Політв’язня Азамата Еюпова етапували з окупованого Криму до Челябінської області, попри 4 ішемічні інсульти

Кримськотатарського активіста з Білогірська Азамата Еюпова, якого засудили до 17 років позбавлення волі за сфабрикованою “справою”, незаконно етапували до Челябінської області, у в’язницю Верхньоуральська.

Про це повідомили “Кримська солідарність” і Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець.

Федеральна служба виконання покарань Росії етапувала кримського татарина попри те, що в слідчому ізоляторі він вже переніс чотири ішемічні інсульти. Ще у травні 2022-го його співкамерник Руслан Сулейманов уперше повідомив про ознаки захворювання. Тоді адвокат Еміль Курбедінов звертався до керівництва СІЗО, аби домогтися хоча б медогляду для свого підзахисного. Проте фельдшер медсанчастини діагностував Еюпову остеохондроз і повернув чоловіка до камери, призначивши мінімальне лікування. Через відсутність лікування кримський татарин фактично не міг пересуватися без сторонньої допомоги.

1 вересня цього року Еюпов зателефонував дружині та розповів, що в нього досі повноцінно не працює права нога. Під час етапування співкамерники допомагали 59-річному чоловікові пересуватися.

Коли бранець Кремля дістався пункту призначення, росіяни відправили його на карантин, помістивши до спецблока. Там він перебував протягом тижня. Росіяни не змогли довше утримувати бранця у спецблоці через його стан здоров’я, казала дружина політв’язня Гульнара Еюпова.

Дмитро Лубінець наголосив, що Азамат Еюпов не отримує кваліфікованої медичної допомоги впродовж майже півтора року ув’язнення.

“Ще в липні минулого року адвокату вдалося добитися обстеження в приватному медзакладі за кошти родичів. Тоді незалежні лікарі повідомили, що Азамат потребує термінової госпіталізації. Однак окупанти ці вимоги проігнорували”, — написав Омбудсман у своєму телеграм-каналі 13 вересня.

Дмитро Лубінець наголосив, що “ненадання належної медичної допомоги українським громадянам, яких РФ незаконно утримує у вʼязницях, має системний характер”. Омбудсман також нагадав, що “зі 186 кримських політвʼязнів щонайменше 30 осіб потребують негайної меддопомоги, серед них — 25 кримських татар”.

Без права на життя

Окупувавши Кримський півострів, Російська Федерація порушує норми утримання політв’язнів, не надає незаконно засудженим фахової медичної допомоги, фактично вбиваючи людей. Харківська правозахисна група писала, що у липні 2023-го Верховний Суд у Москві залишив чинним вирок 66-річному політв’язню Зекір’ї Муратову, який має інвалідність третьої групи і потерпає від підвищеного артеріального тиску та серцевої недостатності. Попри це російські судді залишили кримського татарина в російській в’язниці. У червні цього року надходила інформація, що першому заступнику голови Меджлісу Наріману Джелялову та активісту Асану Ахтемову гіршало у СІЗО. Тоді у Нарімана Джелялова набрякли стопи та був варикоз на обох ногах, а в Асана Ахтемова загострився біль у спині. Це відбувалося через те, що Наріману, Асану та іншим бранцям доводилося по 16 годин на день — з шостої ранку до десятої вечора — проводити в камерах на ногах, оскільки їм не дозволяли ані сідати, ані лягати на ліжко. У травні 2023-го стало відомо, що 68-річний політв’язень Халіл Мамбетов, якого окупанти перевели до нового слідчого ізолятора у Сімферополі, потерпає від артрозу та не отримує ліків, які йому передають рідні. У квітні 2023-го іншому політв’язню Арсену Абхаїрову запропонували лікувати варикоз у Краснодарській туберкульозній лікарні. Також у квітні цього року Амета Сулейманова, який три роки перебував під домашнім арештом, забрали з дому і відвезли до слідчого ізолятора, попри те, що чоловік мав артеріальну та мітральну серцеву недостатність і потребував термінової заміни серцевого клапана. У лютому 2023-го у російських тюрмах померли двоє політв’язнів — Джеміль Гафаров і Костянтин Ширінг. Бранці Кремля так і не дочекалися лікування, про яке неодноразово просили. 

Правозахисники неодноразово наголошували, що, згідно з Женевською конвенцією, ненадання медичної допомоги українським громадянам, яких РФ безпідставно утримує у в’язницях, прирівнюється до катувань і порушує невіднятне право — на життя.

Справа Еюпова

Попри те, що ще у липні минулого року незалежна лікарська комісія повідомляла, що за час перебування в ізоляторі політв’язень переніс чотири ішемічні інсульти й потребує термінової госпіталізації, Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону проігнорував тяжкий стан здоров’я підсудного і засудив Азамата Еюпова до 17 років ув’язнення. Своєю чергою військовий апеляційний суд Власихи залишив чинним це рішення.

Азамата Еюпова затримали в Білогірську у лютому 2021-го. Того дня ефесбівці провели серію обшуків у будинках кримських татар у Білогірську, Бахчисараї, Сімферополі, Севастополі та Радянському районі й затримали сімох людей. Відпустили лише одного. Як зауважували в Представництві Президента України в АР Крим, під час обшуку 17 лютого окупанти підкинули Азамату Еюпову декілька книг і заарештували за нібито “організацію діяльності терористичної організації” та “спробу захоплення влади”. За список аудіозаписів, де навіть не було його голосу, та неправдиві й неточні розповіді “секретних свідків” кримського татарина злочинно засудили до 17 років колонії суворого режиму. Чоловіку інкримінували частину першу статті 205.5 КК РФ (“Організація терористичної діяльності”) та звинуватили у причетності до ісламської політичної партії “Хізб ут-Тахрір”, визнаної терористичною в Росії. 

Азамат Еюпов народився у депортації в Узбекистані. Після повернення до Криму він працював будівельником, виховував чотирьох дітей. Через атеросклетичну хворобу серця кримський татарин перебував на обліку в лікаря. Еюпов брав участь в акції протесту кримських татар, що відбувалася у липні 2019 року на Красній площі у Москві, та постійно відвідував відкриті судові засідання у справах кримських політв’язнів.

Правовий вимір

Хоча ісламська релігійна організація “Хізб ут-Тахрір” заборонена в РФ з 2003-го року, вона дозволена не тільки в Україні, а й в інших країнах світу, які не вбачають у ній жодної загрози. Правозахисники неодноразово наголошували на тому, що членів організації переслідують аж ніяк не за підготовку держперевороту чи тероризм, а за публічні акції, в яких беруть участь люди, які виступають проти політичних репресій у Криму й системно критикують представників РФ. Вочевидь кримських татар переслідують за їхню нелояльність до окупаційної влади й засудження незаконної анексії Криму й збройної агресії Росії.

При цьому переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, порушує статтю 7 Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону). За міжнародним гуманітарним правом Російська Федерація не має права застосовувати власне кримінальне законодавство на територіях, які перебувають під окупацією. Щобільше, Росія не має жодного права вивозити жертв політично вмотивованих переслідувань на свою територію. Вивезення кримських політв’язнів на територію РФ є воєнним злочином. Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, навіть якщо особа скоїла кримінальне правопорушення на окупованій території, її мають судити на окупованій території і саме на окупованій території засуджений має відбувати покарання. Утім Російська Федерація продовжує незаконно етапувати громадян України до російських тюрем.

Як наголошували у Кримськотатарському ресурсному центрі, лише з 2017-го до 2022-го року на окупованому півострові було зафіксовано 7911 порушень основних прав людини: 371 обшук (277 обшуків стосувалися кримських татар); 1 327 затримань (1 091 — кримських татар); 1 270 допитів (969 — кримських татар); 1 212 арештів (902 — кримських татар). За підрахунками КримSOS, сумарний термін жертвам політично вмотивованих переслідувань у Криму за рік повномасштабного вторгнення становив майже 700 років: 699 років і 9 місяців. 

Більше про безчинства РФ у Криму та сфабриковані “судові процеси” можна почитати у рубриках Право на справедливий суд, Політика і права людини, Право на життя.