Звіт за результатами моніторингового візиту до Дніпровської установи виконання покарань №4

Історична довідка

Згадка про першу тюрму у Катеринославі (нині — Дніпро) з’явилася у 1826 році. Тоді вона мала назву Катерининський тюремний замок і до її складу входили: головний триповерховий корпус і два флігелі. Розрахована тюрма була на 200 людей, у головному корпусі розміщувалася церква, окремі приміщення відводилися для майстерні й тюремної лікарні. Двоповерховий флігель відводився під квартири службового персоналу, одноповерховий — під одинарні камери, пральню та інші господарчі служби. Пізніше, у березні 1890 року, створили Катерининську губернську тюремну інспекцію за загальної присутності губернського правління. На інспекцію покладалося безпосереднє завідування тюрмами губернії, вона також займалася будівництвом тюрем і місць попереднього ув’язнення, організацією каторжних робіт і пересилкою ув’язнених. У 1898 році виникла необхідність будівництва нової тюрми, оскільки кількість заарештованих досягла 512 осіб.

До початку Другої світової війни у зв’язку зі значним перевищенням ліміту спецконтингенту було добудовано нові корпуси. Тюрма на той час мала вже три корпусні відділення. Під час Другої світової війни в установі утримувалося понад 20 тисяч військовополонених. У зв’язку з постійним перевищенням ліміту спецконтингенту виникла необхідність розширення камерних площ. Коли кількість ув’язнених зросла до 12 тисяч, було зведено декілька нових будівель. На початку 90-х років на території слідчого ізолятору, згідно з постановою Кабінету Міністрів України, було розпочато будівництво нового режимного корпусу на 500 місць (червень 1993 — листопад 1998 рр.). Сьогодні Дніпровська установа виконання покарань №4 є одним із найбільших слідчих ізоляторів України. Крізь Дніпропетровський СІЗО щорічно проходить приблизно 5—10 тисяч осіб.

Загальна частина

Державна установа “Дніпровська установа виконання покарання (№4)” — установа закритого типу, яка здійснює правозастосовні та правоохоронні функції. У слідчому ізоляторі утримуються особи, щодо яких рішенням суду було обрано взяття під варту як запобіжний захід або до яких було застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, також засуджені, вироки щодо яких не набрали законної сили і щодо яких запобіжним заходом було обрано тримання під вартою. Також є транзитні камери та дільниця максимального рівня безпеки для утримання засуджених довічно. Також у закладі утримуються засуджені до позбавлення волі, які залишені для роботи з господарського обслуговування.

За даними керівництва закладу, на момент моніторингового візиту в установі утримуються 1579 осіб, які перебувають у 388 камерах. Протягом поточного року до установи прибули 5723 особи. Працює два психологи. Працевлаштовано 47 осіб на господарських роботах. У карцері не було жодної людини. Ставлення адміністрації до ув’язнених людяне. У 2022 році стався один випадок самогубства. На обліку схильні до самогубства — 33 особи, до членоушкодження — 30 осіб, до втечі — чотири особи. У 2022 році чотири особи звільнили за станом здоров’я, у 2023 році звільнили дві особи. Протягом 2022 і 2023 років не зареєстровано жодної скарги щодо неналежних умов утримання і неналежного надання медичної допомоги.

Протягом 2022 року було звільнено 581 особу, з них умовно-достроково — 13 осіб і п’ятьом особам замінено режим утримання на більш м’який. У 2023 році звільнено 600 осіб, з них умовно-достроково — шість осіб, двом особам замінено режим утримання на більш м’який. Протягом 2022 року зафіксовано 221 випадок тілесних ушкоджень під час прибуття до установи, 87 випадків — під час перебування в установі. У 2023 році зафіксовано 241 випадок під час прибуття до установи, 68 випадків — під час перебування в установі. У власному користуванні 33 засуджені мають планшети. Протягом 2022 відбулося 16 тривалих побачень, у 2023 році — 36. Короткострокових побачень через скло: у 2022 році — 58, у 2023 році — 330. Контактні короткострокові побачення в установі не практикуються. У поточному році здійснено 10 460 телефонних дзвінків. В установі є некомплект персоналу — 155 співробітників.

Напередодні візиту до керівництва закладу було спрямовано запит на отримання публічної інформації з запитаннями: кількість звернень від засуджених протягом 2022—2023 років направлених на адресу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, до прокуратури в запечатаному вигляді, інших державних органів, правозахисних організацій, а також кількість відповідей на ці звернення. Отримані відповіді свідчать, що в установі немає перешкод з відправленням і отриманням кореспонденції, в тому числі в запечатаному виді. Протягом 2022 року від ув’язнених на адресу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в запечатаному виді відправлено 18 звернень, у поточному році — сім звернень. Протягом 2022 отримано 57 відповідей від Уповноваженого з прав людини, у 2023 році — 13 відповідей. У прокуратуру протягом 2022 року звернулися 302 рази, в поточному році — 42 рази. Отримано відповіді з прокуратури у 2022 — 299 листів, у 2023 році — 67 листів. В інші державні органи відправлено у 2022 році — 4052 звернення, у 2023 році — 773 звернення. До правозахисників відправлено у 2022 році — 125 звернень, у 2023 році — 30 звернень.

Під час візиту моніторинговою групою було досліджено документацію, яка стосується життєдіяльності установи, оглянуті пости збірного відділення, камери для утримання слідчо-заарештованих і засуджених, засуджених до довічного позбавлення волі, камери для утримання жінок, неповнолітніх, господарські приміщення, прогулянкові дворики на їхню відповідність вимогам законодавства України та міжнародним стандартам. Керівник установи — полковник внутрішньої служби Єрмаченко Віктор Вікторович. Моніторів супроводжували: представники персоналу відділу режиму та охорони, а також відділу соціально-виховної та психологічної роботи.

Серед гуманітарних потреб установа потребує оновлення посуду.

Умови утримання

В установі спостерігається високий рівень заповнюваності, який адміністрація не контролює. Необхідно вжити заходів для систематичного інформування прокуратури та судових органів про стан заповненості установи для дотримання міжнародних зобов’язань України та умов праці персоналу. Місцеві судові органи мають бути чітко обізнані про необхідність застосування заходів та санкцій, не пов’язаних з позбавленням волі, та адаптації строків покарання з урахуванням умов тримання у в’язниці.

Враховуючи потік засуджених до в’язниці, показник надання умовно-дострокового звільнення вкрай низький. Адміністрація повинна поставити судові органи до відома про ситуацію, що склалася і проводити активну політику, спрямовану на стимулювання судів до умовно-дострокового звільнення.

Крім того, за підтримки МКЧХ було проведено певний обсяг робіт. Такі ремонтні роботи слід вітати, а Міністерство юстиції має забезпечити їх активізацію за рахунок власних коштів чи за підтримки міжнародних донорів. Ремонтні роботи повинні негайно включати демонтаж системи суміжних грат на вікнах камер.

Необхідно зробити зауваження щодо режиму утримання ув’язнених, які відбувають довічне покарання, які не є специфічними для цієї установи, але пов’язані з системними проблемами в Україні, виявленими майже двадцять п’ять років тому ЕКЗК 2 і досі не виправленими. Як правило, довічно ув’язнені перебувають у камерах по 23 години на добу, по двоє, або по троє. Їм не пропонується жодної суттєвої діяльності за межами камери. Вони стикаються з повсякденним життям, позбавленим сенсу. Режим утримання тим паче руйнівний, що прогулянки проходять у маленьких двориках покритих металевими листами, які повністю закривають небо: тобто немає ні виду, ні доступу до природного світла. Враховуючи конфігурацію камер та грат, що приховують зовнішній бік, ув’язнені практично позбавлені доступу до природного світла. Такий режим може призвести лише до погіршення когнітивних і навіть фізичних функцій людей. В силу своєї суворості цей режим сам по собі є нелюдським і явним порушенням статті 3 Європейської конвенції з прав людини. Крім того, засудженим, які живуть у таких умовах, категорично неможливо надати докази соціальної реабілітації, щоб відповідати критеріям, встановленим законом для заміни довічного ув’язнення на строк та доступу до умовно-дострокового звільненню. У камерах засуджених ведеться постійне відеоспостереження — така практика, давно заборонена європейським правом.

Слідчі кабінети

У слідчих кабінетах бракує тривожної кнопки.

Камери

Деякі камери відремонтовані. Деякі камери перевантажені. Також багато камер, що потребують капітального ремонту. На стінах грибок, підвищена вологість, штукатурка посипалася, оголені електричні дроти, що становить небезпеку для життя і здоров’я, а також порушує правила протипожежної безпеки. Проте варто зазначити, що з моменту останнього візиту велику кількість камер було відремонтовано.

У камері №945 для утримання засуджених довічно (транзитна камера) потрібен ремонт санвузла. Яскравість світла в камері 28 — 1 LX. У камері для утримання засуджених довічно № 1084 бракує кімнатного світла.

У камерах для утримання слідчо-заарештованих чоловіків зафіксовано масові скарги на неможливість відкрити особовий рахунок, на який родичі можуть направляти гроші, щоб купувати речі в крамниці.

Ув’язнений П. утримується пів року. З родичами контакту не має, що з ними — не знає, телефонні дзвінки неможливі й відправити листа він також не може. Чоловік не знає, де перебувають рідні родом із Донецької області.

Ув’язнений Т. скаржиться на те, що не може отримати фінанси від родичів для того, щоб купувати речі в крамниці. Під вартою перебуває понад рік.

Ув’язнений К. перебуває під вартою 10 місяців. Про існування крамниці не знає, особового рахунку не має. Зі слів ув’язненого, родичі можуть надіслати йому кошти, але він не знає, як це зробити.

Ув’язнена І. звернулася з приводу погіршення свого стану здоров’я з проханням надати правову допомогу.

Засуджені довічно

Засуджені мають власні планшети з доступом до мережі інтернет.

Прогулянкові дворики обладнані спортивним знаряддям.

Неповнолітні

Під слідством перебувають 11 неповнолітніх: 10 хлопців і одна дівчина.

Господарська обслуга

У відділенні господарської обслуги мешкають 47 засуджених.

Житлові приміщення на чотири особи.

Деякі засуджені мають власні планшети. Але на руки планшети вони не отримують. Планшети зберігаються в сейфі і видаються для користування в рамках розпорядку дня. В інтернет-кабінеті є комп’ютер. Інтернет не підключений.

На території установи працює православна церква.

Харчоблок

У харчоблоці працюють 12 засуджених. Зі слів начальника їдальні, крім засуджених, у харчоблоці працюють також слідчо-заарештовані: безоплатно дві години на добу.

Ув’язнений Г. протягом пів року роздає їжу в камерах. Він не є засудженим і працює (зі слів адміністрації) добровільно. Проте пан Г. працює повноцінний робочий день, не перебуває в штаті господарської обслуги та не отримує заробітної плати. Крім того, він не має медичної карти працівника харчоблока, не пройшов відповідних обстежень. Водночас він постійно контактує з іншими ув’язненими та має безпосередній контакт з харчами, оскільки працює на роздачі їжі.

У варочному цеху працюють 10 котлів для приготування їжі.

У разі відключення електроенергії наявні альтернативні ресурси для приготування їжі.

Є резерв питної води.

Відбувається закупівля нового обладнання для харчоблока.

З моменту попереднього візиту в установі було відремонтовано житлові приміщення. Також установа придбала дві машини швидкої допомоги для транспортування ув’язнених до медичних закладів.

Рекомендації:

1. Здійснити ремонт у камерах;
2. Забезпечити техніку протипожежної безпеки;
3. Припинити практику залучення слідчо-заарештованих до робіт протягом повного робочого дня;
4. Дозволити засудженим, що залишені для робіт на господарстві, мати при собі власні планшети;
5. Забезпечити для слідчо-заарештованих і засуджених можливість мати особові рахунки і переказ коштів на ці рахунки від родичів;
6. Забезпечити роботу крамниці;
7. Забезпечити належне освітлення в камерах;
8. Сприяти комунікації з родичами осіб, які довгий час утримуються в установі;
9. Покласти край поділу ув’язнених, які відбувають довічне покарання, з рештою населенням в’язниці;
10. Організувати для довічно засуджених доступ до соціально-освітньої діяльності та роботі в умовах, що дозволяють їм підготуватися до звільнення;
11. Негайно припинити використання відеоспостереження у камерах.

Черговий превентивний моніторинговий візит до Дніпровської установи виконання покарань №4 здійснено Харківською правозахисною групою, EPLN і ГУ “Захист в’язнів України”. Моніторингова група у складі помічника народного депутата України Костянтина Касая, членів громадської ради при Міністерстві юстиції України Серія Зуйкова, помічника народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатора програм ХПГ Андрія Діденка, а також експерта робочої групи міжнародних партнерів України з тюремної реформи Юга де Сюремена. Мета візиту: аналіз дотримання прав людини в місцях несвободи під час війни. Візит здійснено в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань.

Дата візиту: 6 грудня 2023 року

Попередній візит було здійснено 18.12.2022