MENU
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Зима тривоги нашої: чого чекають люди, влада, розвідка?

31.10.2023   
Ірина Скачко
Рік тому Росія почала знищувати українську енергетичну інфраструктуру. ХПГ згадує, як це було, і припускає, чого нам чекати в майбутньому.

© Yevhen Prozhyrko / Shutterstock

© Yevhen Prozhyrko / Shutterstock

74% опитаних українців впевнені, що Росія знову битиме по нашій енергетичній інфраструктурі, і лише 4% вважають: цього не станеться. Такими є результати загальнонаціонального опитування, яке провів Фонд “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.

Дослідження проводилося на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії.

“Станом на першу половину серпня 74% опитаних були впевнені, що Росія вірогідно вдасться до систематичних ракетних ударів по українській енергетичній інфраструктурі, як це було восени та взимку 2022-2023 року. Із них 31% респондентів були переконані, що атака на енергосистему точно станеться, а 43% розглядали цей сценарій як високоймовірний. Серед опитаних 14% оцінили ризик ракетних ударів по енергосистемі як низький, а 4% респондентів були переконані, що цього точно не станеться”, — розповідають дослідники.

Якщо Росія все ж атакуватиме українську інфраструктуру, якими будуть наслідки цих атак? 45% респондентів вважають, що ситуація буде схожа на ту, що була минулої зими. Чверть опитаних упевнена, що наслідки можуть бути гіршими. 19% респондентів сподіваються, що обстріли більше не призводитимуть до суттєвих порушень електро-, водо-, теплопостачання.

Якщо наслідки російських атак на українську інфраструктуру будуть схожі на торішні, половина опитаних зможе самостійно забезпечити відносно комфортне життя своєї родини. 35% українців впевнені, що такої можливості в них не буде. Особливо це стосується людей пенсійного віку: 42% з них не зможуть забезпечити свої побутові потреби в разі блекаутів. Серед людей, які живуть за межею бідності, відсоток тих, хто самостійно впорається з побутовими проблемами під час атак на інфраструктуру, лише 31%.

Робочі обов’язки у разі перебоїв з електропостачанням зможуть виконувати 56% працевлаштованих респондентів. Будуть змушені припинити працювати — 28%.

“Особливо сильний вплив атака на інфраструктуру може мати на працездатність населення східних областей. 41% респондентів зі східних областей повідомили, що не зможуть продовжити виконувати свої робочі обов’язки, якщо наслідки атак на інфраструктуру будуть співставними з минулорічними”, — йдеться в дослідженні.

Тим часом у Міненерго цього тижня відзвітувались, що наразі електроенергії, яку виробляють українські електростанції, цілком достатньо для забезпечення потреб споживачів. Хоча через обстріли на Донеччині були знеструмлені 16 населених пунктів. Крім того, без світла залишається частина споживачів у Запорізькій, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях. Через підрив дамби Каховської ГЕС на Херсонщині все ще без електрики є 1,2 тис. споживачів.

Що кажуть в ГУР, Офісі Президента, Міненергетики?

Володимир Зеленський з вересня невтомно попереджає українців: енергетичний сектор знову буде під загрозою, до блекаутів треба готуватися кожному з нас.

“Ми бачили торік, на що Кремль робив ставку, а саме — на удари по енергетичній інфраструктурі, щоб знищити основу сучасного життя. Передбачаємо, що цієї зими Росія спробує повторити свою тактику терору, тільки в більшому масштабі. Важливо зараз бути готовими до будь-яких терактів, до будь-яких дій Росії. Ми повинні витримати цю битву”, — заявив президент.

У ГУР теж упевнені, що треба готуватися до найгіршого. В ефірі загальнонаціонального телемарафону представник ГУР Андрій Юсов заявляв, що росіяни останнім часом використовують дрони-камікадзе, а ракети бережуть, радше за все накопичуючи ракетний арсенал для потужних атак в холодну пору року. “Це імовірний сценарій. Думати, що маніяк не буде повторювати спроб вчиняти таки терористичні атаки цієї зими — підстав жодних немає. Тому війна триває, Україна продовжує боротьбу, продовжує звільнення власних територій, а це означає, що держава-агресор може продовжувати свої терористичні атаки”, — наголосив Юсов.

