Меню
• Події
06 вересня 2023

Євгена Захарова включено до shortlist премії імені Вацлава Гавела 2023 року

Премія щорічно присуджується Парламентською асамблеєю Ради Європи за видатні досягнення в сфері захисту прав людини.

Премія імені Вацлава Гавела © Сouncil of Europe

Премія імені Вацлава Гавела © Сouncil of Europe

5 вересня відбіркова комісія Премії імені Вацлава Гавела оголосила короткий список із трьох номінантів, до якого увійшли директор ХПГ Євген Захаров, турецький правозахисник Осман Кавала і польська активістка Юстина Виджинська, повідомляє пресслужба ПАРЄ.

Премія Вацлава Гавела — щорічна відзнака за досягнення у сфері захисту прав людини, яка була заснована у 2013 році Парламентською асамблеєю Ради Європи у співпраці з Бібліотекою Вацлава Гавела і правозахисним Фондом “Хартія 77”.

Оголошуючи імена номінантів у короткому списку кандидатів, у ПАРЄ зазначили: “Євген Захаров понад 50 років активно займається захистом прав людини в Україні та інших пострадянських республіках, документує і поширює інформацію про репресії. Він є засновником Української Гельсінської спілки з прав людини та директором Харківської правозахисної групи. Номінант сприяє правосуддю та відновленню справедливості щодо політичних в’язнів та інших жертв порушень прав людини. У 2022 році він заснував коаліцію громадських організацій під назвою ‘Трибунал для Путіна’, яка збирає, перевіряє та зберігає докази воєнних злочинів”.

Осман Кавала — турецький правозахисник, філантроп і громадський активіст. У 2017 році його затримали, а у 2022 році засудили до довічного ув’язнення за звинуваченням у фінансуванні антиурядових протестів у Туреччині.

Юстина Виджинська — адвокатка із прав людини та захисниця прав жінок із Польщі, яка, крім того, опікується маргіналізованими та вразливими верствами населення. Вона заснувала організацію “Abortion Dream Team”, яка бореться проти обмежувальних законів Польщі щодо абортів.

Президент ПАРЄ Тіні Кокс віддав належне всім захисникам прав людини, які — іноді ціною свого життя — твердо стоять на захисті основних свобод і прав людини: “Сьогодні, як ніколи, надзвичайно важливо вшановувати жінок і чоловіків, які своєю мужністю, рішучістю та силою вказують нам шлях до свободи. Їхня боротьба є прикладом для всіх нас, і я щасливий, що Премія імені Вацлава Гавела з прав людини відзначає їхню діяльність з моменту її створення десять років тому”.

Ім’я лауреата премії оголосять під час відкриття осінньої пленарної сесії ПАРЄ у Страсбурзі 9 жовтня.

У різні роки лауреатами Премії Вацлава Гавела ставали російський журналіст Володимир Кара-Мурза (2022), білоруська активістка Марія Колесникова (2021), керівник грозненського представництва Правозахисного центру “Меморіал” Оюб Тітієв (2018), іракська правозахисниця Надя Мурад (2016), ветеран російського правозахисного руху Людмила Алексєєва (2015), азербайджанський правозахисник Анар Мамедлі (2014), білоруський правозахисник Олесь Біляцький (2013).


Нагадаємо, Харківська правозахисна група разом із парамедикинею Юлією Паєвською та братами Кличками отримали премію Форуму імені Лева Копелєва “За свободу і права людини” за 2023 рік.

Минулого року Нобелівську Премію миру отримали українська правозахисна організація Центр громадянських свобод, Міжнародний Меморіал та білоруський правозахисник Олесь Біляцький. Харківська правозахисна група, яка є єдиним діючим в Україні членом Міжнародного Меморіалу, отримала половину від присудженої Меморіалу грошової частини премії для допомоги потерпілим від міжнародних злочинів, вчинених росіянами.

поширити інформацію

Подібні статті

• Публіцистика

Вацлав Гавел і Україна

5 жовтня світ згадує чеського політика і дисидента Вацлава Гавела. Публікуємо рефлексії Євгена Захарова щодо значення спадщини Гавела для сьогоднішньої України.

• Російсько-українська війна   • Свобода совісті та віросповідання

У Сейрана Салієва забрали Коран після прибуття до колонії №1 Тульської області

Як розповіла дружина політвʼязня “Кримській солідарності”, він вже декілька місяців перебуває без Корану. Згадуємо це та інше порушення прав кримських мусульман у російській неволі.

• Російсько-українська війна   • Події

Червневий терор РФ (оновлено)

У ніч проти 2 червня Росія вчергове вчинила масову атаку на Україну та вбила мирних людей. Загалом за ніч Росія випустила по українцях 656 ударних дронів та 73 ракети різних типів: балістичні, крилаті, протикорабельні. “Масштабна атака і абсолютно прозора заява від Росії: якщо Україна не буде захищена від ударів балістики та інших ракет, ці удари будуть продовжуватися”, — наголошував Президент України. Розповідаємо, що наразі відомо.

• Російсько-українська війна   • Події

Застрелив мирного чоловіка, який годував собаку

Правоохоронці повідомили про підозру російському снайперу, який може бути причетним до вбивства цивільного під час окупації Бучі. Щодо іншого російського військового вже скерували до суду обвинувальний акт за жорстоке поводження з цивільним населенням. Обидва окупанти були у 234-му десантно-штурмовому полку 76-ї десантно-штурмової дивізії ЗС РФ.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти