MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Стати другом Сковороди — зруйнований російською ракетою музей філософа оголосив збір коштів

28.11.2023   
Ірина Скачко
Літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди шукає гроші на порятунок того, що залишилося після страшної ночі 6 травня 2022 року. Незахищена від морозів і непогоди будівля продовжує руйнуватися.

© Денис Волоха / Харківська правозахисна група [сковородинівка музей григорія сковороди сковорода]

© Денис Волоха / Харківська правозахисна група

Нагадаємо, будинок музею був зруйнований пізно ввечері 6 травня 2022 року, коли в нього влучила російська ракета. Тоді ударною хвилею пошкодило не тільки головну будівлю, але й інші складові музейного комплексу: комору ХІХ століття та будинок управителя. Серед понівечених стін вціліла статуя Григорія Сковороди. На щастя, найбільш цінні експонати співробітники музею завчасно вивезли. Попри те, що відтоді минуло півтора року, музейний комплекс так і не законсервували — ані минулої зими, ані напередодні цієї.

“Для того, щоб зберегти те, що залишилось, музей потребує негайного проведення протиаварійних та консерваційних робіт. Зараз зі зруйнованими пам’ятками культурної спадщини проводять лише протиаварійні та консерваційні роботи, а відновлення почнеться після закінчення війни. Консерваційні роботи дають змогу зберегти те, що лишилось і розробити подальший план для реставрації”, — йдеться на сайті музею.

3 грудня світ відзначатиме 301 рік від дня народження філософа. До цієї дати команда культурної установи запустила ініціативу “301 Справжній друг Сковороди”. Її мета — три мільйони гривень.

Як виглядає музей Сковороди через рік після обстрілу росіянами? Дивіться фоторепортаж.

Музей є пам’яткою історії національного значення, він розташований у селі Сковородинівка Богодухівського району, Харківської області. Тут провів останні роки життя Григорій Сковорода, саме тут — його могила. До війни в експозиції музею були живопис та графіка, старовинні предмети побуту та одяг, література про Сковороду, кераміка, вишивки тощо.

“Музей став місцем, де й досі попри повне руйнування вдається зберігати та культивувати дух Сковороди”, — кажуть в установі.

У травні минулого року стало відомо, що Міністерство культури та інформаційної політики разом з Харківською обласною державною адміністрацією відкрили фонд для порятунку Музею. “Держава контролюватиме збір коштів, і він буде публічним, тож кожен зможе спостерігати, що і куди йде. Вже було проведено інспекцію та був визначений перелік робіт, потрібних для відновлення музею”, — запевняв тодішній міністр культури та інформполітики Олександр Ткаченко.

До збору долучилося багато знаменитостей. Понад 300 тисяч гривень, наприклад, зібрав для музею гурт Kalush Orchestra, продавши під час туру Північною Америкою свій контрабас.Також до збору коштів на допомогу музею долучилася минулого року й Укрпошта, яка випустила поштовий блок на честь Григорія Сковороди. Тоді йшлося про передачу установі 7,5 млн гривень.

Як заявила в коментарі журналістам видання “Люк” кураторка ініціативи “301 Справжній друг Сковороди” Анастасія Іщенко, цих грошей в музеї так і не побачили: “На рахунок музею ці кошти не заходили. Ми ініціювали цей збір, аби почати хоча б мінімальний процес у наступному році з проведення робіт. Кошти, які ми зберемо, стануть частиною співфінансування проєкту, про них ми обовʼязково відзвітуємося”.

Про те, як долучитися до збору коштів і стати справжнім другом Григорія Сковороди, можна дізнатися на офіційному сайті музею.

© Денис Волоха / Харківська правозахисна група [сковородинівка музей григорія сковороди сковорода]

© Денис Волоха / Харківська правозахисна група


За інформацією ЮНЕСКО від початку повномасштабної війни станом на середину листопада цього року було пошкоджено 329 об’єктів культури та історії: 125 релігійних споруд, 143 споруди, що являють історичну або художню цінність, 28 музеїв, 19 пам’ятників, 13 бібліотек, один архів. Найбільше таких руйнувань у Донецькій, Харківській та Одеській областях.

Це очевидно не повна статистика. Так, у зібраній правозахисною ініціативою T4P базі воєнних злочинів на сьогодні йдеться принаймні про 328 атак на храми, 177 — на історичні пам’ятки та 1933 — на освітні заклади. Міністерство культури в серпні цього року заявляло про пошкодження чи руйнування 763 об’єктів культурної спадщини в Україні.

Лише два тижні тому стало відомо про знищення історичних будівель єврейської школи та синагоги у Новозлатополі на Запоріжжі. Внаслідок російського вторгнення зруйновані побудови кінця 19 сторіччя та 20-х років, повідомляла Об’єднана єврейська община України. А 5 листопада росіяни пошкодили Одеський національний художній музей. Наслідки ракетного обстрілу Одеси 5 листопада 2023 року. Одеський художній музей. Фото з фейсбук-сторінки закладу

Наслідки ракетного обстрілу Одеси 5 листопада 2023 року. Одеський художній музей. Фото з фейсбук-сторінки закладу

Про захист культурних цінностей під час воєн йдеться у Гаазькій конвенції про закони та звичаї війни на суходолі 1907 року, Першому Додатковому протоколі 1977 року до Женевських конвенцій про захист жертв війни. А в 1954 році була окремо ухвалена Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту.

Тим часом 22 листопада Україну вперше обрали до складу Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це сталося у Парижі, під час 24-ї сесії Генеральної асамблеї країн-учасниць Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини.

“Це історична для України подія та важливий крок в розвитку та захисті культурної та природної спадщини України. Дякуємо країнам-учасницям Конвенції за висловлене солідарне рішення на підтримку України. Зараз важливіше, ніж будь-коли об’єднатися для захисту нашої культурної спадщини”, — наголосив т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.

Як пояснюють у міністерстві, перебування України в Комітеті всесвітньої спадщини дозволить “приймати рішення щодо використання Фонду всесвітньої спадщини та включення об’єктів до Списку всесвітньої спадщини та Списку всесвітньої спадщини під загрозою”. Культурні цінності, внесені до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом, користуються високим рівнем імунітету від військових нападів, а також від загрози перетворення їх на військову ціль. До осіб, які завдають шкоди таким об’єктам, можуть бути застосовані кримінальні санкції.

 Поділитися