Втім, розвідники сумніваються, що у росіян вистачить ракет, щоб повністю повторити тогорічний сценарій. “Таких масованих обстрілів, як це було минулого жовтня, листопада, грудня, коли вони випускали по 70-100 ракет одночасно — найімовірніше, вже не буде. Росіяни усвідомлюють, що вони можуть не добитись своєї цілі, а натомість лише виснажать свої запаси, як це було минулого року”, — заявляв заступник голови ГУР Міноборони Вадим Скібіцький.

Міністр енергетики Герман Галущенко в ефірі телемарафону заспокоїв українців, запевняючи, що блекаути внаслідок обстрілів якщо й будуть, то тимчасові, адже в Україні створили систему захисту від ворожих атак: “Система готова до проходження сезону і з точки зору генерації, і з точки зору передачі електроенергії. Тому єдине, що може вплинути драматично, — це дійсно обстріли. Спрогнозувати, який буде масштаб тих обстрілів, який вплив буде, які руйнування будуть — це дуже складно. Тому, безумовно, окрім підготовки просто системи, є ще запроваджені системи захисту, які ми теж вперше реалізуємо”.

Хронологія атак

11 вересня 2022 року росіяни ударили по Харківській ТЕЦ-5. Тоді загинуло двоє співробітників енергооб’єкта, без світла залишились споживачі у Харківській, Полтавській, Дніпропетровській, Сумській, Донецькій областях. Втім, енергопостачання досить швидко вдалося відновити. Наступного разу росіяни вдалися до іншої тактики — не одиничного удару, а масованої атаки одразу по кількох об’єктах енергетичної інфраструктури.

Пожежа на об’єкті інфраструктури, 11 вересня. © Харківська обласна прокуратура

Пожежа на об’єкті інфраструктури, 11 вересня. © Харківська обласна прокуратура

Вже за місяць, 10 жовтня, Росія завдала ракетного удару по всій території України, при чому особливою ціллю цієї атаки була саме енергетика. Ворог використав крилаті ракети повітряного, морського та наземного базування, балістичні ракети, зенітні керовані ракети, розвідувальні та ударні безпілотники. Тоді майже одночасно було пошкоджено не менше 11 важливих інфраструктурних об’єктів у восьми регіонах та столиці, а внаслідок майже щоденних атак протягом наступного тижня ця кількість зросла до 408. 45 з них належали до енергетичної галузі. Частина областей були знеструмлені.

Після того протягом зими росіяни масовано гатили по енергетичних об’єктах з чіткою регулярністю: раз на 10-14 днів.

Наймасованішою виявилася атака 15 листопада, коли російські військові випустили по Україні 96 крилатих ракет повітряного та морського базування (Х-101, Х-555, “Калібр”), керованих авіаційних ракет Х-59, ударних дронів. Міністр енергетики Герман Галущенко тоді попередив, що атака може вплинути не тільки на Україну, але й на її сусідів: “Це наймасованіший обстріл енергосистеми з початку війни. Ця атака може мати вплив не тільки на енергосистему України, але й на енергосистеми деяких наших сусідів. Влучання відбуваються по всій українській енергосистемі: як по об‘єктах генерації, так і по системі передачі електроенергії. Запроваджені аварійні відключення”. Після атаки Хмельницька атомна електростанція втратила повний доступ до електромережі. Також підключення до однієї з ліній електропостачання втрачала Рівненська АЕС. “Це був дуже тривожний розвиток подій. Він вказує на потенційні ризики ядерної безпеки, з якими стикаються всі ядерні об’єкти України під час цієї жахливої ​​війни, а не лише Запорізька атомна електростанція, — заявляв директор Міжнародного агентства з атомної енергії Маріано Ґроссі. — У той час, як на Хмельницькій атомній електростанції відновлено дистанційне електропостачання, вчорашня втрата електроенергії чітко демонструє, що ситуація з ядерною безпекою та захищеністю в Україні може раптово погіршитися, підвищуючи ризик ядерної аварії”. Щоб запустити енергосистему, Україні довелося імпортувати електроенергію від західних партнерів.

