Львівській, де є струмок, текла каналізація. Таким чином каналізаційні води потрапляли до струмка, а зрештою — і до моря. За даними містян, це відбувалося понад місяць, тож маріупольці потерпали від жахливого смороду та бездіяльності окупаційної влади. 

“Загарбники нищать не лише будинки, але й усю екосистему Азовського моря. Крім того, створюють умови для розповсюдження кишкової інфекції при медичній кризі у місті”, —  попереджали у міськраді.

Загальний контекст 

Ще у червні 2023-го радник Генпрокурора України Максим Попов говорив, що на той час вже було розпочато понад 190 кримінальних проваджень щодо злочинів росіян проти українського довкілля. 14 з таких проваджень були кваліфіковані як екоцид. Тоді радник Генпрокурора пояснював, що Україна одночасно працює у двох напрямках. Першим напрямком є притягнення до відповідальності РФ як держави та стягнення репарацій: для цього Оперативний штаб при Держекоінспекції документує шкоду, завдану українському довкіллю, і вираховує її грошовий еквівалент. Другим напрямком є “притягнення до індивідуальної кримінальної відповідальності військових, які виконують та віддають накази, та їхнє політичне керівництво”. Наразі Україна кваліфікує злочини РФ проти українського довкілля за двома статтями Кримінального кодексу: воєнні злочини (ст. 438) та екоцид (ст. 441). Варто зазначити, що хоча у міжнародних договорах поки відсутнє поняття “екоцид”, наразі триває рух за визнання екоциду п’ятим міжнародним злочином.

Як повідомляли у Міндовкіллі 20 липня, за 512 днів від початку повномасштабного вторгнення Україна вже зафіксувала близько двох з половиною тисяч злочинів росіян проти довкілля. При цьому поточні збитки довкіллю та екосистемам України від початку повномасштабного вторгнення вже перевищили два трильйони гривень і це лише попередні підрахунки.

У червні 2023-го у Міністерстві захисту довкілля і природних ресурсів сповіщали, що після російського повномасштабного вторгнення в Україні утворилося від 10 до 12 мільйонів тонн сміття. Приблизно стільки твердих побутових відходів утворюються в країні за рік. За майже півтора роки повномасштабного вторгнення лише так званого “військового сміття”, яке шкодить довкіллю, назбиралося на 916 мільярдів. Проте остаточна цифра стане відома після деокупації всіх територій.

Незаконний видобуток корисних копалин на окупованих частинах Запоріжжя

Прикметно, що на тимчасово окупованих територіях Запорізької області представники РФ вирішили здійснити іншу оборудку та узаконити розкрадання корисних копалин.

Про це 26 липня повідомила команда Центру національного спротиву. Аби “узаконити” грабіж, на підконтрольних РФ територіях України мали видавати нелегітимні “ліцензії” щодо видобутку корисних копалин і вже почали готувати документацію необхідну для видачі таких “ліцензій”.

За інформацією ЦНС, цей проєкт курує Міністерство природних ресурсів та екології РФ. Першими перелік корисних копалин створили на підконтрольних РФ територіях Запоріжжя, проте у подальшому його планують впроваджувати й на інших окупованих Росією територіях України.

У ЦНС наголосили, що так звані російські “ліцензії” не визнає ніхто у світі, тож вони не дають жодного права ані на користування земельними ділянками, ані на видобуток ресурсів з української землі.

З огляду на це кожен, хто скористається незаконними “ліцензіями”, буде офіційно визнаним грабіжником і просто не зможе реалізувати награбоване за межами Російської Федерації, а після деокупації буде нести покарання, відповідно до чинного законодавства України.

Нагадаємо, що 18 квітня 2023 року було зареєстровано Законопроєкт 9218 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою захисту права власності Українського народу”. Як зазначалося у пояснювальній записці, законопроєкт пропонував заборонити державі-агресору та її громадянам, юридичним особам і міжнародним об’єднанням, а також організаціям, створеним та зареєстрованим відповідно до законодавства держави-агресора, набувати право власності на землю, земельні ділянки, ліса, надра, користуватися водними об’єктами України. За теперішніх обставин “право власності РФ (та підконтрольних їй осіб) на природні ресурси (національні багатства) України становить пряму загрозу національним інтересам. У зв’язку з цим існує об’єктивна необхідність законодавчо обмежити доступ громадян держави-агресора, юридичних осіб та міжнародних об’єднань, організацій, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства держави-агресора, а також самої держави-агресора до володіння та/або користування найважливішими об’єктами права власності Українського народу — землею, лісами та надрами”, — йшлося в проєкті закону. Детальніше про захист українських надр від російських загарбників, можна прочитати у статті Харківської правозахисної групи.