Меню
• Події
06 вересня 2023

Євгена Захарова включено до shortlist премії імені Вацлава Гавела 2023 року

Премія щорічно присуджується Парламентською асамблеєю Ради Європи за видатні досягнення в сфері захисту прав людини.

Премія імені Вацлава Гавела © Сouncil of Europe

Премія імені Вацлава Гавела © Сouncil of Europe

5 вересня відбіркова комісія Премії імені Вацлава Гавела оголосила короткий список із трьох номінантів, до якого увійшли директор ХПГ Євген Захаров, турецький правозахисник Осман Кавала і польська активістка Юстина Виджинська, повідомляє пресслужба ПАРЄ.

Премія Вацлава Гавела — щорічна відзнака за досягнення у сфері захисту прав людини, яка була заснована у 2013 році Парламентською асамблеєю Ради Європи у співпраці з Бібліотекою Вацлава Гавела і правозахисним Фондом “Хартія 77”.

Оголошуючи імена номінантів у короткому списку кандидатів, у ПАРЄ зазначили: “Євген Захаров понад 50 років активно займається захистом прав людини в Україні та інших пострадянських республіках, документує і поширює інформацію про репресії. Він є засновником Української Гельсінської спілки з прав людини та директором Харківської правозахисної групи. Номінант сприяє правосуддю та відновленню справедливості щодо політичних в’язнів та інших жертв порушень прав людини. У 2022 році він заснував коаліцію громадських організацій під назвою ‘Трибунал для Путіна’, яка збирає, перевіряє та зберігає докази воєнних злочинів”.

Осман Кавала — турецький правозахисник, філантроп і громадський активіст. У 2017 році його затримали, а у 2022 році засудили до довічного ув’язнення за звинуваченням у фінансуванні антиурядових протестів у Туреччині.

Юстина Виджинська — адвокатка із прав людини та захисниця прав жінок із Польщі, яка, крім того, опікується маргіналізованими та вразливими верствами населення. Вона заснувала організацію “Abortion Dream Team”, яка бореться проти обмежувальних законів Польщі щодо абортів.

Президент ПАРЄ Тіні Кокс віддав належне всім захисникам прав людини, які — іноді ціною свого життя — твердо стоять на захисті основних свобод і прав людини: “Сьогодні, як ніколи, надзвичайно важливо вшановувати жінок і чоловіків, які своєю мужністю, рішучістю та силою вказують нам шлях до свободи. Їхня боротьба є прикладом для всіх нас, і я щасливий, що Премія імені Вацлава Гавела з прав людини відзначає їхню діяльність з моменту її створення десять років тому”.

Ім’я лауреата премії оголосять під час відкриття осінньої пленарної сесії ПАРЄ у Страсбурзі 9 жовтня.

У різні роки лауреатами Премії Вацлава Гавела ставали російський журналіст Володимир Кара-Мурза (2022), білоруська активістка Марія Колесникова (2021), керівник грозненського представництва Правозахисного центру “Меморіал” Оюб Тітієв (2018), іракська правозахисниця Надя Мурад (2016), ветеран російського правозахисного руху Людмила Алексєєва (2015), азербайджанський правозахисник Анар Мамедлі (2014), білоруський правозахисник Олесь Біляцький (2013).


Нагадаємо, Харківська правозахисна група разом із парамедикинею Юлією Паєвською та братами Кличками отримали премію Форуму імені Лева Копелєва “За свободу і права людини” за 2023 рік.

Минулого року Нобелівську Премію миру отримали українська правозахисна організація Центр громадянських свобод, Міжнародний Меморіал та білоруський правозахисник Олесь Біляцький. Харківська правозахисна група, яка є єдиним діючим в Україні членом Міжнародного Меморіалу, отримала половину від присудженої Меморіалу грошової частини премії для допомоги потерпілим від міжнародних злочинів, вчинених росіянами.

поширити інформацію

Подібні статті

• Публіцистика

Вацлав Гавел і Україна

5 жовтня світ згадує чеського політика і дисидента Вацлава Гавела. Публікуємо рефлексії Євгена Захарова щодо значення спадщини Гавела для сьогоднішньої України.

• Право на життя   • Російсько-українська війна

Гематома й високий тиск

У політв’язня Амета Сулейманова, засудженого Росією до 12 років ув’язнення, з’явилася гематома на нозі. Кримський татарин також потерпає від високого тиску, а в його медичній картці вказані не всі захворювання. Нині країна-агресор утримує Сулейманова у “Владимирському централі” — сьогодні політв’язень зустрічає там свій 41-й день народження.

• Російсько-українська війна   • Події

‘Розказуйте, де укропи сидять’

У Званівці російські загарбники розстріляли мирних людей, які не розповіли їм про місцеперебування українських оборонців, а в Краматорську вбили журналістів, атакувавши цивільну автівку безпілотником. Розповідаємо про чергові злочини, вчинені представниками країни-агресора.

• Російсько-українська війна   • Право на свободу та особисту недоторканність

Викрадені мелітопольські медійниці: Глуховську тримають у СІЗО міста Кізела, а Суворову засудили

Сховавши Анастасію Глуховську в далекому Пермському краї, російські правоохоронні органи протягом двох років заявляють, що не затримували журналістку і не знають, де вона. Її колегу Яну Суворову окупанти відправили за ґрати на 14 років.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти