MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Катівня на Вовчанському агрегатному заводі: оголошено підозру росіянину

16.08.2023   
Ірина Скачко
Громадянину Російської Федерації, який минулого року знущався з цивільних під час окупації Вовчанська на Харківщині, інкримінують порушення законів і звичаїв війни. Про це йдеться в повідомленні Офісу Генпрокурора.

Ілюстрація: Сергій Приткін/ХПГ, на основі зображень від Вовчанського агрегатного заводу, dreamstime.com, wikimapia.org Graphic: Serhiy Prytkin/KHPG. Photo: dreamstime.com, wikimapia.org

Ілюстрація: Сергій Приткін/ХПГ, на основі зображень від Вовчанського агрегатного заводу, dreamstime.com, wikimapia.org

Йдеться про так званого “старшого оперуповноваженого управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків міністерства внутрішніх справ лнр” 36-річного уродженця Оренбурга (РФ) Антона Політова.

З червня по вересень 2022 року він катував цивільних на Вовчанському агрегатному заводі.

Увечері 5 червня 2022 року дві білі автівки — без номерів, із “зедками” на капоті — під’їхали до будинку цивільного мешканця Вовчанська. Нічого не пояснюючи, окупанти почали обшук обійстя, а господаря побили. Лупцювали ногами та прикладом автомата. Після цього на обличчя затриманому натягли шапку і відвезли на Вовчанський агрегатний завод, де на той час росіяни облаштували катівню.

"Користуючись беззахисним станом затриманого, підозрюваний допитував його, застосовуючи електричний струм. Метою знущань було отримання інформації про місце перебування родича потерпілого, — йдеться у повідомленні прокуратури. — Після електричного струму так званий оперуповноважений бив цивільного спецзасобом — гумовим кийком. Він завдавав ударів по ногах. Також принижував його, проявляючи дискримінацію та упередженість до української нації. При цьому використовував нецензурну лайку”.

Про Вовчанський агрегатний завод ми багато розповідали минулого літа.

Читайте: На заводі у Вовчанську росіяни ‘катували струмом навіть батюшку’, — заступник директора заводу та Вовчанський агрегатний завод: російська катівня за чеченськими лекалами

На підприємстві росіяни облаштували справжній концентраційний табір. Завод підійшов для цього якнайліпше: він має власну водну свердловину та каналізаційну систему, його територія огороджена парканом, колючим дротом, є відеокамери. Крім того, агрегатний колись випускав військову продукцію, тому в ньому є захищені складські приміщення, які можна було легко перетворити на камери.

“Це капітальні ізольовані споруди із залізобетонними стінами. Деякі складські приміщення не мають вікон, в них металеві двері. Саме їх і використовують як камери утримання. Службові кабінети використовують для допитів. Є ще складські приміщення, в яких також утримують людей”, — розповідав рік тому заступник директора Вовчанського агрегатного заводу Олег Топорков.

За його словами, на заводі були присутні всі “різновиди окупантів”: і мобілізовані з так званих ЛНР та ДНР, їхня ж народна міліція та органи безпеки, і російська нацгвардія, і кадрові військові. Керували усім люди з ФСБ. Співробітники цієї структури здебільшого проводили допити. Наглядали, конвоювали вояки з “ДНР” та “ЛНР”.

Катівня у Вовчанську. Фото: Сергій Болвінов

Катівня у Вовчанську. Фото: Сергій Болвінов

До катівні потрапляли спочатку колишні атовці, українські правоохоронці, рідні тих, хто служить чи колись служив у ЗСУ. Згодом окупанти стали затримувати будь-кого, хто їм не подобався: один із блок-постів, на яких росіяни перевіряли місцевих, розташовувався в кількох метрах від заводу. Як свідчили місцеві мешканці, тиск на тих, хто потрапляв на агрегатний, чинився величезний. Незаконно ув’язнених цивільних били, піддавали тортурам, катували струмом. Є свідчення, що часто таке затримання використовували для пограбування: людину катували струмом, поки він не погодився віддати окупантам велику суму грошей. Після цього чоловіка відпустили. Навіть звільнених українців продовжували залякувати, шантажувати сім’єю, дітьми.

“Якщо вони не могли знайти людину, то крали когось із близьких родичів. При мені в камеру вкинули 82-річного дідуся, син якого був учасником АТО. Його тримали, поки син не прийшов і не поміняв його на себе”, — розповідав журналістам Укрінформу колишній полонений Роман Роменський.

Декого забирали до катівні кілька разів.

“Люди ж на агрегатний ‘заїздили’ по колу: ротація проходить, вони дістають ті самі списки з прізвищами та адресами. Були хлопці, які по третьому разу сиділи в катівні”, — згадував пан Роменський.

Кількість постраждалих на Агрегатному заводі досі важко встановити. “Місцеві, яким пощастило звільнитися звідти, розповідали, що декого утримували в камері, де перебувало ще десять осіб. Хтось сидів з тридцятьма”, — згадував Олег Топорков. Залежно від ситуації одночасно на заводі могли утримувати від ста до ста п’ятдесяти осіб. Під час якихось надзвичайних подій або посилення репресій щодо місцевого населення — “набивали під зав’язку”.

У вересні, відступаючи, росіяни забрали із собою частину ув’язнених. Доля багатьох із них досі невідома.


Станом на 13 серпня 2023 року на деокупованих територіях виявили 79 катівень. Найбільше — в Харківській області: тут знайшли 28 місць незаконного утримання українських громадян. Від початку повномасштабного вторгнення українські правоохоронці відкрили 90 133 кримінальних проваджень за фактами злочинів, вчинених російськими військовослужбовцями та їхніми прибічниками на території України. Більшість із цих злочинів — понад 77 тисяч — стосуються порушення законів і звичаїв війни. 

Згідно з Женевською конвенцією стосовно цивільних є забороненими:

  • насилля над життям й особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури;
  • захоплення заручників;
  • наруга над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження;
  • засудження та застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного судом, який створено належним чином і який надає судові гарантії, визнані цивілізованими народами як необхідні.
 Поділитися