Характер обстрілів змінився лише з настанням тепла навесні 2023 року. Одна з останніх масованих атак на енергоструктуру сталася 9 березня, тоді Запорізька АЕС вшосте втратила зовнішнє живлення та перейшла в аварійний стан з живленням від дизель-генераторів.

Влітку українська енергетична система зазнавала хіба що одиничних ударів з боку ворога. Але 21 вересня 2023-го знову стався масований ракетний обстріл: вибухи лунали у Києві, Хмельницькому, на Львівщині, Рівному, Черкасах. Через удар майже 400 населених пунктів залишились без світла. А вночі проти 25 жовтня російські дрони намагалися дістатися трансформаторних підстанцій Хмельницької АЕС.

Сам Путін вже натякав на можливі обстріли українських атомних електростанцій в майбутньому, називаючи такі дії “дзеркальною відповіддю” на якусь уявну підготовку британськими та українськими спецслужбами атаки на російську атомну станцію.

Втім, Кремль завжди використовує тактику “самі винні”. Масований удар 10 жовтня 2022 року він виправдовував помстою за вибух на Кримському мосту. Як згодом виявила наша розвідка, росіяни готували напад на українські об'єкти енергетики задовго до пошкодження мосту.

Наслідки знищення енергетичної інфраструктури

За повідомленням Офісу Генпрокурора, лише за перший рік війни росіяни завдали 255 ударів по 112-и обʼєктах критичної цивільної інфраструктури, зокрема, енергетичної. Понад 77% цих ударів було завдано з жовтня по лютий: 197.

Інфографіка Офісу Генерального прокурора

Інфографіка Офісу Генерального прокурора

Згідно із звітом програми розвитку ООН, станом на 30 квітня 2023-го року загальна потужність вироблення електрики в Україні зменшилася удвічі — з 37,6 ГВт до 18,3 ГВт. Були пошкоджені або знищені 42 з 94 критично важливих високовольтних трансформаторів. Потужності теплоелектростанцій та теплоелектроцентралей скоротилися на 68% — з 14,3 ГВт до 4,6 ГВт, повідомляло Суспільне з посиланням на звіт ООН.

Світовий банк підрахував, що українській інфраструктурі електро-, газо-, теплопостачанню та видобутку вугілля завдано збитків на суму понад 10 млрд доларів США.

Чи є обстріли енергетичної інфраструктури воєнним злочином?

Вже 10 жовтня на засіданні Радбезу РФ Володимир Путін заявив: “Сьогодні зранку, за пропозицією Міністерства оборони і за планом Генерального штабу Росії, завданий масований удар високоточною зброєю великої дальності повітряного, морського та наземного базування по об’єктах енергетики, військового управління та зв’язку…” Чим підтвердив: саме цивільні об’єкти інфраструктури є ціллю російських обстрілів.

На думку правозахисника Володимира Яворського, більшість атак на українську енергетичну інфраструктуру порушують міжнародне гуманітарне право. “МГП не забороняє завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі як такій, а лише визначає, що лише військовий об’єкт може бути об’єктом нападу. Майже напевно деякі з цілей, вражені РФ під час цих обстрілів, такими не є. І навіть щодо тих цілей, які є військовими, РФ зобов’язана розглянути альтернативні види зброї, тактики та цілі для досягнення бажаного ефекту, якщо альтернатива призведе до меншої кількості смертей, поранень чи руйнувань для цивільного населення”.

Експерт впевнений, ці обстріли можна розглядати в контексті вчинення передбачених Римським статутом МКС воєнних злочинів, а саме:

  1. умисного спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями;
  2. умисного вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об’єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою;
  3. нападу на незахищені й такі, що не є військовими цілями, міста, села, помешкання або будівлі чи їх обстріл із застосуванням будь-яких засобів.
 Поділитися