Близько 28000 українців є зниклими безвісти за особливих обставин

Станом на 18 жовтня 2023-го близько 28 тисяч громадян України є зниклими безвісти за особливих обставин.

Такі цифри озвучив заступник Міністра внутрішніх справ України Леонід Тимченко під час зустріч з представниками Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти (МКЗБ).

Тимченко зауважив, що в апараті Міністерства було створено Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, що виконує функції Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Заступник міністра також нагадав, що в Україні працює Єдиний реєстр зниклих безвісти.

“Станом на сьогодні у нас близько 28 тисяч зниклих безвісти за особливих обставин громадян, яких необхідно розшукувати”, — відмітив Тимченко. Він також пояснив, що наразі “є потреба у відборі зразків ДНК, аби порівнювати цю інформацію із тими запитами, які надходять до експертних установ від сімей осіб, зниклих безвісти”.

При цьому постає проблема з ідентифікацією тіл, які тимчасово поховані або залишаються на тимчасово окупованих територіях чи у зоні проведення бойових дій, пояснив посадовець. “Пошукові групи не можуть зайти, забрати тіла та обміняти ті, що є у нас. На жаль, не може бути з агресором і терористом повноцінної співпраці з обміну”, — зауважив Тимченко.

Також під час зустрічі обговорили поповнення ДНК-бази. Представники МКЗБ вчергове нагадали: міжнародний досвід свідчить про те, що на 30 тисяч зниклих безвісти має бути сформована база з 90 тисяч зразків ДНК. Таким чином щонайменше три родичі зниклої безвісти людини мають надати генетичні зразки. Як раніше зауважували в МКЗБ, міжнародна комісія готова допомогти Україні належно розслідувати кожен такий випадок, адже має для цього достатньо ресурсів. До прикладу, високоточна ДНК-лабораторія дозволяє встановити особу загиблої людини за найскладніших умов, навіть коли йдеться про деградовані зразки кісток.

Крім цього, на зустрічі згадали пілотний проєкт із відбору зразків ДНК в українців за кордоном, який МВС спільно із МКЗБ розпочали у лютому 2023-го. Ще у серпні 2022-го Генеральна директорка МКЗБ Кетрін Бомберґер казала, що Міжнародна комісія може збирати необхідні зразки як в самій Україні, так і в країнах, які дали прихисток тимчасовим біженцям, що виїхали з України через російську агресію. Наразі зразки ДНК можна взяти в українців, які перебувають у Польщі та Нідерландах, надалі таку ж опцію планують створити для українців, які перебувають у Німеччині.

Меморандум про співпрацю 

18 жовтня Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти підписала меморандуми про співпрацю з Міністерством юстиції та Міністерством охорони здоров’я.

Співпраця МКЗБ з Міністерством юстиції дозволить розвинути співробітництво в галузі судової генетики та судової експертизи, зміцнити потенціал у проведенні ДНК-ідентифікації та залучити сучасні криміналістичні технології для ефективного здійснення розслідувань щодо пошуку зниклих безвісти. Своєю чергою Меморандум про взаєморозуміння, підписаний з Міністерством охорони здоров’я України, посилить співпрацю в галузі судової медицини та судової експертизи. З-поміж іншого, це дозволить розробити стандарти процедур судової експертизи на основі міжнародних стандартів. Як зауважили в пресслужбі МКЗБ, “співпраця в галузі судової медицини та розвиток галузі сприятиме своєчасному опрацюванню великої кількості справ та забезпечення гідного поводження з тілами померлих”.

Як зауважила Кетрін Бомберґер, “жодна країна в умовах війни не має можливості самостійно й належним чином розв’язувати величезну проблему з пошуку зниклих безвісти та розслідувати їхні зникнення так, щоби докази цих злочинів були доступні Міжнародному трибуналу”. Підтримка МКЗБ надасть більше можливостей для задоволення цих вимог. Своєю чергою Метью Голідей, директор Європейських програм Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти і керівник програми МКЗБ в Україні, зауважив, що МКЗБ прагне розширити технічні можливості України, щоби вона могла розслідувати десятки тисяч справ належним чином. 

Загальний контекст

Як відмічав Метью Голідей, навіть після припинення активних бойових дій, Україна роками розслідуватиме випадки зникнень.

У вересні 2023-го Харківська правозахисна група писала, що станом на той час правоохоронці не змогли ідентифікувати 57 тіл, знайдених у масовому похованні на околицях Ізюма. Тоді ж речник Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко повідомляв, що у понад 20 тіл є ушкодження, зокрема переломи різних частин тіла, а 15 тіл мають ознаки катувань. “Під час огляду ексгумованих тіл експерти виявили у 15 жертв вогнепальні поранення, у 87 — вибухові травми, у щонайменше 15 — ознаки катувань (зокрема, вони знайдені зі зв’язаними руками, мотузками на шиї), у 23 — переломи щелеп, кісток голови, рук, ребер”, — розповідав речник Харківської обласної прокуратури.

Від початку повномасштабного вторгнення до 23 травня цього року Управління Верховного комісара ООН з прав людини задокументувало 864 випадки свавільних затримань цивільних, вчинених представниками РФ. 763 затримані — чоловіки, 94 — жінки та сім — хлопчиків, повідомляли в ООН і відмічали, що чимало задокументованих випадків свавільних затримань також можуть бути кваліфіковані як насильницькі зникнення. Директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров також відмічав, що левову більшість зникнень, задокументованих спільною ініціативою “Трибунал для Путіна” (T4P), можна попередньо кваліфікувати як насильницькі зникнення, адже усі намагання рідних розшукати зниклих натикаються або на відмову в відповіді, або на твердження, що місцеперебування зниклої безвісти людини невідоме. “Міжнародний Червоний Хрест в кращому випадку може відповісти, що людина перебуває в Росії, але де саме, не уточнює”, — пояснював директор ХПГ. При цьому як незаконне тримання під вартою без рішення суду, так і насильницькі зникнення з приховуванням місцеперебування людини є грубими порушеннями прав людини і можуть бути попередньо кваліфіковані як злочин проти людяності, наголошував Євген Захаров.