Росіяни скинули авіабомби на козацькі могили

Тут розташоване кладовище запорізьких козаків, що датується першою половиною XVIII ст., зокрема могила кошового отамана Костя Гордієнка, повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики.

Дізналися про обстріл Кам’янської Січі з російських телеграм-каналів. На оприлюднених відеозаписах видно принаймні три потужні вибухи. Перший — на території господарчого передмістя Кам’янської Січі. “Тут знаходяться ще недосліджені виробничі об’єкти залізотопного та гончарного комплексу першої половини 18 століття”, — пояснюють в Мінкультури.

Друга бомба впала на територію виставки зразків старовинної писемності, створених на камені. Вибух стався зовсім недалеко від хреста та могили кошового отамана Костя Гордієнко та в’їзних воріт Січі, а також залишків колишнього маєтку поміщика Агаркова.

“На рахунку країни-агресорки вже понад 120 пошкоджених чи зруйнованих пам’яток національного значення. Сьогодні росія завдала чергового удару по нашій спадщині — поцілила у Кам’янську Січ. Це вкотре доводить, що російська федерація цілеспрямовано нищить нашу матеріальну культуру, аби стерти українців як націю. Однак їй це не вдасться: росія не зможе оминути покарання за свої злочини і відповідатиме за них у міжнародних судах”, — заявив в. о. Міністра культури та інформаційної політики України.

Війна проти культури

Українська культурна спадщина зазнає великих втрат протягом війни. Так, уже на другий день війни росіяни знищили Історико-краєзнавчий музей у селі Іванків Київської області. В ньому, поміж іншого, зберігалися унікальні роботи видатної української художниці Марії Примаченко. Назавжди були втрачені її перші роботи, а також багато інших експонатів — предмети інтер’єру 200-річної давнини, роботи Степана Савченка, Василя Скопича, Анни Дмитрієвої, вишивки Ганни Верес тощо.

3 березня 2022 році російський танк знищив 140-річний Храм Вознесіння Господнього у селі Лук’янівка Київської області.

1 травня 2022 року через російський обстріл згоріла унікальна Лисичанська гімназія, яскравий приклад бельгійської архітектурної спадщини кінця ХІХ ст.

У ніч проти сьомого травня 2022 року російська ракета влучила в Національний музей Григорія Сковороди, розташований у селі Сковородинівка на Харківщині.

У Херсонській області російські обстріли та підтоплення після підриву Каховської ГЕС пошкодили 166 унікальних пам’яток. Серед них — унікальний будинок-музей української художниці Поліни Райко.

У листопаді 2023 року вибуховою хвилею пошкодило Одеський національний художній музей, розташований в зоні всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. В тому ж місяці було зруйновано історичні будівлі єврейської школи та синагоги у Новозлатополі на Запоріжжі.

На окупованій території росіяни теж знищують все, що пов’язане з історією України. У листопаді минулого року напередодні Дня пам’яті жертв Голодомору росіяни громили пам’ятники загиблим від голоду в 32-33 роках на частині Херсонщини, що досі перебуває в окупації — в Новій Каховці, Олешківській та Іванівській громадах. Лише в останній, наприклад, вороги знесли принаймні 14 пам’яток. У Виноградовому Олешківського району вони збили табличку з хреста-оберега, встановленого на честь турбаївців, які в XVIII столітті підняли антикріпосницьке повстання в регіоні.

Не тільки руйнують, але й крадуть

Наприкінці грудня співробітники Херсонського обласного художнього музею ім. Олексія Шовкуненка в пропагандистському сюжеті, знятому в Центральному музеї Тавриди ще у вересні, помітили свій експонат: картину Георгія Курнакова “Над Дніпром”. Загалом відомо про 77 творів мистецтва, які окупанти викрали із цієї установи і вивезли до тимчасово окупованого Криму.

У травні 2023 року окупанти вивезли до тимчасово окупованого Криму експонати із заповідника “Камʼяна могила” у Запорізькій області, а також золоті артефакти візантійського періоду із музею-заповідника “Херсонес Таврійський”. І це лише деякі недавні приклади. Було розграбовано музеї у Мелітополі та Маріуполі.

Рік тому видання The New York Times опублікувало статтю, в якій міжнародні експерти з мистецтва називають викрадення росіянами десятків тисяч українських предметів мистецтва називає найбільшим колективним пограбуванням з часів Другої світової війни. “Це не те що один солдат кладе срібну чашу до свого наплічника, — заявив Джеймс Реткліфф, головний радник The Art Loss Register, лондонської організації, яка займається пошуком викраденого мистецтва. — Це набагато, набагато більший масштаб”. Він каже, його організація вже зареєструвала понад 2000 експонатів з України, як ймовірно були вкрадені та знаходяться під загрозою. Серед них, зокрема, Херсонського художнього музею та скіфське золото з Мелітополя.

За інформацією ЮНЕСКО від початку повномасштабної війни станом на 10 січня цього року було пошкоджено 337 об’єктів культури та історії: 126 релігійних споруд, 148 споруди, що являють історичну або художню цінність, 30 музеїв, 19 пам’ятників, 13 бібліотек, один архів. Найбільше таких руйнувань у Донецькій, Харківській та Одеській областях. У Міністерства культури та інформаційної політики ці цифри значно вищі: станом на кінець минулого року тут зафіксовано 872 пошкоджених росіянами об’єктів культурної спадщини. Поміж них 120 пам’яток національного значення.

Крім того, за інформацією проєкту “Релігія в огні”, від початку великої війни російські військові пошкодили понад 530 українських храмів різних конфесій. Чверть з пошкоджених храмів зазнали значних руйнувань. Найбільше пошкоджених релігійних споруд у Донецькій області — понад 100. В Київській області пошкоджено понад 80 релігійних споруд, в Луганській та Харківській областях — понад 60, в Херсонській — понад 55, в Запорізькій — понад 30.

“Зловмисне, прицільне знищення Росією українських культурних пам’яток є величезною втратою для України, Європи та всього світу. Намагаючись стерти культуру й історію України, Кремль прагне стерти саме поняття української нації”, — заявляв Директор Місії USAID в Україні Джеймс Хоуп.

Про захист культурних цінностей під час воєн йдеться у Гаазькій конвенції про закони та звичаї війни на суходолі 1907 року, Першому Додатковому протоколі 1977 року до Женевських конвенцій про захист жертв війни. А в 1954 році була окремо ухвалена Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту.