Лежати на ліжку можна не більше двох годин на день
Політв’язню Арсену Абхаїрову, якого незаконно вивезли до Красноярського краю у Росії та утримують у в’язниці №2 Єнісейська, необхідна операція. Бранець Кремля потерпає від болю у ногах і страждає на варикоз.
Більше про стан політв’язня повідомили в “Кримській солідарності”.
Якщо раніше бранцю Кремля взагалі забороняли лягати на ліжко упродовж дня, тепер він може це зробити, але лежати можна лише дві години на день. На додачу, у в’язниці суворий розпорядок дня: ув’язнені мають ранній підйом і відбій о десятій вечора.
Кримський татарин розповів, що хоча набряки на ногах трохи спали, він усе одно потребує операції. Проте, як ми раніше писали, росіяни пропонують оперуватися в туберкульозній лікарні, яка користується украй поганою репутацією. Арсен Абхаїров чув чимало негативних відгуків про медзаклад, зокрема, і від своїх співкамерників, розповідала адвокатка Марія Терехова.
Терехова також нагадала, що політв’язень має проблеми з зубами. Зуби почали турбувати Абхаїрова ще у СІЗО Новочеркаська, де він раніше перебував. Там ув’язненого ніхто не лікував: у СІЗО навіть не було стоматологічного кабінету. Зараз росіяни поставили пломби, проте про якісні матеріали не йшлося. Як зауважила адвокатка, пломби були “максимально примітивні”.
Попри все Арсен не занепада духом, каже Терехова. Кримський татарин вірить, що вже наступного року опиниться на волі й що він, як і його земляки, не “відбуватиме цих величезних строків до кінця”.
При цьому Абхаїров досі не може оскаржити те, що строк його утримання у слідчому ізоляторі не зарахували у тюремний, відмічають у “Кримській солідарності”. Терехова наголосила, що це незаконно, а ув’язнений давно мав залишити тюрму й відбувати термін у колонії суворого режиму.
Так звані “судді” мали зарахувати строк утримання у СІЗО до тюремного строку, проте нелегітимний суд вказав зовсім інше у своєму рішенні. Щобільше, хоча Арсен Абхаїров вимагав надати йому протокол і аудіопротокол засідання, він досі не отримав відповіді, тож навіть не може оскаржити рішення так званого “суду”.
Проблеми виникають і з рішенням Замоскворецького суду. Хоча так звані “судді” визнали, що відмова Федеральної служби виконання покарань (ФСВП) перевести Абхаїрова до колонії, розташованої ближче до дому, є незаконною, російські “судді” відмовилися компенсувати кошти, які близькі кримського татарина витратили на дорогу, коли приїздили на побачення. Політв’язень поскаржився на такі дії, проте невідомо, коли розглядатимуть його скаргу і чи взагалі розглядатимуть.
Передісторія
Арсена Абхаїрова затримали ще у лютому 2019-го. Тоді також затримали Ескендера Абдулганієва та Рустема Емірусеінова. ФСБ звинувачувала кримських татар у причетності до організації “Хізб ут-Тахрір”, забороненої в РФ та анексованому Криму. При цьому в Україні та інших країнах світу організація діє без жодних обмежень і дозволена на законодавчому рівні.
3 листопада 2020 року у Ростові-на-Дону Південний окружний військовий суд оголосив вирок. Тоді рішення винесла судова колегія: Плиско Роман, Костін Ігор, Звягін Євгеній.
Рустема Емірусеінова засудили до 17-ти років, два з яких він мав провести у в’язниці (далі йшлося про суворий режим). Арсена Абхаїрова засудили до 13-ти років, а Ескендера Абдулганієва засудили до 12-ти років. Усі вони мали відбути перші два роки у в’язниці. Для трьох політв’язнів сумарний термін позбавлення волі становив 42 роки.
1 листопада 2021 року Апеляційний військовий суд у Власисі підтвердив попередній вирок. Кримських політв’язнів відправили до російських колоній.
На думку сторони захисту та самих підсудних, “судовий процес” було сфабриковано. Так зване звинувачення спиралося на матеріали прослуховувань, книги, які були знайдені в обвинувачених, і сумнозвісних “таємних свідків”.
Порушення міжнародного гуманітарного права
Правозахисники неодноразово наголошували, що переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, порушує статтю 7 Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), адже за міжнародним гуманітарним правом Російська Федерація не має права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованій території. Таким чином вивезення кримських політв’язнів на територію РФ є воєнним злочином. Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, навіть якщо особа скоїла кримінальне правопорушення на окупованій території, її мають судити саме на окупованій території, де особа й має відбувати покарання. Поза тим після незаконного вивезення Російська Федерація порушує норми утримання політв’язнів, не надає хворим фахової медичної допомоги та фактично вбиває людей.
Правозахисники підкреслювали, що, згідно з Женевською конвенцією, ненадання медичної допомоги українським громадянам, яких РФ безпідставно утримує у в’язницях, прирівнюється до катувань і порушує невіднятне право на життя.
Нагадаємо, що у березні цього року Україна ухвалила перший вирок за депортацію кримчанина. Дарницький районний суд Києва заочно засудив до десяти років позбавлення волі так звану “суддю”, яка була причетна до депортації. Як повідомляла прокуратура АР Крим та міста Севастополя, вона “достеменно знала, що з 2014 року жителі Криму мають статус осіб, які перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права. Всупереч цьому вона ухвалила рішення про випровадження громадянина України з території тимчасово окупованого півострова”. У прокуратурі підкреслювали, що вчинене є “серйозним порушенням вимог статті 49 Конвенції про захист цивільного населення 1949 року, що забороняє, незалежно від мотивів, здійснювати примусове індивідуальне чи масове переселення або депортацію осіб з окупованої території”.
Більше про безчинства РФ у Криму та сфабриковані “судові процеси” можна почитати у рубриках Право на справедливий суд, Політика і права людини, Право на життя.